Є ризик, що злочини Росії в Криму будуть забуті. Інтерв'ю з Вейном Джордашем, адвокатом, що працює над поданням до МКС

Прокуратура Криму та міста Севастополь спільно з міжнародною правовою фундацією Global Rights Compliance направила до Міжнародного кримінального суду чергові докази злочинів проти людяності, вчинені РФ на півострові. У поданні містяться докази переслідувань та тиску на релігійні громади Криму.

Керівник прокуратури автономії Ігор Поночовний повідомив, що це вже 14-те подання від України стосовно воєнних злочинів та злочинів проти людяності вчинених окупантами на півострові. Наразі правоохоронцями задокументовано щонайменше 93 факти переслідувань представників Православної Церкви України, Свідків Єгови, мусульман, протестантів та членів інших релігійних громад. "Загальний термін ув’язнення усіх незаконно засуджених з Криму становить близько 1230 років", – додав прокурор.

Таміла Ташева, постійна представниця президента в Криму також повідомила, що в Криму все, що непідконтрольне окупаційній адміністрації - або заборонене, або піддається переслідуванню. За її даними, у січні 2014 року, до моменту окупації, у Криму діяло 2220 релігійних організацій. На січень 2024 року – 932.

Андрій Щекун, уповноважений представник Кримської єпархії Православної Церкви України додав, що системні дії РФ призвели до знищення та ліквідації Православної Церкви України в Криму. Зокрема, у травні 2023-го року окупаційний режим захопив Кафедральний Собор святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги Кримської єпархії Православної церкви України в Сімферополі.

"З цього часу ПЦУ в Криму тимчасово припинила своє функціонування у зв’язку з ризиком для життя священнослужителів", – розповів Щекун.

Кореспондентка Голосу Америки Ірина Соломко дізналася про деталі подання у Вейна Джордаша, британського юриста, керуючого партнера міжнародної правової фундації Global Rights Compliance, яка була залучена до роботи над поданням.

Джордаш розповів, що нове подання до МКС містить більше додаткових доказів російських воєнних злочинів, злочинів проти людяності та систематичного переслідування релігійних груп в Україні. На фото Вейн Джордаш у Бучі

Існує ризик, що російські злочини в Криму будуть забуті

Ірина Соломко, кореспондентка Голосу Америки: Ви разом з прокуратурою передали до Міжнародного кримінального суду нове подання щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які вчинила Росія у Криму, починаючи з 2014-го року. Чому саме Крим?

Вейн Джордаш, управляючий партнер Global Rights Compliance: Це подання до прокурора МКС, щоб він взяв до уваги ці конкретні докази, провів розслідування та встановив, чи варто видати ордери на арешт. Важливо, враховуючи обмежені ресурси цього прокурора, щоб він зосередився на найважливіших, найбільш символічних, найсерйозніших злочинах.

Злочини в Криму почалися у 2014-му і тривають до сьогодні. Крим був певним чином початком того, що ми бачимо сьогодні. Якщо ви подивитеся на те, що сталося в Криму, ви побачите мікрокосм більш масштабного вторгнення.

Отже, Крим окупований. Усіх, хто не погоджується з кремлівським баченням сьогодення та майбутнього, переслідують. І коли я кажу про переслідування, мова йде про убитих, депортованих, катованих, затриманих, їхня свобода обмежена. І, як ми стверджуємо в поданні, воєнні злочини та злочини проти людяності та систематична кампанія цих злочинів, щоб упокорити населення. І те, що ми бачили у Криму у 2014-му, ви бачите потім в інших окупованих частинах України.

Ми зацікавлені в тому, щоб Крим не був забутий. Існує ризик цього. Існує реальний ризик того, що прокурор МКС продовжить фокусуватися лише на повномасштабному вторгненні, а не на тому, що йому передувало. Дуже важливо, щоб він цього не робив.

І.С.: Але чому у цьому поданні ви сфокусувалися саме на релігійній тематиці злочинів?

В.Дж.: Зібрані у подані докази та їхній аналіз переконливо свідчать про те, що було скоєно дев’ять воєнних злочинів і сім злочинів проти людяності.

Переслідування українських громадян в Криму та переслідування релігійних груп це те, що ми називаємо парасольковими злочинами. В них міститься багато різних кримінальних дій. Ми зафіксували затримання, тортури під час ув’язнення, вбивства, примусове переміщення та депортацію.

Тож переслідування релігійних груп у Криму – це дуже серйозні злочини. Факти, зафіксовані у поданні – жахливі. Важко читати про те, що відбувається з релігійними організаціями, групами та особами, які не погоджуються схилити коліна перед Путіним.

Тож чому Крим? Тому що злочини такі ж тяжкі (як на решті окупованих територій, – ред.). З них все почалося, і вони тривають. Тож немає жодних причин, чому прокурор МКС не повинен зосередитися на Криму. Насправді, є всі підстави, щоб він це зробив.

У Криму зникла третина релігійних організацій з 2014-го року

І.С.: Ви зазначили, що мова йде про дев’ять воєнних злочинів та сім злочинів проти людяності, яку кількість людей вони охоплюють?

