Греція – російський «троянський кінь» в ЄС?

Брюссель – Щоб діяли, а за потреби й посилювалися західні санкції, під дією яких перебуває Росія, у ЄС необхідна єдність та консенсус. Однак, проти цих обмежень донедавна виступала Греція. Що засвідчило, що кризою, яка вдарила по економіці цієї держави, не втратила нагоди скористатися й Москва. Причому, події навколо проблем греків кремлівські стратеги широко використовують в дезінформаційній, ідеологічній та економічній війнах проти – як кажуть в Росії – «недружнього Заходу».

Російська розвідка в Греції завжди почувалася вільно, а з приходом до влади в цій країні радикальної коаліції на чолі з Алексісом Ципрасом її діяльність досягла такого розмаху, що союзники Греції по НАТО стали почувати себе незатишно. Про це розповідає у одній зі своїх останніх статей в журналі The Daily Beast Джон Шиндлер, колишній офіцер американської контррозвідки.

Шиндлер пише, що «під час Холодної війни оперативники КДБ працювали в Греції з безкарністю, якої вони не могли знайти в жодній іншій країні НАТО. Радянські шпигуни дуже глибоко проникали в грецьку політику і грецьке суспільство. При Путіні ці таємні зв’язки були відновлені... Як кажуть співробітники західних розвідслужб, з того часу, як «Сіріза» прийшла до влади, і без того вагомий контингент офіцерів російської розвідки, які працюють в Афінах під офіційним прикриттям (як правило, дипломатичним), був ще більше розширений. Приводом для побоювань і дискусій у Брюсселі, Вашингтоні та інших містах, зокрема, послужили дружні зустрічі грецьких чиновників із представниками Служби зовнішньої розвідки та Головного розвідувального управління Росії».

Справді, Греція, яка з-поміж членів ЄС і НАТО виявилася слабкою ланкою, може використовуватися, і, безумовно, використовується режимом Путіна, як маріонетка всередині цих об’єднань, стверджують європейські аналітики, які звертають увагу на те, що з квітня прем’єр Алексіс Ципрас вже двічі побував у Кремлі. Щоправда, повернувся без кредитів.

Путін домагається ескалації напруги в ЄС – Яценюк

Російська скарбниця через санкції та падіння цін на нафту наразі перебуває не в найкращій формі. Та й надто великі суми потрібні для її порятунку, визнає президент Путін, не згаявши можливості «кинути камінь і в європейську грядку».

«Ципрас не звертався до нас за якою-небудь допомогою і загалом зрозуміло, чому: цифри там великі, ми знаємо, про що йде мова, – заявив Путін. – Звичайно, на греків можна все перекласти. Але якщо й були порушення у їхній діяльності, то де була Єврокомісія? Чому вона не коригувала економічну діяльність попередніх урядів, чому видавали бонуси й кредити? Чому такий низький дохід від оподаткування деяких галузей економіки? Чому були такі великі субсидії для островів і так далі... Де вони були раніше?»

Водночас, єдиним варіантом для Греції є проходження через болючі, важкі, але необхідні реформи, вважає прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, пояснюючи, що цим же шляхом прямує й Україна. На його думку, «грецька криза» тяжко вдарила й по Україні й, безсумнівно, Греція потребує заходів економії, від якої й українці чимало страждають. А у тому, як проводяться реформи та зміцнюється економіка, і європейські країни, і українці можуть поділитися досвідом з грецькими колегами, каже Яценюк. При цьому, він переконаний, що пошуки допомоги Афінами у Москві з боку грецького лідера Алексіса Ципраса – це погана ідея.

«Я вважаю, що це не те місце, де її (допомогу – ред.) слід шукати, – каже український прем’єр. – Путін хоче розколу між Грецією та державами ЄС, між Євросоюзом та США. Він домагається ескалації напруги всередині Євросоюзу. Мета Росії – створення «гарячих точок» по всьому світу. Це стиль, яким 20-30 років тому діяв Радянський Союз. Тобто, коли виникали незгоди всередині країни, лідери СРСР, зазвичай перенацілювали увагу з внутрішніх справ на зовнішні».

Греція для Кремля – потенційний ключовий транзитер газу

Водночас, під час візиту до Росії Алексіс Ципрас цілком в дусі ідеології путінського режиму відкрито заявляв, що Європейський союз вважає себе центром світу, але ним вже не є, бо «цей центр і сили, які його супроводжують, віднині перемістилися».

Свої слова лідер Греції підкріпив ділом: як помітили європейські оглядачі, Греція Росії піднесла «політичний подарунок». У той час, як на рівні Європейського союзу робляться чималі зусилля для скорочення залежності від російського газу, Афіни та Москва домовилися щодо поглиблення енергетичних відносин. Кремль розглядав Грецію як потенційного ключового партнера для транзиту блакитного палива у новому газогоні «Турецький потік», що планували прокласти в обхід України, однак напочатку липня російська сторона заявила про розірвання контракту з компанією, яка мала будувати першу лінію цього газогону, через відсутність домовленостей з Туреччиною.

