Сценарії як Україні уникнути енергетичної кризи взимку, – експерти в брифінгу Гельсінської комісії

Українська та європейська енергетичні системи тісно пов’язані, так само як і стратегічна важливість їхньої енергетичної безпеки. На цьому наголошують спікери брифінгу Гельсінської комісії, присвяченого майбутньому європейської енергетичної безпеки.

Уникнути найгіршого сценарію взимку

Експерти наголошують на важкому стані української енергетичної системи, а також той факт, що після майже трьох років безперервних нападів Росії на об’єкти енергетичної інфраструктури України енергетична ситуація в Україні важка, а здатність зберігати та передавати електроенергію серйозно порушена.

Це, говорять експерти, може мати далекосяжні наслідки для військових зусиль України та катастрофічні гуманітарні наслідки.

“Україна може зіткнутись з дефіцитом електроенергії, що дорівнює третині пікових потреб українських споживачів після того, як Росія зруйнувала [інфраструктуру для виробництва] 11 гігават електроенергії. Але за умови належної координації та підготовки трансатлантичними союзниками цього найгіршого сценарію можна і потрібно уникнути”, – говорить одна із доповідачів брифінгу Гельсінської комісії аналітикиня з питань енергетичної безпеки американського дослідницького центру Atlantic Council Ольга Хакова.

Вона відзначає важливість захисту української енергетичної інфраструктури для уникнення гуманітарної та економічної катастрофи в Європі. Аналітикиня окреслює окремі можливості для України для підготовки для російських атак, включно із захистом інфраструктури, що залишилась неушкодженою та децентралізацією енергетичної системи та посилання кібербезпеки.

“Найефективніший спосіб захисту енергетичного сектору – запобігання шкоди в першу чергу, надання Україні достатньої протиповітряної оборони для захисту критичної інфраструктури, яка залишилась, в тому числі трьох атомних електростанцій та взаємопов’язаних мереж, розташованих поблизу цих електростанцій, що заощадило б мільярди доларів на реконструкції, перебудови та інші витрати в майбутньому”, – говорить Хакова.

Аналітикиня наголошує на необхідності достатнього фінансування та прискорених постачань обладнання для забезпечення енергетичної безпеки України під час зими.

Російські маніпуляції в Європі

Під час брифінгу Гельсінської комісії доповідачі також зосередили увагу на тому, як високі ціни на природний газ впливають на Європу, на питанні ролі підвищення енергоефективності у формуванні ринку, та обговорили розвиток відновлювальних джерел енергії та інфляційний тиск.

Зокрема, наукова співробітниця Інституту науково-технологічної політики IDA Анна Мікульська висвітлює слабкі сторони європейської енергетичної безпеки, виявлені внаслідок російського вторгнення в Україну, підкреслюючи залежність ЄС від постачання енергоносіїв з Росії.

Дослідниця наголошує на ролі природного газу як геополітично чутливого палива та впливі російського маніпулювання постачанням газу на Європу.

“Враховуючи високі ціни на природний газ, доходи, які відповідно до заяв Росії, держава отримує від цих продажів, сприяють російській економіці та її здатності вести війну. У нещодавньому звіті EIA, зокрема, зазначено, що видобуток російського газу зріс на 9% у річному обчисленні за перші три квартали 2024 року”, – говорить Мікульська.

Аналогічно, за словами аналітикині IDA, доходи від продажу нафти, підтримують російську державу, оскільки Росія може використовувати лазівки в санкціях та брак загального дотримання санкцій, щоб постачати енергоносії до деяких країн ЄС, а також змішувати ці енергоносії з енергоносіями з інших джерел, або продавати опосередковано очищений продукт, який не підпадає під санкції.

Європейська довготривала стратегія

Російське повномасштабне вторгнення в Україну призвело до змін глобальних енергетичних ринків та змінило енергетичну траєкторію Європи, призвівши до енергетичної кризи.

Так вважає директор Програми енергетичної безпеки та зміни клімату CSIS Джозеф Майкут. Він підкреслив фінансові та інфраструктурні перешкоди, з якими зіткнулась Європа після повномасштабного російського вторгнення та наголосив на потребі довгострокової стратегії.

“Швидкий відхід від російського імпорту енергоносіїв дорого коштував Європі. Фіскальні витрати на захист споживачів і компаній, а також вартість енергоносіїв склала приблизно 650 мільярдів доларів США до середини 2023 року в різних європейських країнах, ці витрати коливалися від 1 до 7% валового внутрішнього продукту”, – говорить Майкута, підкреслюючи вартість

За словами Майкута, європейська стратегія енергетичного виживання пов’язана з імпортом зрідженого природного газу, скороченням попиту в електроенергії та прискоренням використання відновлювальної енергії.

Експерт також говорить про важливість нових інфраструктурних проектів природного газу, таких як трубопровід “Вертикальний коридор” і “Адріатичний трубопровід”, для зменшення залежності Європи від російського газу.

На думку Джозефа Майкута, уроки від енергетичної кризи в Європі, яка змінила глобальний енергетичний ландшафт очевидні: імпорт зрідженого природного газу та відновлювальні джерела електроенергії допомогли Європі пережити серйозний геополітичний шок, але цей перехід був важким і виявив нові потреби в інфраструктурі.

“Країни, які можуть ефективно планувати, фінансувати та будувати енергетичну інфраструктуру, виграють у довгостроковій перспективі”, – вважає експерт.

Дивіться також: NYT: Політичні чвари в Україні ускладнюють зусилля відвернути енергетичну кризу цієї зими