В.Дж.: Точно підрахувати кількість практично неможливо. Але ми говоримо про тисячі людей і широкий спектр різних релігій Криму від мусульман і Православної церкви України до Свідків Єгови, католиків, євреїв. Це жахливі цифри. Але й масштаби та суть злочинів жахливі. Це злочин проти думки. Коли ви не погоджуєтеся думати та молитися правильному Богу так як хоче Кремль, вам загрожують переслідування.

Повертаючись до цифр, ми говоримо про зникнення двох третин релігійних організацій у Криму з 2014 року.

І.С.: Наскільки важко було проводити розслідування, адже у слідчих немає доступу до Криму?

В.Дж.: Важко розслідувати, коли у вас немає доступу до місць злочинів та свідків. І звичайно, їх ще й старанно приховують. Тому розслідувати злочини на окупованій території завжди дуже важко, але можливо.

Але прокурор виконав дуже складну роботу, збираючи докази. Ці докази збираються різними способами, не лише судом та прокуратурою, а й СБУ та Національною поліцією. Це поєднання доказів з онлайн-джерел, свідчення окремих осіб, свідків, жертв, які втекли з Криму з 2014-го року.

Об’єднавши все це, ми дійшли обґрунтованого висновку – є підстави вважати, що ці злочини тривають. Подання – це основа, на якій прокурор МКС може подати заяву щодо ордеру на арешт.

Проблема роботи з окупованою територією полягає у тому, що складно встановити, що саме сталося.

Маріуполь – яскравий цьому приклад. Ви можете побачити багато різних типів злочинів. Але отримати точні дані про кількість загиблих, як вони загинули, кількість осіб, депортованих до Росії, - завжди важко без доступу на територію.

Щоб встановити воєнні злочини та злочини проти людяності, вам не потрібно встановлювати всі факти. Ви повинні встановити достатню кількість фактів, щоб мати можливість сказати, як у цьому випадку, що є достатні підстави зробити висновок, що ці злочини були скоєні. І тепер прокурор МКС повинен продовжити розслідування.

І.С. Скільки часу ГПУ та ваша організація працювали над провадженням. І якому форматі ви долучилися до роботи?

В.Дж.: Ми допомагали з аналізом свідчень, які були зібрані за останні кілька років. Ми говоримо про розслідування та докази, які були зібрані з 2014-го року. Але буде багато і тих, хто залишився в Криму і не зможе дати свідчення. Буде багато тих, хто загинув і зник безвісти.

І.С.: Чи зазначаєте ви у поданні конкретні прізвища імовірних злочинців?

В.Дж.: Ми не вказували конкретних осіб, але очевидно, що мова йде про окупаційну владу в Криму. Вони — перший рівень підозрюваних. Другий рівень, звісно, це – керманичі в російській владі, включно з Кремлем. Ми всі знаємо, наскільки Крим важливий для Путіна. Можна впевнено сказати, що ці злочини є результатом злочинної політики, яка сягає глибоко всередину Кремля.

І.С.: Тобто ваша робота показує, що це не спорадичні злочини, а систематична політика російської окупаційної влади.

В.Дж.: Для воєнних злочинів та злочинів проти людяності, ви повинні встановити, серед іншого, що злочини чи дії відбуваються в рамках широкомасштабного чи систематичного нападу на цивільне населення, і це є вирішальним компонентом державної політики.

Тож докази вказують на те, що це державна політика, яка, звичайно, стосується глави держави. Ми говоримо про сотні різних актів, починаючи зі знищення місць поклоніння і закінчуючи затриманням релігійних лідерів та їхнім катуванням.

Ми бачимо, що це – система, і нею керує держава, яка дає згоду на вчинення цих злочинів. Отже, хто розробляє цю політику? Хто надає ресурси? Хто не запобігає цим жахливим злочинам? І коли ви ставите ці питання і дивитеся на російську владу, включно з Путіним, ви отримуєте чіткі відповіді щодо відповідальних.

І.С.: До України ви працювали в інших конфліктах, бачили багато злочинів. Працюючи над цим поданням, що вас вразило найбільше?

В.Дж.: Мене шокувала сама політика Росії на окупованих територіях. Зазвичай скрізь вони спирається на проголошення законів щодо так званого екстремізму і тероризму. А потім ці наліпки вішають на релігійні організації, називаючи їх екстремістськими або терористичними. Це дозволяє відмовляти їм у реєстрації та фактично забороняє їх. Це, як раз я вважаю закономірним для авторитарного режиму.

Мене здивувала жорстокість затримань і катувань релігійних лідерів. Деякі із затриманих були членами Православної церкви України. Так от вони просто зникали, а потім з’ясовувалося, що декого розстріляли, декого катували голодом або електричним струмом. Це мене вразило.

Адже авторитарні режими часто зловживають законом, щоб переслідувати віруючих. Але рідко можна побачити, як релігійні авторитети зникають у пеклі місць затримання. Декотрі назавжди. Декотрі повертаються зазнавши тортур. І це, на мою думку, більш рідкісне явище.

