Журналіст, який 20 років тому опинився «під прицілом» сім’ї Білла і Гілларі Клінтон, згадує про ймовірного кандидата в президенти від демократів, як про «грізну постать».
Майкл Ізікофф став першим журналістом, який виявив любовний зв’язок між президентом Біллом Клінтоном і стажисткою Білого дому Монікою Левінскі.
Він, як ніхто інший, пам’ятає, як люто боролася Гілларі Клінтон за свого чоловіка і долю його президентства, в той час як Білий дім бився з самим журналістом та іншими ЗМІ.
«Вона розумна. Вона завзята. Вона не здається, – каже Ізікофф. – Вона політичний боєць, але за цим часом криється дружня, доброзичлива поведінка. Це сильний політичний суперник».
Клінтон – непривабливий кандидат в електоральному циклі, який характеризується популістськими заявами і запитами на щирість.
Битви, з яких вона вийшла грізним політиком, будуть також сприяти появі серйозних нових проблем, коли вона вступить в боротьбу з республіканським кандидатом Дональдом Трампом за те, щоб стати першою жінкою-президентом США.
Імідж Клінтон зазнав безліч змін, у міру того як змінювалися її титули: дружина губернатора Арканзасу, перша леді США, сенатор і держсекретар. Але бар’єри, викликані публічним життям, часто не давали їй розкрити свій характер.
«Вона була класною, в правильному розумінні цього слова. Вона була спокійною і кмітливою», – говорить Рон Фурньє, журналіст, який знав Клінтон з 1980-х років і висвітлював її діяльність як першої леді Арканзасу, дружини президента і аж до сьогоднішнього дня.
Фурньє каже, що якщо їй буде потрібно, щоб в ній побачили перетвореного лідера 21-го століття, кандидата, «набагато кращого, ніж Дональд Трамп, якщо вона захоче убити його наповал, не просто якось перемогти його або не програти йому, то їй потрібно стати більш схожою на ту войовничу, зрозумілу, веселу, уразливу людину, якою вона була в Арканзасі».
Клінтон визнавала, що не є політиком за природою, на відміну від свого чоловіка, і на дебатах у 2008 році тоді ще кандидат у президенти Барак Обама заявив їй, як свого основного опонента, що вона «досить приємна».
Пізніше в Обами і Клінтон налагодилися добрі робочі стосунки президента і держсекретаря, але та репліка Обами висловила загальне відчуття, яке переслідувало її протягом декількох років і не повною мірою відповідає дійсності, вважає Фурньє.
«Вона має дуже привабливе почуття гумору, – каже Фурньє. – Їй дуже добре вдається бути веселою, коли це доречно».
За словами Фурньє, Клінтон дуже сильно змінилася з того часу, і «у неї з’явилося дуже багато шрамів».
Клінтон належить відповісти на серйозні питання про її надійність і щирість тепер, коли вона готується до передвиборчих сутичок з Трампом, і, може статися, що при цьому їй доведеться згадати про битви 1990-х років.
«Тоді це була одна велика битва для подружжя Клінтонів з метою розгромити обвинувачувачів і відбити удари преси», – згадує Ізікофф про період, коли Клінтон була першою леді.
«Думаю, погляди Гілларі Клінтон на пресу в багато чому сформувалися в той дуже критичний період», – говорить він.
Навіть зараз настороженість Клінтон щодо ЗМІ проявляється і в її передвиборчій кампанії: вона віддає перевагу більш контрольованій атмосфері телевізійних інтерв’ю, ніж прес-конференції, де журналісти можуть ставити різні питання.
Дивіться також: Ось як агітатори за Клінтон та Сандерса намагаються вирвати перемогу для своїх
Your browser doesn’t support HTML5