"Приклад масштабної політики геноциду". Світові інтелектуали обурені бомбардуванням харківського видавництва Vivat

Російська ракета влучила у друкарню "Фактор-Друк" в Харкові, де друкувалися книжки більшості українських видавнцтв, передусім видавництва Vivat. Україна, четвер, 23 травня 2024 р. (AP Photo/Андрій Марієнко)

Численні співчуття та слова підтримки надходять від західних і українських культурних діячів на адресу харківського видавництва Vivat, чия друкарня постраждала від нічних російських обстрілів Харкова.

Дипломати, науковці, письменники, перекладачі, журналісти та правозахисники висловлюють своє обурення обстрілом друкарні "Фактор-Друк" в ніч проти 23-го травня, запевняють у своїй солідарності з українськими видавцями і говорять про те, що Захід має більше захищати Україну.

Британський історик, фахівець зі Східної Європи, Тімоті Ґартон Еш, чия книжка нещодавно була видана в Україні, сказав, що його шокував обстріл друкарні.

"Шокований, дізнавшись, що друкарня у Харкові, де лише нещодавно було надруковано українське видання «Рідні землі», постраждала від російської атаки, що спричинила жертви. Ми повинні більше захищати Україну", – написав Ґартон Еш на своїй сторінці у мережі X (колишня Twitter).

Його американський колега, професор історії Єльського університету Тімоті Снайдер назвав бомбардування друкарні ще одним прикладом "більш масштабної політики геноциду".

"Вчора Росія обстріляла перлину сучасної європейської культури – харківське видавництво Vivat, убивши співробітників і підпаливши приміщення. Це приклад більш масштабної політики геноциду", – написав Снайдер на своїй сторінці у мережі X.

Він поширив допис української нобелівської лауреатки, правозахисниці Олександри Матвійчук, яка назвала харківське видавництво "одним з найкращих видавництв країни", висловила підтримку його директорці та закликала купувати їхні книжки на знак солідарності з видавцями

"Підтримую Юлію Орлову та всю команду! Ми можемо підтримати видавництво та купити книги вже зараз на їхньому сайті", – написала Олександра Матвійчук в мережі Х.

"Письменник Вакуленко сховав свої рукописи, в яких описував окупацію, в садку під вишнею. Росіяни його вбили. Письменниця Вікторія Амеліна знайшла ті рукописи. Росіяни її вбили. Видавництво Vivat видало рукописи Вакуленка. Росіяни вдарили по друкарні видавництва", – написав у мережі Х керівник проєкту Ukraїner Богдан Логвиненко, цитуючи українську журналістку та письменницю Христину Коціру.

Відома українська письменниця Оксана Забужко вважає, що харківську друкарню розбомбили «прицільно», саме тоді, коли там готували великі тиражі до «Книжкового арсеналу», одного з найбільших в Україні книжкових ярмарків у Києві.

«Фактор-друк» розбомбили рівно за тиждень до Книжкового Арсеналу – якраз, цебто, коли там спішно додруковувалися десятки видавничих новинок, як звичайно "під Арсенал". Розбомбили прицільно, щоб цих книжок не було; щоб книжкових ярмарків у нас не було, і взагалі, щоб ринку української книжки не було – чверть століття їм вдавалось його тлумити іншими методами, тепер, коли він таки почав спинатись на нозі, в хід пішли бомби й ракети. І все для того, щоб ми й далі читали російське. Таке-от "прінуждєніє к Булґакову", – написала письменниця в мережі Facebook.

«Мої глибокі співчуття родинам загиблих і видавництву Vivat (хто не в курсі - друкарня належить їм). Пішла замовляти у них книжки. І вас закликаю зробити те саме – це той випадок, коли читацька підтримка значить куди більше, ніж сама тільки компенсація збитків», – додала Забужко.

Посол Великої Британії в Україні Мартін Гарріс опублікував своє фото з книжками Vivat і написав, що вирішив підтримати видавництво так, як роблять зараз українці – купівлею їхніх книжок.

"Сьогодні російські ракети влучили в друкарню "Фактор" у Харкові, де публікуються

Книжки видавництва Vivat. У відповідь українці сьогодні купують книги, я теж. Vivat, Віват!" – написав посол Гарріс на своїй сторінці у мережі X.

Український кореспондент британської газети The Guardian Люк Гардінґ, чию книжку про російське вторгнення опублікувало видавництво Vivat, опублікував своє фото з цією книжкою і закликав купувати книжки цього харківського видавництва та інші українські книжки.

"Я тримаю примірник моєї книги «Вторгнення» на знак солідарності з моїм українським видавцем Vivat. Сьогодні вранці Росія атакувала друкарню Vivat у Харкові. Колеги загинули та отримали поранення. Мої співчуття. Купуйте Vivat та інші українські книги. Не дайте перемогти російському фашизму", – написав Гардінґ, чия книжка стала найбільш популярною книгою за версією газети the New York Times.

Як повідомила типографія "Фактор-Друк", внаслідок удару по її промислових приміщеннях загинули 7 працівників, іще 14 осіб були поранені. Одна ракета влучила у центр цеху. З 4 тисяч квадратних метрів зруйновано більше тисячі, повідомили харківські видавці.

Вони нагадали, що заснований у 1996 році "Фактор-Друк" – "найбільший поліграфічний комплекс повного циклу у Європі, у якому друкуються майже усі видавництва України".

Журналісти Української правди нагадали, що це вже не перший удар по харківських друкарнях, які здійснюють росіяни.

Вони нагадують, що 20 березня внаслідок російського удару по промисловій зоні Харкова згоріла друкарня "Гуров і К", де друкувалися, зокрема, книжки видавництв "Час майстрів", "Крокус", видавничого дому "Школа". Також, за їхніми даними, повністю було знищено типографію "Аврора", що була розташована в тій же будівлі поверхом нижче. А ще раніше від російських обстрілів у Харкові постраждав "Будинок Друку".

У видавництві Vivat виходили друком книжки, присвячені українській історії, публіцистика, репортажі та інтерв’ю з українськими письменниками та журналістами, які стали військовими та волонтерами.

Нещодавно видавництво повідомило про вихід збірки "Слова і кулі", до якого увійшли розмови з людьми, які "роками творили український літературний процес і розвивали українську журналістику, а тепер перетворилися з оповідачів на суб’єктів історій – тих, хто оберігає наше теперішнє й робить можливим наше майбутнє".

Серед героїв розмов, зокрема, письменник та військовий Артем Чапай, поетка і волонтерка Галина Крук, письменник і волонтер Андрій Любка, письменники, філософи і волонтери Тетяна Огаркова і Володимир Єрмоленко.