Україна – найзамінованіша країна світу. Заміновано 25-30% території - інтерв'ю з міністром захисту довкілля

Попередня оцінка збитків українському довкіллю, спричинених повномасштабним російським вторгненням, складає щонайменше $51 млрд. Проте це в інтерв’ю Голосу Америки повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

23 березня він виступив у Нью-Йорку на конференції ООН з проблем води. Міністр повідомив, що у жовтні минулого року Росія зруйнувала та відкрила частину шлюзів греблі Каховської ГЕС. У результаті Україна щодня втрачає тисячі кубометрів прісної води, що може мати катастрофічні наслідки. Окрім того, внаслідок спуску води з Каховського водосховища, є загроза виходу з ладу систем охолодження Запорізької АЕС – найбільшої у Європі.

За словами Стрільця, 5 мільйонів людей в Україні не мають доступу до питної води. І ще 70% населення можуть залишитися без води через дії Росії. Каховське водосховище також забезпечує зрошення полів. Наразі 88% зрошуваних територій вже знаходиться під російською окупацією, а 35% території постраждало внаслідок бойових дій, що впливає на світову продовольчу безпеку. «Ми не зможемо зрошувати поля, зібрати наступний урожай та виконувати зобов’язання за «зерновою угодою», - попередив міністр.

Військові дії є причиною забруднення поверхневих і підземних вод, наголосив міністр Стрілець. Щодня працівники Державної екологічної інспекції фіксують перевищення концентрації ртуті, міді, цинку, марганцю у річках Дністер, Дніпро та Сіверський Донець. Вибухи, ракетні удари, аварії та пожежі на нафтобазах забруднюють воду важкими металами, нафтопродуктами, токсичними та небезпечними сполуками.

Як Україна збирається стягувати з Росії репарації за екологічні злочини й відновлювати знищене довкілля, та які території вже ніколи не зможуть бути відновлені, Руслан Стрілець розповів в інтерв’ю Ірині Соломко.

Ірина Соломко, журналістка Голосу Америки: Як Україна наразі оцінює екологічні збитки, спричинені повномасштабним російським вторгненням?

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України: Наша екологічна інспекція сьогодні працює 24/7, навіть ризикуючи власним життям, намагається зафіксувати кожний злочин. До цього процесу сьогодні можуть долучитися і небайдужі громадяни, які знаходяться близько до територій, де ведуться бойові дії.

Від початку повномасштабного вторгнення ми зробили застосунок для телефону «Еко-загроза», який дозволяє зафіксувати екологічні злочини. Спочатку був виклик: як саме оцінювати ці збитки. Бо методики мирного часу не підходять для воєнного. Тому за кілька місяців було розроблено нових вісім методик. Це було зроблено спільного з експертами, зокрема, фахівцями Державного департаменту США.

Ми розуміємо, що повинні збільшити ту вартість, яку ми сьогодні розрахували – це понад 51 млрд доларів. Бо наразі в українському законодавстві, на жаль, немає такого поняття, як екосистемні послуги. Тобто це ті вигоди, які отримує людина від тої чи іншої частини екосистеми. Такий підхід працює у багатьох європейських країнах та США. Тому впевнений, ми зможемо підготувати законодавство до цих змін. Це своєю чергою дозволить розраховувати більше збитків.

І.С.: Скільки злочинів зараз нараховано?

Р.С.: Зафіксовано офіційно 2300 злочинів. Є ще випадки, які вже частково зафіксовані, але вони ще не покладені в загальний кошик. Робота триває у режимі 24/7. Я вірю, що нам вдасться не просто їх зафіксувати та обрахувати, а потім ще й підготувати якісні матеріали для Міжнародного кримінального суду. Важливо довести правильність цих розрахунків. Для цього у нас є дуже якісна співпраця з офісом Генерального прокурора. І я сподіваюся, що офіс прокурора Міжнародного кримінального суду, який незабаром буде відкритий в Україні, допоможе нам зробити кілька пілотних позовів, щоб ми розуміли, з якими викликами ми можемо мати справу.

Бо якщо ми з вами візьмемо приклад Іраку та Кувейту, то побачимо, що 10% репарацій, які були стягнуті, це саме збитки довкіллю. Але щоб стягнути ці репарації, їм знадобилося понад 15 років. Було багато справ, які просто не бралися до уваги, бо вони не були якісно підготовлені. Тому ми віримо, що зможемо врахувати всі ті виклики, з якими стикалися інші країни, і зробити це якомога якісніше. Адже швидке стягнення репарацій гарантує те, що вартість цих збитків не буде втрачатися з часом.

І.С.: Ключовим суб'єктом цього процесу буде Міжнародний кримінальний суд чи, наприклад, механізм універсальної юрисдикції?

Р.С.: Мені важко сказати, що буде та як, тому ми сьогодні спільно працюємо з офісом Генерального прокурора. Вони більш розуміються на цьому питанні. Впевнений: відкриття офісу прокурора МКС в Україні – це ще один крок до правильного оформлення тих всіх файлів, які в результаті стануть позовами.

Руслан Стрілець біля знищеної окупантами у березні минулого року церкви у містечку Малин (Житомирська область)

І.С.: Тобто, на вашу думку, на сьогодні тих норм міжнародного права, які існують, достатньо, щоб Україна отримала ці репарації?

