Фінляндію незмінно визнають країною з найбільшою медіаграмотністю в Європі, а навички, необхідні для виявлення онлайн-обманів, включені в шкільну програму, на тлі буму кампаній дезінформації та поширення оманливої інформації.
"Хто раніше знав, що таке троль?" — запитала вчителька літератури та фінської мови Саара Вармола у своїх 14-15-річних учнів, всі з яких підняли руки під час уроку в школі у Гельсінкі в листопаді.
"Хто створив матеріал, який ви дивитеся, що ви створюєте самі та чи несете ви етичну відповідальність", — розповідає Вармола агентству AFP, перераховуючи критичні запитання, які слід ставити, живучи в глобальному інформаційному середовищі, яке дедалі більше характеризується оманливою інформацією.
Навчаючи своїх громадян, як критично ставитися до медіаконтенту, щоб розвінчувати містифікації, оманливу інформацію та дезінформацію, а також створювати власний контент, Фінляндія хоче сприяти медіаграмотності як громадянській навичці.
Північна країна була однією з перших в Європі, яка окреслила національну політику медіаграмотності у 2013 році.
Національна політика, оновлена у 2019 році, забезпечує інтеграцію медіаграмотності в предмети протягом усього періоду навчання від раннього дитинства до старших класів середньої школи.
На додаток бібліотеки та неурядові організації пропонують курси з метою покращити відповідні навички серед дорослих і людей похилого віку.
"Медіаграмотність має важливе значення для формування стійкості суспільства, і Фінляндія усвідомила це досить рано", — сказав в інтерв'ю AFP міністр освіти країни Андерс Адлеркройц.
"В міру того, як традиційні медіа відповідають за дедалі меншу частину інформації, яку ми отримуємо, стає особливо важливо вміти критично оцінювати те, що ви читаєте", — додав він.
"Не застрахована від впливу"
Фінляндія, яку вважають передовою країною в цьому сенсі, щороку посідає перше місце в Європейському індексі медіаграмотності, відколи у 2017 році його вперше опублікував Болгарський інститут відкритого суспільства.
Індекс порівнює стійкість 41 країни до дезінформації на основі таких показників, як якість освіти, свобода медіа та довіра до суспільства.
Сусіди Данія, Норвегія, Естонія та Швеція минулого року посіли наступні місця після Фінляндії.
За словами Адлеркройца, підхід співпраці та взаємодії між багатьма секторами допомагає пояснити успіх Фінляндії у просуванні медіаграмотності серед її 5,5 мільйонів жителів.
"Це не лише школа, це медіа, газети, бізнеси, бібліотеки, музеї. Усі, так би мовити, беруть участь у цій роботі", — сказав він.
Учні відвідують шкільний урок із медіаграмотності в Гельсінкі, 19 листопада 2024 р. (Фото Джонатана НАКСТРАНДА / AFP)
За словами Лео Пеккали, заступника директора Національного аудіовізуального інституту Фінляндії (KAVI за фінською абревіатурою) – установи, уповноваженої впроваджувати політику медіаграмотності в країні, – це також зводиться до довіри фінів до суспільних інституцій.
"Ми, фіни, досі дуже сильно довіряємо силам оборони, армії, поліції та уряду. Ми довіряємо нашим політикам, а також довіряємо медіа", - сказав він.
Проте, маючи 1340-кілометровий кордон з Росією та поставши перед викликами, пов'язаними зі зростанням штучного інтелекту, Фінляндія не застрахована від впливу кампаній з дезінформації та оманливої інформації, попередив Адлеркройц.
"Я не дуже впевнений, що ми вже були повністю випробувані в цьому питанні", - зазначив він.
Критичне мислення є ключовим
У засніженій школі в Гельсінкі Вармола роздала своїм учням завдання із запитаннями, пов’язаними з дезінформацією в Інтернеті: "Чи можуть ютубери та стримери вводити в оману?" та "Чи є спонсорований контент способом впливу за допомогою інформації?"
"Так, ютубери, стримери та люди в соціальних мережах можуть це робити. На мій погляд, це те, з чим ти стикаєшся", — сказав 8-класник Бруно Керман під час дискусії з кількома своїми однокласниками.
"Так, і хто може стати їм на заваді?" — продовжив його товариш по класу Ніїло Коркеаоя.
Студенти запевнили, що система освіти надала їм навички виявляти підозрілу інформацію в інтернеті, критично аналізувати контент і перевіряти джерела, з якими вони стикаються в соціальних мережах, таких як TikTok, Snapchat та Instagram.
"Школа навчила мене інтерпретувати повідомлення в медіа, навіть ті, що вписані між рядків", — сказала Роня Турунен, інша учениця.
Країна має давні традиції сприяння набуттю медіа-навичок своїми громадянами — коли в 1970-х роках було запроваджено безплатну загальноосвітню шкільну систему, у першій навчальній програмі вже згадувалася медіаосвіта.
У міру того, як освіта розвивалася та адаптувалася до мінливого медіасередовища та появи цифрових технологій, ключова мета навчити критичного мислення зберігалася, зазначив Пеккала.
"Наша загальна мета — сприяти розвитку навичок, які дозволять людям мислити й діяти критично та бути активними членами демократичного суспільства", — сказав він.
Головним завданням зараз є підтримувати всіх громадян на рівні зі швидкими змінами в цифровій сфері, включно з дедалі більшим літнім населенням країни, яке, можливо, ніколи не навчилося виявляти фейкові новини в інтернеті.
Дивіться також: Росія з українських дітей хоче зробити носіїв російської культури та ідентичності — звіт правозахисників