11 вересня 2001-го року Майкл Гейден, директор Національного агентства безпеки, був у своєму офісі. Його відомство відповідає за електронний збір розвідданих та перехоплення комунікацій. Майже одразу після атак йому подзвонив директор ЦРУ Джордж Тенет з єдиним запитанням – хто організував теракт?
«Ми могли почути повідомлення з привітаннями по всій мережі Аль-Кайди. Я тоді сказав: «Джордж, я не маю конкретних доказів, але мені зрозуміло, хто це зробив». Ми всі знали, що це була Аль-Кайда», – згадує про події десятирічної давнини Гейден.
Але, якщо вони знали, то чому не зупинили теракти? Гейден, який змінив Тенета на посаді голови ЦРУ, каже, що ніхто не міг навіть уявити, на що здатні терористи:
«Ми бачили, що щось готується. Ми перехоплювали їхнє спілкування. Ми бачили, що осередки Аль-Кайди чогось з нетерпінням чекають. Нам просто не вистачило уяви, щоб осягнути, що така масштабна атака можлива на території США».
Після атак 11 вересня була створена спеціальна комісія, яка розслідувала причини того, чому планам терористів не вдалось завадити. Один з основних висновків – брак обміну інформацією між розвідувальними та правоохоронними агентствами. У результаті, маючи всі факти, ніхто не міг скласти разом повну картину того, що готується. За рекомендацією цієї комісії Конгрес створив нову міністерську посаду директора національної розвідки. Денніс Блер обіймав цю посаду у 2009–2010-их роках.
«Надходило так багато інформації, що за всіх людських та технологічних ресурсів, які тоді були, не можливо було виокремити те, що є насправді важливим», – розповідає Блер.
Конгрес також створив Національний антитерористичний центр, що мало допомогти обміну розвідданими між ЦРУ, ФБР та Національним агентством безпеки. Майкл Лайтер служив директором Центру з 2007-го до травня цього року. Він каже, що навіть сьогодні спецслужби отримують більше інформації, ніж здатні обробити. Втім, каже він, це краще, ніж мати недостатньо інформації:
«Коли ви збираєте розвіддані, ви не можете знати, що саме буде найважливішим. Тому потрібно збирати та передавати усю інформацію. А також потрібні механізми її аналізу. Але знову ж таки – лише після того, як змова розкрита, стає зрозуміло, які розвіддані були ключовими».
Деякі аналітики переконані, що вбивство Осами бін Ладена та постійний тиск на Аль-Кайду підвели цю організацію майже до межі вимирання. Але Лайтер каже, що хоча центральний осередок Аль-Кайди в Пакистані значно втратив свою потужність, її філіали навколо світу процвітають.
«Такі організації як Аль-Кайда на Аравійському півострові, Аль-Шабаб в Сомалі, а також терористи-одинаки в Європі та США, які отримують лише ідеологічну підтримку від Аль-Кайди, – всі вони і далі є дуже небезпечними», – говорить Лайтер.
Колишній директор національної розвідки Блер каже, що сьогодні найбільшу загрозу США становлять дрібні теракти, в яких задіяні одна-дві людини:
«Я думаю, що сьогодні такі масштабні теракти як 11 вересня, які включають координацію кількох команд терористів, ми здатні викрити та попередити. Найбільша загроза залишається від дрібних осередків та поодиноких терористів».
І хоча за останніх 10 років США значно покращили системи збору, обміну та аналізу розвідувальної інформації, загроза терактів все одно залишається.
«Незалежно від того, як добре ми виконуємо свою роботу, незалежно від того, наскільки ми покращуємо обмін та аналіз інформації, деякі речі все одно можуть залишитися непоміченими», – переконаний розвідник.
Через 10 років після терактів змінилися тактика та загроза, але боротьба з ісламськими екстремістами триває.
