Українські солдати продовжують воювати навіть з лікарняного ліжка, а значна частина з них самі оплачують необхідні для поля бою безпілотники, чи за власні гроші ремонтують підбиті автомобілі, розповідає західній аудиторії кореспондент британської газети Guardian, який перебуває поблизу Запорізького фронту.
Британський журналіст Дан Саббаґ каже, що відстані може здаватися, що війна в Україні ведеться західними танками, ракетами та іншою технікою, але на передовій він побачив, як українські військові використовують зброю місцевого виробництва, яку часто фінансують з власної кишені. Репортер розповідає, що нові дрони по 400- 500 доларів за штуку допомагають спостерігати за боєм та нападати на противника.
Корегування бою з лікарняного ліжка
В одній з лікарень у Дніпрі британський журналіст зустрів пораненого українського командира, який за допомогою мобільного зв’язку допомагав своїм побратимам вести бій у реальному часі.
«Я все ще працюю, корегую артилерійський вогонь», — цитує українського військового журналіст Guardian.
«Незважаючи на те, що він отримав поранення під час артилерійського обстрілу вночі з 2 на 3 червня, коли українські атаки на південному Запорізькому фронті посилилися, 51-річний Геннадій каже, що коли потрібно, він дивиться на екран телефону, щоб допомогти солдатам на полі бою», – каже журналіст.
Оператор дронів з позивним Швед, пояснює, що за допомогою безпілотників він допомагає вести бій танковому з’єднанню, що воює у кількох кілометрах від нього, на модернізованих чеських танках радянського виробництва. Оператор безпілотників стає «очима» танкістів.
Пізніше на командному пункті безпілотників, що розташований приблизно 50 км від лінії фронту, загін продемонстрував британському журналісту модифікований швидколітаючий безпілотник Aquila українського виробництва, вартістю у 400 доларів США, який керується за допомогою пульта управління та окулярів.
Деякі додаткові деталі, як, наприклад, ті, що потрібні для скинення бомби, виготовляються самими ж військовими за допомогою 3D-принтера. Aquila може нести одну або дві гранати та летить зі швидкістю 100 км/год, щоб ухилитися від ворога. Солдати кажуть, що він може пзаглибитись приблизно на 3 км на територію, контрольовану Росією, і вважають, що це може бути економічно ефективною альтернативою часто неточному артилерійському вогню.
Такі безпілотники стануть критичною частиною майбутньої боротьби – і тут Захід нічому не може навчити українців, адже такі безпілотники – це інновація, каже британський репортер.
«Це війна 21-го століття, — каже інший член команди Дощ. Він пояснює, що хоча деяку частину спостереження можна здійснювати дистанційно в бункерах, більшість команд безпілотників мають працювати на відстані близько 1 км позаду фронту.
Безпілотники та запчастини з власної кишені
Несподіванкою для британського журналіста стало те, що солдати самі закуповують цю техніку і все, що потрібно для її вдасконалення та обслуговування, особливо враховуючи те значення, яке надають безпілотникам українські військові. Армія просто не може собі їх дозволити, каже репортер Guardian.
«Ми платимо до 70% нашої зарплати на купівлю безпілотників», — сказав Швед. Його колега пояснив, є і дрони які можна було б використовувати як камікадзе, але українські військові. Використовують їх як бомбардувальники, бо немає грошей, щоб весь час купувати нові.
Інший поранений військовий 33-річний солдат з позивним Вікінг, який пересувається в інвалідному візку після важкого поранення. Він сказав, що сам «намагався дістати запчастини» для автомобіля, який використовував його підрозділ поблизу передової, щоб витягти поранених. При цьому він скаржився, що машину купили лише два тижні тому і вона вже потребувала ремонту.
У Збройних сил України на це не вистачає грошей, каже британський журналіст, тому запчастини оплачують самі солдати та поранені.
Як повідомляв Голос Америки, 9 червня, Міністерство оборони CША повідомило про новий пакет допомоги Україні на суму 2,1 мільярда американських доларів, який включав боєприпаси для комплексу Patriot, безпілотники Puma, ЗРК і ракети HAWK.
Дивіться також:
Your browser doesn’t support HTML5
Підсумки «Рамштайн-13» у Брюсселі. СТУДІЯ ВАШИНГТОН