КИЇВ - В Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні.
Щорічні громадські заходи в День Героїв Небесної Сотні відбуваються 20 лютого і введені указом президента Петра Порошенка «на знак вшанування «відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014)».
У президентському указі йдеться про те, що під час Революції гідності громадяни захищали «ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє країни».
Нагадаємо, що в лютому 2014 під час зіткнень противників і прихильників влади колишнього президента Віктора Януковича в центрі Києва загинуло більше ста людей, сотні були поранені. У списку загиблих тільки 20 лютого 2014, який опубліковано в Інтернеті, повідомляється про 47 жертв.
За повідомленням кореспондента Російської служби «Голосу Америки», у цей новий день пам'яті в центр української столиці прийшли пом'янути героїв сотні простих громадян. Деякі з них принесли квіти до місць загибелі прихильників проєвропейського вибору на вулиці Інститутській в центрі Києва.
За словами заступника координатора Громадського руху «Коломия на Майдані» Ольги Баранецької, події річної давності продемонстрували бажання українців жити в демократичній, цивілізованій країні.
Втім, вона не готова однозначно відповісти на запитання про те, чи втілила нова українська влада ідеали, заради яких українці підтримали Революцію гідності.
«Важко сказати, чи вдалося це зробити. Люди, які тут були, створили умови для того, щоб усунути корупмований режим Януковича. Потрібно розуміти, що зміни в країні в кращу сторону не відбуваються за один рік - потрібен час, а, може бути, і десятиліття роботи громадянського суспільства для того, щоб виконати завдання Майдану», - сказала Ольга Баранецька Російській службі "Голосу Америки".
Заклик до влади - провести реформи
У День Героїв Небесної Сотні, який офіційно відзначається в Україні 20 лютого, вона прийшла на вулицю Інститутську, де рівно рік тому відбулися вуличні бої між прихильниками Революції гідності та урядовими силами правопорядку попередньої влади.
Ольга показує і розповідає про те, що відбувалося 20 лютого на вулиці Інститутській, як діяли представниці «жіночої сотні» Майдану, допомагаючи захисникам наметового містечка протистояти бійцям спецпідрозділу «Беркут» та внутрішніх військ.
Ольга Баранецька вважає, що рівно через рік з моменту протистояння на Євромайдані, Україна все ж потребує проведення широкомасштабних реформ, викорінення корупції.
«Небесна Сотня загинула за те, щоб прості українці жили краще. Вони дозволили політикам прийти до влади, створили умови для зміни країни. Я думаю, що цей процес створення в Україні умов для європейського розвитку прийде разом з перемогою на сході України. Це буде «паралельна перемога» - на сході і всередині країни. Якщо реформи були обіцяні, вони повинні відбуватися. Якщо президента підтримав Майданом і він обіцяв Майдану проєвропейський вибір - він повинен виконати свої обіцянки», - говорить Ольга Баранецька.
Громадянське суспільство, за її словами, в Україні має унікальну особливість, яка виражається у створенні громадських організацій на основі ідеологій Майдану.
«Всі створені майданівські спілки та громадські організації, через рік, продовжують працювати. Ми розуміємо, що країна не може жити в постійному стані революції, тому потрібно вчитися впливати на владу методами, з якими вона буде рахуватися», - стверджує Ольга Баранецька.
Уроки Майдану
На думку колишнього коменданта Штабу народного опору в Будинку профспілок Степана Кубіва, Революція гідності принесла українцям розуміння своєї ролі у світовій історії, дозволила нації відчути себе вільною і відповідальною за свій проєвропейський вибір.
«Історія боротьби українців за свою незалежність, історія відродження нації після Євромайдану, історія опору російським окупантам - це і є уроки Майдану, його підсумки для країни, - зазначив Степан Кубів у коментарі Російській службі «Голосу Америки». - Україна в черговий раз довела всьому світу, що ми є унітарною, згуртованою державністю і менталітетом країною».
Степан Кубів вважає, що за останній рік світове співтовариство, на прикладі агресії Росії проти України, зіткнулося з розумінням «недалекоглядності» у світовій системі безпеки.
«Ми бачимо, що світова безпека, регламентована міжнародними угодами та рішеннями Організації Об'єднаних Націй, недалекоглядна. З цим не можна миритися, необхідно шукати нові форми захисту життя простого громадянина в цивілізованому світі, форми захисту його ціннісних понять», - зазначає Степан Кубів.
Харківський журналіст Віктор Козоріз приїхав до Києва 20 лютого на вулицю Інститутську до імпровізованого постаменту, де розміщені фотографії «Небесної Сотні» - загиблих захисників Майдану.
Віктор Козоріз приніс фотографію свого друга - активіста з Миргорода Василя Третецького, який загинув вже після кульмінаційних і трагічних подій на Майдані в лютому 2014 року. Пам'ятну фотографію загиблого Василя Третецького його друг прикріпив біля інших образів героїв «Небесної Сотні».
Про невідомих героїв революції
«Василь Третецький знаходився на Майдані з сином, починаючи з 30 листопада 2013 року. Його син був поранений під час нападу "Беркуту". Василь Третецький підвозив допомогу з Миргорода для київського Майдану», - сказав Віктор Козоріз Російській службі «Голосу Америки».
Він розповідає про те, що напад на Василя Третецького стався 16 березня 2014 в день проведення, так званого референдуму, який привів до анексії Криму і ймовірно тому, каже Віктор Козоріз, це вбивство активіста Майдану випало з інформаційного поля.
«Він поїхав у Миргород для проведення громадського віче. До цього організував процес люстрації, після чого зняли з посад кілька місцевих чиновників. 16 березня в Миргороді Василь Третецький повинен був брати участь у народному протесті, але не встиг. Його вистежили, напали, побили, вистрілили з обрізу в стегно. Через дев'ять днів у лікарні Василь Третецький помер від ран», - зазначає Віктор Козоріз.
Козоріз говорить про те, що список «Небесної Сотні» - неповний, оскільки ще кілька місяців після лютневого розстрілу на вулиці Інститутській та біля Площі Незалежності в Києві, представники попередньої влади переслідували активістів Майдану.
Українське інформаційне агентство УНІАН 20 лютого опублікувало звіт правозахисних організацій «Ціна свободи», в якому йдеться про те, що в період Революції гідності «загинули не менше 114 осіб, ще 27 активістів досі вважаються зниклими безвісти».
«Результатом злочинів проти людяності, вчинених під час Євромайдану у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, стало вбивство щонайменше 114 осіб, з яких 94 були активістами Євромайдану, ув’язнення на різний термін щонайменше кількох сотень осіб, нанесення тілесних ушкоджень більш як тисячі активістів. Досі не відома доля щонайменше 27 зниклих», - йдеться у звіті.
Дивіться також: Українці хочуть миротворців, але не російських - опитування