Від Каліфорнії до Міссісіпі, від Флориди до Аризони – американська Національна гвардія уже понад 30 років співпрацює з українськими військовими.
Це партнерство стало критичним під час російської війни проти України в останнє десятиліття, коли американські військові могли тренувати українських колег спочатку в Україні, а потім у різних штатах Америки та в Європі.
Нині, через брак ухваленого фінансування для допомоги Україні, деякі програми можуть опинитись під загрозою закриття з наступного року, говорить у розмові з Голосом Америки генерал Ден Гокансон, голова Бюро Національної гвардії.
Як згадують американські військові, коли у лютому 2022 року Росія почала широкомасштабне вторгнення, то одні з перших дзвінків Києва були до Сакраменто, де національні гвардійці Каліфорнії та їхні українські колеги упродовж 30 років проводили обміни, навчалися разом і налагоджували дружбу між солдатами.
"З 1993 року Каліфорнійська національна гвардія співпрацювала з Україною, і щороку вони проводили з десяток обмінів", – каже в інтерв’ю Голосу Америки генерал Гокансон про початок роботи Державної програми партнерства (SPP), яку Національна гвардія США почала з країнами колишнього Радянського Союзу після падіння комуністичного режиму, і яка була розширена пізніше на понад 100 країн світу.
Програма виникла в 1993 році "після падіння Берлінської стіни" для того, щоб допомогти колишнім комуністичним країнам перейти "від комуністичної системи до демократичної, або до цивільного контролю над армією", каже генерал Гокансон.
Гордістю програми були три балтійські країни – Латвія, Литва та Естонія, які не просто успішно здійснили цей перехід, але і стали союзниками по НАТО, додає генерал.
Українські військові, попри те, що Україна довго не могла визначитися, чи рухатися їй у бік членства в НАТО, були серед найбільш активних учасників цієї програми.
Вони зарекомендували себе як компетентні та патріотичні фахівці, тож коли різні оглядачі пророкували падіння Києва "за три дні", генерал Гокансон попереджав, щоб вони не робили "поспішних висновків". Він був упевнений, що українські військові, яких тренували він і його колеги, і від яких училися самі, не здадуться без бою.
Як згадують учасники цього партнерства, американці передавали українцям не лише навички роботи з високотехнічною зброєю, чи вміння у тактичній медицині – вони також передавали свою військову культуру.
Зокрема, як згадує генерал ВПС у відставці Джозеф Ленг'єл, колишній очільник Бюро Національної гвардії, який брав участь у навчаннях на Яворівському полігоні неподалік Львова, українцям розповідали, «що найважливіші люди в армії — це сержанти, які керують солдатами, довіряють їм і забезпечують належну підготовку».
На його переконання, «це мало величезний вплив на успіх української армії в цьому конфлікті з Росією, оскільки Україна розвивається за моделлю нашої армії, де люди вмотивовані, дисципліновані та навчені». А такі люди, якщо вони добре екіпіровані та підготовлені, «можуть робити дивовижні речі проти більшого супротивника», каже Ленг'єл у статті, яку публікує Міністерство оборони США на своєму сайті.
Навчання для військових з колишніх комуністичних країн виявилося корисним для обох сторін
Як пояснює генерал Гокансон у розмові з Голосом Америки, перевага програми партнерства між військовими полягає не лише у тому, що військові з країн-партнерів отримують доступ до американських військових коледжів та університетів, а і в тому, що програма дозволяє військовим встановити довгострокові відносини. І тоді, коли політики на керівних посадах змінюються, військові залишаються і забезпечують тяглість партнерства, встановлюють особисті стосунки.
"Таким чином ми розвиваємо безперервність відносин протягом 10, 20, 30 років. І великою перевагою для Національної гвардії є те, що коли ми проводимо ці тренінги — ми проводимо близько тисячі на рік у всіх наших партнерствах — наші гвардійці потрапляють у це середовище й навчаються у них", – каже генерал.
