Експортні квоти на зерно – ця гаряча тема стала головною на українсько-американському бізнес-форумі, який пройшов 14 жовтня у Києві. На зустрічі влада знову вислухала аргументи бізнес-лідерів проти експортних обмежень – і, як виглядає, знову їх не почула.
Обмеження на експорт зерна, запроваджені українським урядом, залишаються каменем спотикання у відносинах бізнесу і влади. Від ситуації невизначеності, заборон і квот терплять збитки як вітчизняні аграрії, так і зарубіжні трейдери. Бар’єри, виставлені владою на шляху торгівлі збіжжям, вкотре розкритикували на українсько-американському бізнес-форумі. Як твердять представники американської бізнес-спільноти, накладати обмеження і квоти на експорт зерна, в той час як зерна в Україні не бракує, – помилка. «Це шкодить не лише аграрній індустрії, але й репутації України як надійного постачальника», – заявила, виступаючи на форумі, заступник торговельного представника США Міріам Сапіро.
Натомість влада критичних зауважень бізнесу не приймає. Як кажуть в уряді, хоч зерно в країні справді є і врожай непоганий, – але ж не той, що планувався. Урядовці прорахували баланс і стверджують, що внутрішня продовольча безпека вимагає зачекати ще принаймні до 1 січня, поки діятимуть обмежувальні квоти. Міністр економіки України Василь Цушко зазначив:
«Ми встановлюємо квоти – ми ж не забороняємо. Квоти до 1 січня 2011-го року. Ці квоти будуть розподілятися прозоро, і будь-який експортер, у тому числі представник американського бізнесу, що має тут інвестиції, зможе цими квотами скористатися. Жодних дискримінацій по відношенню до будь-якого представника бізнесу, який займається експортом зерна, не буде».
Своєю чергою, президент Американсько-української бізнес-ради Морган Вільямс радить Україні припинити втручатися у приватні ринки:
«Враження таке, ніби щоразу, коли агроіндустрія України знесе золоте яйце, українському урядові хочеться те яйце розбити. Це робилося кілька років тому, коли обмежували експорт. А цього року «золоте яйце» полягає не стільки у високому врожаї, скільки у великому попиті на продовольство і в тому, що ціни високі. А коли ціни високі, то вам треба скористатися з цього. А ви не можете скористатися з цього собі на користь, коли підриваєте власні ринки, коли відмовляєтесь продавати, і це руйнує ринок. Люди вагаються, чи платити їм високу ціну, чи ні, бо невідомо – зможуть вони це вивезти, чи не зможуть. Тому уся ця плутанина і непевність на ринку означає для України лише одне: ви втрачаєте гроші. Це позбавлено всякого сенсу. Україна повинна припинити втручатися у приватні ринки».