Верховний суд США вирішить, чи легітимним є закон президента Обами, який зобов’язує кожного американця придбати поліс медичного страхування.
Близько п’ятдесяти мільйонів жителів медичного страхування не мають взагалі. Вони або безробітні, або їхній роботодавець не мусить забезпечувати їх страхуванням. А вони, в свою чергу, не настільки бідні, щоби кваліфікуватися на державну допомогу.
Вілбера Сміта, протягом двадцяти п’яти років, медичним страхуванням забезпечував його роботодавець. Коли Сміт втратив роботу, він втратив і страховку. Невдовзі у Сміта виявили рак. До того дня, каже він, ніколи не переймався тією проблемою, що люди в цій країні не мають страхування.
«Раніше мене це не турбувало. Я завжди мав страховку і думав, на що ж усі скаржаться?».
Сміт каже, що після втрати роботи хотів придбати медичний поліс самостійно. Але жодна зі страхових компаній не хотіла його страхувати, адже він мав рак.
«Мені усюди відмовляли. Вони мене питали: «І саме тепер ви вирішили до нас звернутися?» А я відповідаю: «Я ж не знав що це буде проблемою. Мені ніколи раніше не треба було купувати страховку, тому що я завжди її мав», - говорить Вілбер Сміт.
Але йому пощастило. Він став одним з небагатьох щасливчиків, яких прийняли на лікування в цю клініку у місті Арлінґтон, штат Вірджинія. Лікують тут за рахунок великих спонсорів, які фінансують заклад. Втім, так щастить не усім. З майже двадцяти тисяч мешканців Арлінґтона, що не мають медичного страхування, сюди прийняли лише тисячу шістсот пацієнтів. Кого з хворих приймати а кого ні – вирішує лотерея, говорить директор клініки Джоді Келлі:
«Щомісяця до нас приходять близько ста п’ятдесяти людей, які хотіли б стати нашими пацієнтами. З цієї кількості ми беремо двадцять п’ять».
Келлі каже, що пацієнти до їхньої клініки потрапляють вже у дуже поганому стані:
«Це як замкнене коло. Люди хворі, але вони не мають можливості лікуватися і їхнє здоров‘я погіршується ще більше».
Рішення Верховного суду може вплинути на долю подібних хворих по всій країні. Але яке б рішення суд не виніс, велика частина американців залишиться незадоволеною. Дослідницький центр Пью встановив, що менше половини опитаних підтримують будь-який варіант рішення. Найбільш суперечлива частина цього закону – вимога до американців купувати медичний поліс, інакше вони повинні будуть сплатити штраф. Це мало кому подобається, говорить науковий співробітник фонду «Спадщина» Ед Хайзлмаєр:
«Республіканці проти, тому що вони розглядають це як зазіхання на їхні права та свободи. Демократи проти, тому що їм не подобаються страхові компанії в принципі. І вони не хочуть купувати щось у того, хто їм не подобається».
На думку Хайзлмаєра, необхідно створити систему універсального страхування, яка б відштовхувалася від потреб споживачів. І люди повинні мати право самим вибрати собі медичний поліс крім того, який їм пропонує роботодавець.
На цьому тижні Верховний суд США має оголосити своє рішення щодо реформи системи охорони здоров’я. Сьогодні в країні більшість американців забезпечуються медичним страхуванням через своїх роботодавців
Вілбера Сміта, протягом двадцяти п’яти років, медичним страхуванням забезпечував його роботодавець. Коли Сміт втратив роботу, він втратив і страховку. Невдовзі у Сміта виявили рак. До того дня, каже він, ніколи не переймався тією проблемою, що люди в цій країні не мають страхування.
«Раніше мене це не турбувало. Я завжди мав страховку і думав, на що ж усі скаржаться?».
Сміт каже, що після втрати роботи хотів придбати медичний поліс самостійно. Але жодна зі страхових компаній не хотіла його страхувати, адже він мав рак.
«Мені усюди відмовляли. Вони мене питали: «І саме тепер ви вирішили до нас звернутися?» А я відповідаю: «Я ж не знав що це буде проблемою. Мені ніколи раніше не треба було купувати страховку, тому що я завжди її мав», - говорить Вілбер Сміт.
Але йому пощастило. Він став одним з небагатьох щасливчиків, яких прийняли на лікування в цю клініку у місті Арлінґтон, штат Вірджинія. Лікують тут за рахунок великих спонсорів, які фінансують заклад. Втім, так щастить не усім. З майже двадцяти тисяч мешканців Арлінґтона, що не мають медичного страхування, сюди прийняли лише тисячу шістсот пацієнтів. Кого з хворих приймати а кого ні – вирішує лотерея, говорить директор клініки Джоді Келлі:
«Щомісяця до нас приходять близько ста п’ятдесяти людей, які хотіли б стати нашими пацієнтами. З цієї кількості ми беремо двадцять п’ять».
Келлі каже, що пацієнти до їхньої клініки потрапляють вже у дуже поганому стані:
«Це як замкнене коло. Люди хворі, але вони не мають можливості лікуватися і їхнє здоров‘я погіршується ще більше».
«Це як замкнене коло. Люди хворі, але вони не мають можливості лікуватися і їхнє здоров‘я погіршується ще більше».Джоді Келлі, директор клініки м.Арлінґтона
«Республіканці проти, тому що вони розглядають це як зазіхання на їхні права та свободи. Демократи проти, тому що їм не подобаються страхові компанії в принципі. І вони не хочуть купувати щось у того, хто їм не подобається».
На думку Хайзлмаєра, необхідно створити систему універсального страхування, яка б відштовхувалася від потреб споживачів. І люди повинні мати право самим вибрати собі медичний поліс крім того, який їм пропонує роботодавець.