І.С.: Які подальші кроки щодо подання?

В.Дж.: Зараз м’яч та полі МКС. І ми повертаємося до вашого першого питання: чому Крим? Думаю, прокурор МКС зараз розмірковує на тим, на чому він має зосередитися щодо України. Розслідування відкрито. Він теоретично може вибрати будь-яку частину злочинної поведінки, дослідити цей фокус і визначити, чи доцільно подавати заявку на ордери на арешт. І трохи важко зрозуміти, як він буде рухатися.

Зараз є кілька напрямків – ракетні удари та невибіркові атаки на життєво важливу інфраструктуру, які ми бачили з жовтня 2022-го року до весни 2023-го.

Ще один напрямок – затримання. Дивлячись на окуповані території України за межами Криму, стає абсолютно очевидним, що всюди, де Росія окуповує конкретну територію, вона встановлює режим незаконних центрів утримання, де кожен, хто може чинити Росії опір – фізичний, інтелектуальний, психологічний – зникне.

Це мета центрів ув’язнення — придушити опір, підкорити населення, вбити або депортувати будь-кого, кого система вважає надто великою загрозою.

Третій напрямок діяльності прокурора МКС – викрадення дітей.

Таке подання може значно скоротити роботу прокурора МКС

І.С.: Наскільки такі подання допомагають прокурору відкривати справи та видавати ордери. Як у цілому працює система?

В.Дж.: Теоретично прокурор МКС повинен проводити власні розслідування. І тому, коли ситуація переходить до повного розслідування, наприклад злочинів в Україні, після тривалого періоду попереднього розгляду, прокурор МКС має направити своїх слідчих для розслідування ситуації в Україну.

Але це теорія. А в реальності прокурор МКС не має достатніх ресурсів. Ми всі очікуємо багато від прокурора МКС, ці очікування занадто оптимістичні. Отже, що вам потрібно зробити в такій ситуації? Максимально полегшити роботу прокурора МКС.

Ось чому це подання важливе. Якщо ви подивитеся на нього, воно дуже детальне та синхронізоване. Чітко вказує на те, що повинен зробити прокурор, щоб мати можливість розслідувати ці злочини. Так, він має розслідувати незалежно та неупереджено, але подання – це чіткий шлях, яким він має йти, щоб досить швидко прийти до висновку.

Тобто таке подання може значно скоротити роботу прокурора МКС, чітко викладаючи план розслідування, та де саме він знайде докази, які йому потрібні, щоб дійти висновку про підстави для ордерів на арешт конкретних осіб.

І.С. Але які часові рамки? Коли можна очікувати рішення щодо ордерів?

В.Дж.: Майже неможливо відповісти, бо я – не в прокуратурі. Я вважаю, що на прокурора чиниться тиск, адже він дуже швидко подавав ордер на арешт Путіна у справі по депортованих дітях.

Відтоді він, мабуть, спостерігав за значною кількістю злочинів або ймовірних злочинів, які Росія коїть в Україні.

Тому я вважаю, що існує тиск не просто видавати ордери на арешт або подавати заявки на арешт за викрадення дітей, а й щодо інших злочинів. Адже те, що ми бачили на окупованих територіях Росії, в Україні, — це вражаюча кількість воєнних злочинів і злочинів проти людства. Тому тиск зростає.

І прокурору потрібно швидко переходити до ордерів на арешт тих, хто відповідає за дії військових. Тому я сподіваюся, що впродовж наступних 3-6 місяців ми почуємо новини щодо заявок на видачу ордерів на арешт.

І.С.: Все ж таки, чи можна буде очікувати, що і в контексті переслідування віруючих, прокурор настільки ж оперативно відреагує, як і на ситуацію з депортацією дітей? Адже це також дуже чутлива тема для заходу?

В.Дж.: Не думаю, і на це є кілька причин. Справа про викрадення дітей була деякою мірою простішою. І Путін, і уповноважена з прав дітей із задоволенням знімали себе на відео, визнаючи свою причетність до так званого усиновлення українських дітей. Був указ президента, який зробив процедуру усиновлення простішою. Були відомі і шляхи вивозу дітей з України. Тож ця справа простійша у порівнянні, скажімо, зі справою щодо дій російських військових.

Щодо воєнних злочинів, всі ми інтуїтивно знаємо, що Путін несе відповідальність за більшу частину злочинів, які росіяни коять в Україні, але фактично встановити це в кримінальному суді, де треба взяти злочини та пов’язати їх з безпосередніми виконавцями. Потім зв’язати цих безпосередніх виконавців з командирами середнього рангу. А потім зв’язати командирів середнього рангу з вищими командирами, і на останньому етапі командирів вищого рангу з політичним керівництвом, включаючи Путіна – надзвичайно складно. Для цього потрібно багато доказових зв’язків і розслідування.

І тому я не здивований, що прокурор МКС потребує більше часу, щоб працювати над такими воєнними поданнями. Але я не бачу виправдань, щоб не видавати ордери на арешт впродовж наступних шести місяців. Так, розслідування займає багато часу, але не обов’язково все життя.