У Варшаві працює "гаряча лінія" для українських біженців, які перебрались до Польщі. Де знайти житло, як отримати медичну допомогу чи роботу- на всі ці питання щохвилини телефоном дають відповіді десятки волонтерів.
"Гаряча лінія" - ініціатива польської організації “Український дім” яка також організувала консультативний пункт, куди можна прийти отримати персональну консультацію.
"Надаю консультацію з легалізації. Часом є питання, справи бувають складні і треба трохи часу, щоб знайти відповідь на них. Тож я просто перетелефоновую людям на наступний день". – розповідає волонтерка Софія Ілюк.
Наприклад зараз часто питають про проживання та сплату податків у Польщі. Та найбільше запитів щодо житла.
"Люди, які тікають найперше хочуть мати де спати і захист, пізніше вони думають про легалізацію, потім з'являється потреба мати інших українців поруч, а ті, які приїхали з дітьми шукають для них школи і дитсадки". – зазначив Марек Сіерант, прес-секретар Українського дому у Варшаві
Волонтери "гарячої лінії" відповідають на дзвінки українців
Катерина Лебедин прийшла до консультаційного центру разом із своїм 10-річним сином. Після семи місяців життя у поляків, їх просять покинути помешкання за кілька днів.
"Ми залишаємось на сьогоднішній день з дитиною без даху над головою, у нас немає житла", - каже вона.
Катерина з Київської області. Вона планувала на днях повертатись до дому. Але після вибухів 10 жовтня передумала.
"Так, ми планували, але сьогодні вранці до нас в Київ знову прилетіли ракети, є жертви, то на сьогоднішній день мені не є безпечно везти дитину до дому, і тепер треба щось шукати і знову починати заново. Як 9 березня - ми приїхали в нікуди", – каже Катерина.
Катерині все одно в якому населеному пункті знайдуть житло - важливими є школа для сина і можливість влаштуватись на роботу. Оскільки запит Катерини терміновий, волонтери обіцяють його опрацьовувати якнайшвидше і наступного дня подзвонити з варіантами житла. З подібними проханнями приходить щодня десятки людей - і їм завжди допомагають 20 волонтерів центру. Христина - одна із них.
"Я загалом у Польщі уже проживаю п'ять років, бо я студентка і зараз далі проводжу навчання, а в березні, коли українських дім починав набирати масштабів, моя позиція була що я не можу стояти осторонь". – розповідає волонтерка.
Окрім волонтерів, які давно живуть в Польщі, у консультаційному центрі і на "гарячій лінії" працює частина людей, які також переїхали після 24 лютого.