Організація Human Rights Watch опублікувала щорічну доповідь про становище з правами людини в світі
Торік російська держава посилила гоніння на інакодумців і продовжила курс на посилення контролю над дедалі вужчим простором реалізації свободи вислову думок, свободи асоціації та свободи зібрань.
Такого висновку дійшла організація Human Rights Watch, яка опублікувала щорічну доповідь про становище з правами людини у світі.
У розділі, присвяченому Росії, говориться, що в російському парламенті приймалися закони, що розширюють повноваження силових структур, у тому числі в частині придушення вільного дискурсу в інтернеті.
Росія продовжувала надавати підтримку «сепаратистам» на сході України, при цьому ігноруючи практиковані ними порушення прав людини і міжнародного гуманітарного права, йдеться далі в документі. Дії російської влади в тимчасово окупованому Криму призвели до створення на півострові кризової ситуації з правами людини.
«Щоб підтримати президентську владу і підняти падаючий рейтинг самого Володимира Путіна, була задіяна мобілізація навколо Кремля патріотичних настроїв на хвилі російської окупації Криму, – зазначив Кеннет Рот, виконавчий директор Human Rights Watch. – Остання послужила приводом для введення європейських санкцій, які ще більш погіршили проблеми в економіці.
Поява в сирійському небі російських бомбардувальників, що прийшли на допомогу Башару Асаду, який нищить цивільне населення, з точки зору політичних перспектив аж ніяк не наблизила їх скасування. До сих пір пропагандистській машині Кремля вдається переконувати громадян у тому, що потрібно потерпіти, щоб вистояти проти хитрощів Заходу. Однак у міру погіршення економічної ситуації ефективність пропаганди буде знижуватися».
Як наголошується в доповіді, за допомогою законодавства 2012 року органи влади затаврували як «іноземних агентів» ще десятки неурядових організацій (НУО), серед яких виявлялися провідні правозахисні групи і незалежні аналітичні центри. На момент підготовки цього огляду у відповідному реєстрі російського Мін’юсту значилися 148 НУО. За 2012 – 2016 роки щонайменше 30 груп закрилися, не рахуючи для себе можливим існувати під ярликом «іноземний агент».
За свідченням HRW, у червні вперше з моменту прийняття цього законодавства було порушено кримінальну справу про злісне ухилення від виконання вимог «закону про іноземних агентів» – під удар потрапила Валентина Череватенко як голова фонду сприяння розвитку громадянського суспільства і прав людини «Жінки Дону». У разі визнання винною їй загрожує до двох років позбавлення волі.
У лютому суд за позовом Мін’юсту ліквідував Міжрегіональну асоціацію правозахисних громадських об’єднань «Агора», юристи якої займалися справами цивільних і політичних активістів. У позові стверджувалося, що асоціація порушує «закон про іноземних агентів» і здійснює діяльність, не передбачену статутом.
Багато груп були оштрафовані за незазначення в своїх публікаціях того, що вони підготовлені «іноземним агентом».
Як наголошується в доповіді, в жовтні 2015 року апеляційна інстанція залишила в силі такий судовий штраф у розмірі 600 тисяч рублів, винесений правозахисному центру «Меморіал» у зв’язку з відсутністю відповідного маркування на матеріалах, підготовлених хоча і спорідненою, але окремою організацією – однойменною історико-просвітницьким товариством. На початку 2016 року це рішення було підтверджено і Верховним судом РФ.
У 2016 року ще три іноземні організації були визнані «небажаними» за законом 2015 року, що дає генеральному прокурору право повністю забороняти діяльність іноземних або міжнародних організацій на території країни, якщо влада визнає її такими, що представляють загрозу основам конституційного ладу Російської Федерації, обороноздатності країни або безпеці держави, підкреслює HRW.
В результаті загальне число «небажаних» організацій досягло семи. Всі вони є американськими і займаються переважно просуванням демократії або підтримкою інститутів громадянського суспільства. Російським громадянам за зв’язок з такими організаціями загрожують адміністративні або кримінальні санкції аж до позбавлення волі на строк до шести років, вказується в документі.
За свідченням HRW, органи влади все частіше відмовляли в узгодженні протестних заходів цивільної і політичної опозиції і переслідували учасників несанкціонованих мирних зібрань і людей, що виходили на поодинокі пікети.
У грудні 2015 року суд в Москві засудив до трьох років позбавлення волі Ільдара Дадіна, який був визнаний винним у «неодноразовому порушенні встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування». Згодом термін був скорочений до двох з половиною років.
Дадін став першим активістом, позбавленим волі за цією статтею КК. Восени 2016 року він через свого адвоката заявив про побої, погрози, поводження, що принижує гідність, з боку персоналу колонії в Сегеже на півночі Росії, де він відбуває покарання. На момент підготовки цього огляду перевірка за його заявою ще не була завершена.
Як говориться в доповіді, кримінальні справи за цією статтею порушувалися стосовно ще кількох людей, в числі яких був і 76-річний Володимир Іонов, що активно критикував політику Росії по відношенню до України. У серпні Іонов покинув Росію, побоюючись обвинувального вироку і позбавлення волі.
З середини 2014 р до осені 2016 року, коли готувався цей огляд, російські суди винесли щонайменше п’ять обвинувальних вироків з кримінальних справ про сепаратизм в зв’язку з висловлюваннями в інтернеті, ще щонайменше 15 справ залишалися незавершеними, повідомляє HRW.
Більшість справ стосувалися висловлювань, які заперечують приналежність тимчасово окупованого Криму Росії. Так, в травні було порушено справу стосовно колишнього кримського муніципального чиновника і заступника голови забороненого в Росії з квітня 2016 р Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова. Одночасно Умерову був заборонений виїзд з Криму. Звинувачення проти Умерова були пов'язані з його березневими висловлюваннями про окупацію Криму Росією. У серпні Умерова на три тижні відправили в стаціонар на примусову психіатричну експертизу. На момент підготовки цього огляду справа продовжувалась.
Дивіться також: ОПЕК застерігає, що зниження цін на нафту впливає на глобальне співтовариство
Your browser doesn’t support HTML5
ОПЕК застерігає, що зниження цін на нафту впливає на глобальне співтовариство. Відео