Ми працювали з діючою армією, щоб створити навчальний центр неподалік від Львова. І ми почали використовувати бригадні бойові групи Національної гвардії, щоб їздити туди і тренуватися з українськими силами
Так було і у випадку України. Він пригадує, що вже після першого вторгнення Росії в 2014 році нацгвардійці зрозуміли, що навчання може розвиватися в обидва боки, бо українці могли передати американським колегам бойовий досвід, який вони винесли з війни з Росією з 2014 року.
"У той час ми працювали з армією, що воює, щоб створити навчальний центр неподалік від Львова. І ми почали використовувати бригадні бойові групи Національної гвардії, щоб їздити туди й тренуватися з українськими силами", – каже генерал.
"Це робить наших гвардійців кращими, тому що ми вчимося у них у їхньому середовищі та тих речей, у яких вони справді вправні, а потім навпаки. Це дає нам можливість поділитися з ними тим, що ми дійсно вміємо. І врешті-решт ми обоє стаємо кращими і вчимося одне в одного", – переконаний генерал.
Він розповідає, що у цих навчаннях брала участь не лише Каліфорнія, а й багато інших штатів. Нацгвардійці з Міссісіпі тренують українців в Німеччині, в Аризоні вчать українських пілотів літати на F-16.
"Ми організували ротацію, щоб вони могли працювати з українцями та допомагати розвивати їхні можливості", – каже генерал Гокансон і додає, що ця співпраця в Україні тривала до кількох днів перед початком вторгнення у 2022 році, а потім перемістилася на інші локації.
Зараз у нас є Національна гвардія Міссісіпі, яка навчає українців у Німеччині. І зараз ми плануємо продовжувати це робити без обмежень у часі, як і до війни
"У той час, очевидно, ми вивели наші сили та відновили навчання в Німеччині. І коли час дозволив, ми знову почали навчання, – каже він. – Зараз у нас є Національна гвардія Міссісіпі, яка навчає українців у Німеччині. І ми плануємо продовжувати це робити без обмежень у часі, як і до війни".
Подальші ресурси залежать від схвалення Конгресом
Але, за словами генерала, готовність армії – це одна справа, фінансові ресурси – зовсім інша.
Наприклад, у випадку з підготовкою українських пілотів на винищувачах F-16 ресурсів вистачає, щоб підготувати тих студентів, які уже проходять навчання, але якщо програму потрібно буде продовжити й розширити, то для цього будуть потрібні додаткові ресурси – гроші, інструктори та літаки.
"Якщо ви подивитеся на підготовку їхніх пілотів винищувачів F-16, яку ми зараз проводимо в Аризоні з Національною гвардією Аризони, у нас є фінансування для цих студентів. Але я думаю, що якщо ми збільшимо студентське навантаження, можливо, знадобиться додаткове фінансування, щоб це покрити", – каже генерал Гокансон і додає, що наразі є все, що потрібно, щоб завершити програму навчань до кінця цього року.
Генерал також зауважив, що навчання українських військових у Європі за програмою EUCOM, яку частково фінансують США, також може опинитися під питанням, якщо Конгрес не ухвалить додатковий пакет допомоги Україні на суму понад 60 мільярдів доларів.
"Нам доведеться переглянути ресурси, які нам надають. І це, звісно, залежить від президентського бюджету і від того, скільки у нас грошей. І тому зараз це буде в бюджеті на 2025 фінансовий рік, якого ми ще не маємо", – розповів генерал Гокансон.
Він додав, що бачить "велику додану вартість" у тренуванні українських солдатів, і вважає, що користь від цього отримують і американські військові.
"Ми бачимо країну, яка намагається захистити свої кордони та намагається запобігти вторгненню з іншої країни. І ми робимо все можливе, щоб навчити їх захищати свою країну так добре, як вони тільки здатні", – зазначив генерал Гокансон.
Що таке Національна гвардія США?
Національна гвардія є найстарішим компонентом Збройних сил США і служить основним бойовим резервом армії США. Вона була створена ще до проголошення незалежності США, у 1636 році.
Національна гвардія сухопутних військ є у 50 штатах, трьох територіях і окрузі Колумбія, вона складається з понад 325 000 військовослужбовців і підпорядковується керівництву штатів та збройних сил.
Дивіться також: Генерал Каволі: Дрони - чудове доповнення у війську, але не замінюють “концентрований артилерійський вогонь”