«Я хочу сказати американцям та всім народам світу. Ми йдемо вперед, і расизм нас на спинить», – заявив Мартін Лютер Кінґ.
Америка змушена була звернути увагу на рух чорношкірих за громадянські права у середині 50-х. Тоді афроамериканцям на чолі з молодим проповідником Мартіном Лютером Кінґом вдалось домогтись відміни сегрегації у громадському транспорті в Монтґомері, що у штаті Алабама. Кінґ організував ненасильницькі виступи за рівноправ’я та виборчі права.
Для чорношкірих та білих, які їх підтримували, це була найважливіша демонстрація
А коли ЗМІ показали звірства поліції проти мирних протестів чорношкірих, суспільство стало на їх бік.
Говорить правозахисник Ендрю Янґ:
«Він проповідував, що наша місія – скупити гріхи Америки: расизм, війну та бідність».
У 1963 році 250 тисяч людей взяли участь у Марші на Вашингтон. Люди вимагали свободи та роботи.
Конгресмен Джон Льюїс, який був одним з промовців на велелюдному мітингу в центрі Вашингтона, каже:
Your browser doesn’t support HTML5
США відзначили 50-річчя "Мрії" кінга
«Коли ми прибули до меморіалу Лінкольна на національній алеї у Вашингтоні, там зібрались тисячі людей. Було багато молоді. Щоб краще бачити ораторів, люди видирались на дерева».
Промова Кінґа завела натовп:
«Я мрію, що четверо моїх дітей, колись житимуть у країні, де їх судитимуть не за кольором шкіри, а за їх особистими якостями. Така у мене мрія».
Промова Кінґа була надзвичайно піднесеною. Конгресмен Джон Льюїс пам’ятає ті події:
«Він перетворив мармурові сходи меморіалу Лінкольна на трибуну проповідника. Я пам’ятаю, як він казав, що його мрія – це частина мрії кожного американця».
Your browser doesn’t support HTML5
Як ненасильницький опір виграв війну
Активіст руху за громадянські права Джуліан Бонд, який був волонтером на марші, розповідає:
«Для чорношкірих та білих, які їх підтримували, це була найважливіша демонстрація. Це була подія історичного значення, і я щасливий, що був її частиною».
Кінґ зазначив важливу роль допомоги з боку білих правозахисників, і закликав людей продовжувати ненасильницькі протести:
«Всі божі діти, і чорні, і білі, євреї та християни, протестанти та католики зможуть з’єднати руки та заспівати пісню чорношкірих – «Нарешті ми вільні, Господи, нарешті ми вільні».
Промова Кінґа перетворила рух чорношкірих з Півдня Америки на загальнонаціональну кампанію за громадянські права.
«Всі божі діти, і чорні, і білі, євреї та християни, протестанти та католики зможуть з’єднати руки та заспівати пісню чорношкірих – «Нарешті ми вільні, Господи, нарешті ми вільні».
Мартін Лютер Кінґ
У 1964 році Кінґ отримав Нобелівську премію миру, а президент США Ліндон Джонсон підписав Акт про громадянські права, який знищив расову сегрегацію.
Наступного року Акт про права виборців скасував норми, які використовувались для недопущення чорношкірих до голосування.
У 1968 році Кінґ очолив кампанію на підтримку страйку місцевих робітників у штаті Теннессі.
Тут його застрелив снайпер. Йому було всього 39 років.
Говорить правозахисник Джессі Джексон:
«Смерть ще більше піднесла його образ. Його розіп’яли у Мемфісі, але він воскрес у славі своїх вчинків».
Напередодні вбивства Кінґ виголосив останню промову:
Вбивство без вбивці : американці протестують проти рішення суду. ФОТО
На фото : Мітинги американців після вбивства чорношкірого підлітка у Флориді
«Я бачив Землю Обітувану. Можливо, я не ступлю з вами на неї, але хочу, щоб ви знали, що наш народ увійде до неї».
Через 40 років після смерті Кінга деякі з його мрій здійснились. Втім хоча Америку і очолює чорношкірий президент, навряд чи можна говорити, що рівноправ’я всіх людей та що рівність можливостей для них вже стали реальністю.
