У Києві розпочала роботу міжнародна конференція «Вища освіта в Україні: інтернаціоналізація, реформи, нововведення». Вона організована та проходить в рамках святкування 20-ї річниці діяльності програми академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні.
Хоча система університетської освіти в Радянському Союзі вважалася гордістю та високо цінувалася, то чи змогла б вона відповісти на сьогоднішні виклики у світі? Слід, який залишила радянська система освіти, відчувають на собі українські студенти. Тому їм інколи складно йти у ногу з європейськими чи американськими тенденціями розвитку вищої школи, відзначають експерти.
«Ця конференція – це відкритий форум для обговорення принципових для реформування сфер вищої освіти, які були б прийняті державними установами, університетами та організаціями, які працюють задля покращення університетської освіти. Це допоможе українській вищій школі перейти на новий рівень, зробить її більш конкурентною та інтегрує у глобальне освітнє середовище», – сказав директор програми імені Фулбрайта в Україні Мирон Стахів.
Експерти з України, Польщі, США, Великобританії, Франції, Чехії та інших країн будуть під час конференції ділитися своїм досвідом реформ у вищій освіті. У 2005 році Україна долучилася до 45 країн, у яких навчання проходить за стандартами Болонського процесу. З того часу в країні почалися реформи, через які пройшла більшість європейських країн.
Українські випускники програми Фулбрайта, порівнюючи свій досвід навчання в Україні та США, вказують на слабкі сторони національних університетів, серед яких низька підтримка наукових досліджень, слабкий обмін інформацією з колегами із закордонних університетів та закритість перед інноваціями.
Саме інноваційним підходам та креативним рішенням іноземні експерти приділили особливу увагу, адже, щоб знайти вихід із заплутаної економічної ситуації, в якій опинилася Україна, традиційних підходів вже недостатньо.
«Університети відіграють дуже важливу роль в економічному розвитку країни. Без інноваційних університетів в Україні не можна очікувати на інноваційні підходи в економіці, які необхідні для того, щоб вирішити проблеми, з якими стикнулася країна», – сказав посол США в Україні Джон Теффт.
Іншим важливим аспектом української університетської освіти, який потрібно змінювати чим швидше, називають саме підготовку молодих науковців. Головним завданням учасники конференції ставлять показати перспективність зайнятості наукою, а також довести, що це може бути цікаво і мати практичні результати.
«В Америці ми також багато працюємо над тим, щоб зацікавити студентів займатися наукою. Ми недостатньо говорили про це, тому зараз намагаємося надолужити і показати приклади людей, які зробили успішну кар’єру в науці, які мають цікаву роботу», – сказав Голосу Америки професор Університету Джорджа Мейсона, що у штаті Вірджинія, Пітер Стернс.
Говорячи про те, що робить сьогоднішніх студентів, а завтрашніх випускників, конкурентоздатними на світовому ринку, експерти називають перш за все професійність та високу освіченість у своїй галузі. Утім, другим фактором є відкритість, тобто здатність працювати з людьми з різним досвідом та за різних умов. До цього також додають уміння випускників бачити все у глобальному контексті і мати широкий кругозір.
Відповідаючи на запитання про місце держави для стимулювання сприятливого розвитку вищої школи Стернс сказав:
«Попри те, що держава повинна наглядати за університетами, вона не повинна ставити жорстких рамок та контролювати їх».
