G7 та НАТО говорять про захист АЕС України та далекобійну зброю на тлі найбільшої атаки російських безпілотників

Міністри закордонних справ країн Групи семи та Європейського Союзу під час зустрічі в Італії, 25 листопада 2024 р. (Фото Андреаса СОЛАРО / AFP)

Питання підтримки української енергетики, зброя, включно з далекобійними ракетами, та інша допомога Україні стали предметом дискусії під час кількох різних зустрічей міністрів країн "Групи семи" та НАТО 26 листопада.

На посиленні захисту атомних електростанцій України наголосив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні.

Після зустрічі з українським колегою Андрієм Сибігою в італійському Ф’юджі 26 листопада Таяні заявив: “На зустрічі, яку ми щойно провели, Андрій поінформував мене про труднощі, з якими дедалі більше стикається енергетична інфраструктура країни, тому вкрай важливо, щоб ми дали політичний сигнал щодо захисту українських атомних електростанцій і мінеральних ресурсів”.

“Я вважаю, що в проєкті комюніке, який ми розробляємо, ці повідомлення також дуже чітко прописані щодо свободи судноплавства в Чорному морі”, - додав він.

Зустріч міністрів відбулася на тлі використання Росією рекордної кількості ударних безпілотників для завдання ударів вночі 26 листопада по енергетичній інфраструктурі України.

Загалом 188 бойових дронів запустили російські війська по Україні, з яких 76 були збиті, а 95 “локаційно загублені” завдяки роботі засобів радіоелектронної боротьби, за повідомленням Повітряних Сил України. В результаті атаки, зокрема, було уражено критичну інфраструктуру у Тернополі та області, що призвело до відключень електропостачання в регіоні.

Тим часом посли України та 32 країн НАТО зустрічаються 26 листопада у Брюсселі на прохання України для екстреного обговорення російського удару експериментальною гіперзвуковою ракетою середньої дальності по Дніпру 21 листопада. Зустріч проходить на прохання Києва в рамках Ради НАТО-Україна.

Your browser doesn’t support HTML5

Міністри "Групи семи" обговорюють подальшу підтримку України. Відео

Згідно із заявами українських представників, які наводить агентство AFP, Київ прагне отримати “конкретні та значущі результати” від зустрічі в рамках Ради НАТО-Україна.

Втім, додає агентство, представники НАТО применшили очікування будь-яких значних результатів від консультацій у Брюсселі 26 листопада.

Зустріч “надає можливість обговорити поточну безпекову ситуацію в Україні та включатиме брифінги українських офіційних осіб через відеозв'язок”, - цитує AFP слова неназваного посадовця НАТО.

Очікується, що НАТО повторить попередні наполягання на тому, що використання нової зброї Росією не “стримуватиме союзників НАТО від підтримки України”.

Своєю чергою генеральний секретар НАТО Марк Рютте 26 листопада повторив свою тезу про те, що Альянсу “потрібно йти далі” у підтримці України в її відсічі російському вторгненню.

“Ведучи свою незаконну війну в Україні, Росія використовує північнокорейську зброю та війська, іранські безпілотники та китайські товари подвійного призначення для своєї оборонної промисловості”, — сказав Рютте під час візиту до Греції.

“Це небезпечне розширення війни та виклик глобальному миру та безпеці, – додав генсек. - Наша підтримка України втримала їх у боротьбі, але нам потрібно йти далі, щоб змінити траєкторію конфлікту”.

За повідомленнями медіа, Німеччина має намір передати Україні дві системи протиповітряної оборони IRIS-T до кінця цього року. Про це заявив німецький генерал-майор Крістіан Фройдінг, голова Ситуаційного центру Бундесверу щодо України.

“Наступні системи IRIS-T SLM (середньої дальності) і SLS (малої дальності) повинні надійти в Україну найближчими днями й тижнями, до Різдва”, - сказав він, згідно з повідомленнями.

У статті використано матеріали агентств Reuters, AFP та Associated Press.

Дивіться також: Позиція НАТО щодо ударів вглиб Росії незмінна – в.о.заступника генсека