Щороку у Сполучені Штати офіційно прибуває приблизно 470 тисяч іммігрантів та кілька десятків тисяч біженців. Пристосуватися до життя у новому суспільстві їм допомагають родичі, друзі, різні благодійні організації та державні програми, адже країна зацікавлена в їх успішній адаптації. Успіх цього процесу, в не останню чергу, залежить від знання англійської мови. Діти, як правило, швидше вивчають іноземну мову, що не рідко створює проблеми у відносинах з батьками. У штаті Меріленд знайшли спосіб ліквідувати цю мовну прірву.
Та Ней Чжа з Бірми. Разом з дітьми інших іммігрантів, дівчинка посилено вивчає англійську. Їх учителька – Лорен Конран, педагог з досвідом викладання англійської для носіїв інших мов.
«Сьогодні ми вивчаємо побудову речень. Я хочу, аби вони знали лексику, структуру мови і не відставали від своїх однолітків на уроках», – каже Лорен.
Мати Неї також вивчає англійську. Однак її уроки проходять у кафетерії центру зберігання і розфасовки овочево-фруктової продукції, де вона працює. Раз на тиждень жінка займається з вчителькою своєї доньки.
«Ця програма розрахована на 6 тижнів. Займаємося одну годину раз на тиждень. Так що кожної середи я приїжджаю сюди, у цей центр», – пояснює педагог.
Чотири роки тому у повіті Говард у штаті Меріленд почали масово поселятися біженці з Бірми. У місцевих шкіл не було вибору, як негайно запровадити програми інтенсивного вивчення англійської для дітей новоприбулих іммігрантів. Як тільки діти трохи опанували мову, розповідає Лорен, у них розладилися стосунками з батьками:
«Дехто з батьків не може сказати навіть назву школи, в яку ходять їх діти».
На допомогу таким батькам прийшла Ліса Черток – менеджер центру. За її сприяння Лорен почала викладати іммігрантам англійську мову в їх обідню перерву, прямо на робочу місці. Починання Лорен підтримав і директор школи Джонатан Девіс:
«Я бачу це як початок великого партнерства між бізнесом та школою, і ми лише торкнулися поверхні».
Крім цього, як вважає директор, знання англійської посилить роль батьків в організації педагогічного процесу:
«Навіть якщо це звичайнісінький дзвінок у школу про те, що їх син чи донька захворіли. Якщо вони зможуть це сказати завдяки курсам, це вже великий поступ».
А от менеджер центру Ліса Черток уже помітила зміни на робочому місці:
«Коли бірманці почали у нас працювати, вони були дуже сором’язливі. Тепер, мені здається, вони більш упевнені у собі, більш товариські, а ті, у кого є діти, стали брати активнішу участь у житті школи».
За їх зусилля у розвиток місцевої громади Лорен і Лісу недавно нагородили почесними грамотами повіту Говард.
«Ми повинні співпрацювати, адже коли всі працюють разом, це безпрограшна ситуація», – переконана Лорен Конран.
