Мешканцям тимчасових поселень, які сподіваються у майбутньому повернутись до нормального життя нині доводиться призвичаюватись до факту того, що частина світу до якого вони звикли, перетворилась на небезпечну для життя пустку.
Адаптація до нових обставин - складний процес. Повсякденні проблеми мешканців японської зони відчуження не схожі ні на що інше. Наприклад, половина тимчасового поселення Кавауті знаходиться в офіційно забороненій зоні, інша – в такій, що вважається придатною до життя.
В селищі Кавауті – позачергова нарада. Вона проходить на території зони відчуження, лише тут збереглась придатна для великої зустрічі будівля.
Очільники громади повідомляють, що наступного місяця в селищі поновить роботу місцева адміністрація.
Із майже 3 тисяч мешканців, нині в ньому - лише кількасот. 110 з них живуть у зоні відчуження. Мер сподівається, що колись до Кавауті повернуться всі його жителі.
Шлагбаум - це межа між звичайним світом та зоною. Хоча в деяких місцях зони рівень радіації нижчий ніж в «нормальній» частині селища.
Через це місцеві сумніваються, що існування кордону виправдане.
65-річна Йошіко Ватанабі провела 9 місяців в тимчасовому центрі. Єдине що їй надокучало – дрібні крадіжки. Вона повернулась до свого будинку на самому кордоні. Живе з собакою. Каже, що район дуже змінився після того як з нього поїхала молодь.
Втім більшість колишніх сусідів не збираються повертатись . Вони бояться радіації та незручностей.
Привид радіації залишиться тут ще на довго. Про неї постійно нагадуватимуть шлагбауми, що позначають невидимий кордон між нормальним світом на небезпечною зоною.