Для відновлення зернового судноплавства з України потрібні додаткові системи ППО і супровід кораблів НАТО. Аби це зерно безпечно потрапляло в країни Африки, слід зменшити на континенті вплив Росії та розмноження місцевих “путінів”.
Світ повинен зрозуміти, що Росія в 2023-му займається схожим терором, що робив СРСР під час Голодомору 33-го. Такі головні тези політиків та експертів - учасників дискусії у Вашингтоні “Перетворення Путіним їжі на зброю. Як це загрожує продовольчій безпеці у світі, а особливо в Африці”, яку організував “Фонд США-Україна”.
Відколи Росія минулого місяця односторонньо вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, яка гарантувала безпеку комерційним суднам, війна на морі перейшла в гарячу фазу. Росіяни погрожують атакувати будь-які судна в українській акваторії та цілять ракетами по портах і елеваторах. Ціни на зерно у світі, за даними Держдепу, зросли на 8 %. В ООН попереджають про загрозу голоду в найбідніших країнах світу.
“Використання голоду і перетворення їжі на зброю - це одна з найжорстокіших форм тортур та підкорення людей. Ця дискусія проходить у дуже знаковий період в історії - 90-та річниця примусового голоду, якому Йосип Сталін піддав народ України”, - наголосила конгресвумен Марсі Каптур, яка очолює групу підтримки України в конгресі США.
Законодавиця проводить пряму паралель між Голодомором в 30-х роках в Україні і тим, як Росія штучно створює продовольчу кризу у світі сьогодні. Тоді Москва намагалась задушити українське селянство, а зараз тероризує увесь світ, - каже пані Каптур.
“Близько 7 мільйонів українців та інших народів, які живуть в Україні, померли в 32-33-му роках, коли Радянський Союз вилучав силою зерно. Так само як Росія зараз забирає його, бомбардуючи зернові сховища в Одесі та інших місцях” - розповіла Каптур.
Аби зупинити Росію, потрібно дві речі, вважає депутат Верховної Ради України та член Парламентської Асамблеї Ради Європи Олексій Гончаренко. По-перше, надати Україні додаткові зенітно-ракетні комплекси Patriot, щоб захистити порти, по-друге, відправити баржі під іноземними прапорами для транспортування зерна.
“Путін показав, що він не може атакувати судна. Це пов’язано з тим, що його флот вже частково знищений українськими силами.... Але Путін також боїться атакувати кораблі під іноземними прапорами, тому що згідно з міжнародним правом, це означає оголошення війни іншим країнам”, - пояснює свою позицію український парламентар Гончаренко.
Старший науковий співробітник "Атлантичної ради" Андерс Аслунд додає: міжнародне право також дозволяє кораблям НАТО супроводжувати комерційні судна в Чорному морі. І це було б додатковою гарантією безпеки зернового судноплавства.
“Кораблі НАТО можуть увійти в Чорне море і можуть там знаходитись три тижні, згідно з конвенцією Монтре. Окрім того, є три країни НАТО з виходом до Чорного моря - Румунія, Болгарія і Туреччина” - заявив Аслунд.
Щоправда, головна військова потуга НАТО - Сполучені Штати до таких кроків поки не готова. Про в інтерв’ю Голосу Америки 28 липня заявив координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.
“Немає зараз активної дискусії про введення військових кораблів у Чорне море. Я думаю, це лише посилить напругу і збільшить можливості для потенційного конфлікту між заходом і Росією, а це не те, чого ми прагнемо.” - підкреслив Кірбі.
Конгресвумен Марсі Каптур вважає, що для просування своїх інтересів у Вашингтоні Україна має активніше використовувати інформаційну зброю. Вона додає, що не дарма порівняла Голодомор Сталіна і зерновий шантаж Путіна.
“Як громадянка США та представниця чудових людей, яким я маю честь служити, більшість американців мають невелике уявлення про глибину страждань під час голоду. Я хочу сказати моїм українським друзям - не слід недооцінювати значення ваших архівів та музеїв. Потрібно розповідати особисті історії людей...” - пояснила Каптур.
Для відновлення безпечного експорту зерна слід розширити підтримку і серед африканських країн, вважає професор університету Індіани та заступник редактора видання “Africa Journal of Management” Герман Ндофор. Попри те, що африканські країни чи не найбільше страждають від припинення зернових постачань з України, на континенті зростає кількість диктаторів, які прихильно ставляться до Росії Путіна.
“Серед лідерів 17-ти африканських країн, які нещодавно їздили на саміт до Росії, більшість з них, можна сказати, є копіями Путіна. Більшість з них більше зацікавлені в інвестиціях у свою розкіш і мілітаризацію, ніж в забезпечення їжею своїх народів та в розвиток сільського господарства”, - підкреслив Ндофор.
На думку експерта-африканіста, Сполучені Штати Америки могли б сприяти розвитку демократій в цих країнах. Там є на кого опертись. За словами професора Германа Ндофора, більша частина населення Африки - це молоді люди до 30-ти, і багато з них поділяють цінності демократії та вільного світу.