Сьогодні уроки Вацлава Гавела важливі для України, як ніколи. Дисидент, письменник і політик – Вацлав Гавел своїм життям і боротьбою довів важливість існування моральних лідерів у суспільстві. Він вважав, що не обов’язково бути героєм і виходити на майдани. Він переконував своїх співгромадян жити у правді.
Карл Гершман – давній друг і соратник Вацлава Гавела. Він розповів, що Гавел, не зважаючи на те, що був світовим лідером, залишався надзвичайно скромною людиною. Ставши президентом після років дисидентства, від продовжував жити за принципами, які сповідував і закликав сповідувати інших.
«Він знайшов шлях, навіть після перемоги над комунізмом, і далі жити у правді. Він допомагав активістам, які продовжували боротьбу, вважаючи своїм моральним обов’язком допомагати іншим. Він робив це до останніх днів. Навіть будучи надзвичайно хворим, Гавел зробив дві важливі речі: по-перше, 10 грудня він прийняв у себе Далай Ламу; а по-друге, він закликав російську опозицію до об’єднання після останніх виборів та демонстрацій протесту в Росії. Ось у цьому весь Гавел – він не змінився до останніх днів свого життя, він залишився вірним собі», – каже Карл Гершман.
Гершман порівнює Гавела з Папою Іваном-Павлом ІІ. Один – релігійний лідер, інший – суспільно-політичний, однак обидва наголошували на важливості дотримуватись духовних цінностей як бази для розвитку демократії та цивілізації.
«Він був у глибокому і серйозному пошуку духовності у своєму житті. Він вірив, що усі ці цінності, які ми називаємо демократичними, – це не просто процедури, які ми записуємо у Конституції, як то цінності особистої гідності та особистої відповідальності. Гавел вірив, що вони походять з вищих джерел. Він казав, що «сучасна людина» ризикує втратити свій духовний якір, і, якщо це станеться, сучасна цивілізація опиниться у великій небезпеці».
Гавел був своєрідним провидцем. Він не лише глибоко розумів виклики сучасного світу – він дивився далеко у майбутнє. У своєму відомому есе «Сила безсильних» Вацлав Гавел пояснив, що диктаторські режими не мають перспективи на існування, оскільки не мають моральної та політичної легітимності:
«Єдина форма політичної легітимності, яка існує сьогодні у світі, – це демократія. Водночас демократію надзвичайно важко встановити. Гавел висловлював стурбованість навіть стабільністю західних демократій. Але ця боротьба за справедливість ніколи не буде простою. Диявол не зникне з цього світу – це частина людської натури. У світі завжди будуть погані люди, які здійснюють погані вчинки. Я інколи думаю про нашу роботу як про намагання обмежити владу диявола. Водночас, знаючи, як важко будувати демократію, я переконаний, що все важче і важче стає утримувати владу в закритих тоталітарних режимах. Такі режими, які діють сьогодні в Бірмі, на Кубі, в Росії, Білорусі не мають політичної легітимності, а без політичної легітимності вони не зможуть утримувати владу», – переконаний Гершман.
У силу людського духу та демократії і вірив Вацлав Гавел.
