Фірташа записали у проблеми Трампа - детальний огляд ситуації

Рішення суду у Відні, який у вівторок дозволив екстрадицію українського олігарха Дмитра Фірташа до США, де його звинувачують у хабарництві, викликало зливу коментарів з боку представників західної преси та оглядачів.

Деяких із них цікавить те, як зміна статусу Фірташа та його можливе прибуття до США вплине на власне внутрішньоамериканську політичну ситуацію, де в епіцентрі уваги ЗМІ лишаються можливі зв'язки президента США Трампа, чи наближених до нього осіб із Росією.

"Фірташ також є колишнім бізнес-партнером менеджера виборчої кампанії Трампа Манафорта, тож це окрема тема...", - твітує Адам Блікстайн, колишній співробітник апарату зв'зків із ЗМІ у Пентагоні за президентства Обами.

"Ще одне випробування для платонічної любові Трампа та Путіна. (Фірташ це) олігарх, найближчий до Росії", - відзначає Олівер Керролл, редактор англомовного видання The Moscow Times.

Як відомо, президент США Дональд Трамп відкидає будь-які зв'язки із Кремлем та вказував, що спроби пов'язати його із Росією походять від Демократичної партії США та її союзників у ЗМІ, які - як вважає президент США - намагаються применшити перемогу Трампа на виборах та списати її на зовнішнє втручання у перебіг американських виборів.

"Демократи мусили придумати оповідку про те, чому вони так провально програли вибори, тож вони і вигадали таку оповідку - РОСІЯ. Брехливі новини", - твітував Дональд Трамп 16-го лютого.

Президент США також нещодавно назвав цілу низку провідних американських ЗМІ "ворогами американського народу".

Тож що, на думку деяких коментаторів, "поєднує" Трампа та Фірташа? На основі чого робляться закиди щодо того, що Фірташ може стати фактором внутрішньоамериканської політики?

Зауваження, озвучені на сьогоднішній момент, спираються на нещодавній матеріал видання Bloomberg під промовистою назвою "Чи врятує Трамп олігарха у золотій клітці?". Автор статті (загалом тему піднімали численні американські видання, але цей матеріал є останнім за часом і тому цитується дуже активно- прим. ГА) за кілька днів до вироку суду у Відні висловив переконання, що "естрадиція Дмитра Фірташа стане випробуванням намірів адміністрації США щодо Росії".

Автор відзначає, що саме Фірташ може бути "відсутньою ланкою, яка поєднає Путіна та адміністрацію Трампа".

Фірташ, відзначає автор, у 2008-му році короткий час був бізнес-партнером Пола Манафорта, який деякий період керував виборчою кампанією Трампа у 2016-му році, але змушений був залишити посаду на тлі скандалу пов'язаного із його роботою в Україні (де він у минулому працював на "Партію регіонів") та буцімто мав контакти із російськими олігархами. Низка американських ЗМІ відзначала, що навіть після відставки Манафорт зберіг певну вагу у середовищі Трампа.

Про яку співпрацю Манафорта та Фірташа йдеться? Видання The Washington Post навесні 2016-го року оприлюднило інформацію про те, що у 2008-му Фірташ був готовий інвестувати 112 мільйонів доларів у будівельний проект Манафорта, свою цікавість він, за інформацією Bloomberg підкріпив, депозитом у 25 мільйонів доларів. Угода зрештою не відбулася. Фірташ зі свого боку заявив, що втратив до неї цікавість.

"Тепер, коли Фірташу світить екстрадиція до США, у Пола Манафорта є причини бути стурбованим", - твітує журналіст Майкл Вайс.

"Фірташ здасть Манафорта", - також прогнозує цей журналіст.

"(З огляду на сьогоднішні новини) я знову публікую мої твіти про підозрілі зв'язки між Трампом, Манафортом, українським олігархом Фірташем, бандитом Могилевичем та Путіним", твітує Ендрю Вайс з аналітичного центру Carnegie Endowment for International Peace.

"Можливо саме Фірташ і стане тією річчю, яка таки вдарить по Трампу", - твітує Джеймс Міллер з онлайн видання Interpreter Magazine, яке спеціалізується на висвітленні російської агресії проти України.

"Мін’юст США вважає, що Фірташ отримав зиск від близькості до одного із найбільших босів організованої злочинності у світі, Семена Могилевича, який фігурував у списку найбільш розшукуваних злочинців ФБР", - відзначає та сама стаття у Bloomberg.

Автор цієї статті також вказав, що Фірташа ледь не у ручному режимі було призначено головою "Росукренерго" Кремлем, який і дав йому колосально збагатитись та стати провідним економічним та політичним гравцем в Україні. Заставу за Фірташа у розмірі 174 мільйонів доларів після його арешту у Відні у березні 2014-го року теж заплатили наближені до Кремля, пише автор.

Окрім того, відзначає автор статті у Bloomberg Роберт Колкер, Фірташ у разі втрати владою президентом України Петром Порошенко, міг би взяти активну участь у формуванні нової влади - дружньої як до Росії, так і до США - і вкластись в це власними грошима. При цьому Колкер вказує на нещодавні контакти Тимошенко - як на доказ того, що в новій адміністрації США буцімто готові підтримувати подібних до Фірташа.

Ось така лінія аргументації і привела Колкера до наступного узагальнення:

"Немає жодних ознак того, що Мін’юст США відступиться від вимоги екстрадиції Фірташа до Америки. Подібне рішення було би ще більш провокативним з огляду на скандал із відставкою Майкла Флінна (колишній радник Трампа з нацбезпеки пішов з посади, бо збрехав віце-президенту США Пенсу про зміст своєї телефонної розмови із послом Росії у США Кисляком - прим. ГА). Але ось, що Фірташ може запропонувати Трампу, яка справа проти нього зрештою випарується: шанс повернути Україні велич (тут автор вдається до пародії на гасло виборчої кампанії Трампа "повернути Америці велич" - прим. ГА), та ще і не за рахунок США, а також новий уряд, який волів би співпрацювати з Росією, як також із Заходом. Як Трамп зможе відмовитись від такої пропозиції?", - міркує автор.

Президент США зі свого боку нещодавно наголосив, відповідаючи на закиди з приводу його буцімто поблажливості до Росії, що нелегальна анексія Криму Москвою відбулась за його попередника Барака Обами.

"Крим ЗАХОПИЛА Росії під час президентства Обами. То чи Обама був м'яким щодо Росії", - твітував Трамп 15-го лютого.

Як відомо, у понеділок 20-го лютого президент Трамп призначив своїм радником із питань національної безпеки генерала армії США Макмастера, який у Пентагоні виступав активним поборником необхідності підготовки збройних сил Америки до можливого протистояння із Москвою у випадку її агресії проти НАТО. Макмастер особливу увагу приділяв аналізу методів "гібрдиної війни", які Росія використала проти України та усього обширу російських інструментів дестабілізації у мирний час від використання ЗМІ до роботи через громадські організації.

На думку численних оглядачів, включно із критиками буцімто зв'язків Трампа із Росією, призначення Макмастера стало потужним кроком президента США, і навіть поворотом у політиці президента.

Низка експертів, прихильних до курсу Трампа, також відзначили, що це призначення має покласти край припущенням з приводу буцімто симпатій Трампа до Москви та Путіна.

Дивіться також: Трамп vs ЗМІ: що думають про "війну" Трампа з пресою у Вашингтоні та поза його межами

Трамп vs ЗМІ: що думають про "війну" Трампа з пресою у Вашингтоні та поза його межами. Відео