В дипломатичних колах ЄС вважають, що, безумовно, Афінам самим вирішувати, як виходити з кризи і де шукати допомогу. Однак, міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус у інтерв’ю Радіо Свобода пояснює: грецька криза вдарила по єдності Євросоюзу, по його іміджу. Водночас, нині влада в Афінах привертає особливу увагу європейських партнерів. Урядові Греції не буде жодних поступок у тому, що стосується виконання зобов’язань чи поваги до європейських принципів, каже голова литовської дипломатії.

«Головне, щоб поважалися принципи, і ми будем ретельно за ними стежити. Будуть в Афін якісь нові спроби щось там переглянути, відкласти чи не виконати повністю – то й пробачення не буде», – пояснює Лінкявичус.

Дипломат додає, що Росія використовує кожне слабке місце в ЄС. «Так само, як слабку ланку сприймає Грецію та інші речі. Тож аби цьому запобігти, треба робити правильні висновки. Дійсно, подекуди ухвалюються сумнівні політичні рішення і не лише в економічному плані. Але все це можна використати якнайкраще, зробивши правильні висновки».

Криза розширенню не загрожує – Лайчак

Хоча грецька криза негативно відобразилася на єдності всередині ЄС, має вона свій згубний вплив і на зовнішньополітичні процеси співдружності. Скажімо, розчарування такою недисциплінованою державою-членом може надовго відбити бажання багатьох європейських країн до подальшого приєднання до ЄС нових держав. Про це відкрито заявляють у деяких європейських аналітичних центрах. Щоправда, дипломати намагаються відкинути такі припущення.

«Я не бачу зв’язку між грецькою ситуацією та процесом розширення, – коментує словацький міністр закордонних справ Мирослав Лайчак. – ЄС переживає важку кризу, але вона не була створена жодною з нових держав-членів. Вони поважають правила, а наше завдання – підготувати потенційні країни до вступу якнайкраще. Ми сподіваємося, що Греція скористається нагодою, яку ми їй надали. Маю надію, що їхня історія стане такою ж успішною, як й історії Португалії чи Ірландії, які пройшли через програми заощаджень. Водночас, я не бачу, яким чином Росія може скористатися «грецькою кризою» для посилення своїх впливів усередині ЄС. Все це в наших руках, і, якщо ми самі не допустимо, то воно не повинно бути використане проти нас третіми сторонами».

Український конфлікт, незаконна анексія Криму та зневага Москви до усталеного порядку і безпеки в Європі згуртували Європейську співдружність, тож не дивно, що нині Росія розглядає Грецію, ослаблену економічно й політично, як важіль впливу на весь Євросоюз, каже Оуен Дріе, експерт з питань економіки з Центру європейських досліджень Вілфріда Мартенса.

«У Брюсселі йдуть дебати про те, як саме цей вплив виявлятиметься: чи вони між собою офіційно укладатимуть двосторонні комерційні угоди, а чи може це буде прихована суміш торгівлі, російської приватизації та приходу інвесторів», – вважає Дріе.

Для Москви греки – «родичі по вірі», але якщо є економічний інтерес – експерт

Тим часом, на думку брюссельського експерта, все це може ховатися за ідеологічною ширмою. Скажімо, у дусі тих заяв підтримки й солідарності, що лунають з Росії на адресу греків, як «родичів» по вірі, як православних братів і сестер.

«Цей релігійний елемент у Москві задіюють для демонстрації «різниці» між ЄС, що асоціюється із заощадженнями й хаосом, та Росією, яка може прийти на допомогу православним, – каже Оуен Дріе. – Це звичайна риторика, яку Путін вже використовував. Скажімо, коли йшлося про Болгарію в часи активізації щодо проекту газогону «Південний потік». Тут підіймаються й історичні епізоди протистояння Туреччині та, з іншого боку, Росії, яка була й залишається гарантом православ’я на південному сході Європи. Це популярна риторика, однак, коли заходить мова про економічний інтерес, про фінанси, цифри й підрахунки, особливих змін від цього не буде».

В економічному сенсі, грецька боргова криза та всі її наслідки всередині єврозони не могли обійти стороною й економіку Росії, яка продовжує деградацію. На цей елемент звертає увагу французький експерт із питань Росії, професор Школи міжнародних відносин при університеті Парижа Марі Мендрас.

«Росія, як і Греція, у першому ряду тих країн, які зазнають втрат, – вважає вона. – Якщо ціна на нафту продовжуватиме падіння разом із рублем – а саме ця тенденція спостерігається, – то її економіка може далі зазнавати спаду. Очевидно, що від часу приходу до влади нового грецького уряду вони намагаються розвертатися в бік Росії та демонструвати з нею дружбу. Насамперед, з метою тиску на Євросоюз та кредиторів. Але це не спрацювало».

Експерт додає, що, з огляду на це, успішний вихід Греції з нинішнього глухого кута, зрештою, і в інтересах Москви, про що самі представники влади Росії неодноразово заявляли.

Натомість, кажуть європейські оглядачі, крутий виток грецької кризи, свідком якого став світ протягом останніх кількох тижнів, для російської дезінформаційної кампанії став справді «багатою поживою».