Р.С.: На мою думку, так. Бо є відповідні практики інших воєн або конфліктів, де є доведені суми та стягнути репарації. Але я впевнений, що ми повинні піти далі. І наша основна мета – так побудувати роботу з нашим міжнародними партнерами та судами, щоб стягнути ці репарації значно швидше, ніж це відбувалося раніше.

І.С.: Український ґрунт, напевно, постраждав найбільше. Фермери говорять про величезні забруднені площі земель.

Р.С.: Найбільший виклик – це заміновані території. Щоб взяти аналізи, ми повинні убезпечити фахівців, а для цього території треба розмінувати. Сьогодні Україна – найзамінованіша країна світу. За даними експертів, це від 25% до 30% країни. Тому наразі найголовніше – розмінування. Як далі брати аналізи й визначати кількість забрудників, які залишаться у ґрунті – це інша історія. Такий досвід є у світі. Тому ми зможемо у кооперації зробити певні заходи та потім ці території очистити. Це буде нешвидко, це буде дуже дорого. Але важливо розуміти, що Україна – це країна, від якої залежить продовольча безпека багатьох країн світу. А Росія, знищуючи нашу екосистему, наражає весь цивілізований світ на страшні злидні.

І.С.: Окрім землі, які ще інші види злочинів зафіксовано?

Р.С.: У грошовому еквіваленті сьогодні найбільші збитки – це забруднення повітря. Тільки потім ідуть ґрунти та вода. Але я б не розділяв, що важливіше. Бо навколишнє середовище – це екосистема, в якій не можна виділяти один компонент від іншого. Навіть фактичне переміщення тварин, яка відбулася через бойові дії, теж впливає на екосистему. І це точно надалі призведе до збитків для лісів. Ліси – це легені не тільки України, а і Європи.

Сьогодні третина лісу замінована, знищена, спалена, пошкоджена. І тепер нам треба це відновлювати багато-багато років.

І.С.: Каховське водосховище – ще одна гаряча точка. Воно під контролем окупантів, не зрозуміло, що там відбувається. Якою оперативною інформацією володієте ви?

Р.С.: Ми сьогодні сфокусовані, у першу чергу, на відстежуванні рівня води у Каховському водосховищі. Бо це джерело питного водопостачання. Звідти беруть воду багато водоканалів. Зараз ми слідкуємо за рівнем. Він трохи стабілізувався. Сьогодні це 14,35 метра. Тобто все, що вище 14 метрів – це, в принципі, нормально. Найкращий рівень – це понад 16 метрів. Тобто нам до максимального рівня все ще не вистачає двох метрів. Рівень води збільшується завдяки тим оперативним заходам, які ми проводимо вище за течією.

Але якщо окупанти не залишать цю територію і не дадуть змогу зайти фахівцям, щоб відремонтувати зруйновані частини шлюзів, влітку ми втратимо дуже багато води через випаровування. Скільки така ситуація може зберігатися, спрогнозувати дуже важко. Але нам треба на всіх рівнях, починаючи з дипломатичного і закінчуючи військовим, робити все для деокупації цієї гідроспоруди. Вона є стратегічною не з військової точки зору, а з точки зору забезпечення водою.

Причому, спустивши рівень води нижче 14 метрів, окупанти фактичного перекрили доступ води в Крим. Тобто вони навіть не розуміють, що своїми діями вони залишають Крим без води.

Після звільнення території ЧАЕС від окупантів, Руслан Стрілець відвідав станцію з інспекцією

І.С.: Ви розумієте логіку їхніх дій?

Р.С.: Мені важко робити якісь висновки, бо я – не військовий, але впевнений, що те, що вони там роблять, має виключно військовий характер.

Наприклад, у Чорнобилі вони просто вкрали вживану техніку, а залишили платинові дроти для проведення дослідів. Ви розумієте вартість цих платинових шматочків? Натомість вони крали тостери, праски, мікрохвильові печі, комп'ютери, яким там було по вісім років. От вам і показник цивілізованості цих людей. І спрогнозувати або дати оцінку їх логіки неможливо.

І.С.: Ми починали нашу розмову з обговорення збитків. Чи вже є в України розуміння, як це все відновлювати. Можливо, вже є домовленість з партнерами? Чи наразі сподівання лише на репарації?

Р.С.: Ми з вами повинні чітко розуміти: є частина екосистем, яку ми зможемо відновити, а є частина, яку ми втратили назавжди. Зараз я кажу про спаплюжені смарагдові території й ті об'єкти природно-заповідного фонду, які «рашисти» використовували як паркінг для танків. У нас будуть серйозні виклики щодо оцінки, що там відбувалося, що ми маємо після деокупації цих територій земель.

Що ми можемо відновити? Ми можемо посадити новий ліс на місці спаленого. Дуже багато територій нам доведеться просто зарезервувати та забезпечити режим тиші, щоб природа відновилася сама. Бо один із законів екології: природі не треба допомагати, їй треба не заважати.

Ви чули, я впевнений, про велику кількість дельфінів, які загинули внаслідок російської агресії. Це і підриви на мінах, і вплив сонарів. