Важливою складовою підготовки лікаря, медсестри чи технічного персоналу лікарень є навчання спілкуванню з хворими. Щоби уникнути помилок зі справжніми пацієнтами, в американських медичних школах, починаючи з 60-их років, залучають до процесу спеціально підготовлених людей, які вдають із себе хворих. Такий спосіб дозволяє студентам відшліфувати навички спілкування з пацієнтами.
Тед Белл вдає пацієнта у якого ось уже три місяці час від часу болить живіт. Насправді Тед Белл – інженер на пенсії. Зображати хворого у процесі підготовки медичного персоналу стало його новою професією, яка офіційно називається «Середньостатистичний пацієнт».
«Це стало чудовим додатковим прибутком на пенсії. Я працюю у всіх шести медичних школах у районі Вашингтона та Балтимора», – каже Тед Белл.
Тед один з приблизно 700 середньостатистичних пацієнтів у цьому регіоні. Кеті Шеван менеджер Мерілендського університету каже, що попит на їх послуги дуже високий:
«Це популярна практика у медичних закладах. Усі медичні школи у Сполучених Штатах та багато по всьому світу використовують середньо статистичних пацієнтів».
«Чимало моїх колег професіонали. Хоча я раніше ніколи не заробляв акторським ремеслом, ця робота вимагає певних акторських здібностей, тож напевно я можу назвати себе актором», – каже Тед.
Професійний актор Том Ваят не сприймає цей підробіток, як акторське мистецтво:
«Я трошки граю, але, чесно кажучи, коли все гаразд, я не граю, а реагую. Я слухаю студентів і просто чесно відповідаю на їх питання».
Середньостатистичні пацієнти проходять відповідну теоретичну підготовку перед тим, як зображати нову уявну хворобу. Запам’ятати усі симптоми свого уявного героя та його хвороби – не легка справа, каже Том:
«Особливо якщо у мене 9-10 сеансів на тиждень у трьох різних лікарнях. Кожен з візитів відрізняється від іншого».
Завдання акторів не лише зображати хвору людину. Після кожного сеансу вони діляться зі студентами своїми враженнями від їх роботи.
«Завжди добре працювати з середньостатистичним пацієнтом. Це допомагає вчитися думати у правильному напрямку та, ставлячи запитання, відсіяти зайве і встановити попередній діагноз», – каже студентка Керт Гаспер.
Головне завдання акторів допомогти учням відчути себе у реальній ситуації зі справжніми хворими.
«Вони говорять, що наша робота дуже корисна. Приємно відчувати, що ми допомагаємо готувати професіоналів», – зізнається Тед Белл.
Залежно від регіону, за свою роботу середньостатистичні пацієнти зароблять від 10 до 25 доларів за годину. Не великі гроші, але гарний додатковий прибуток для людей без постійного місця праці.
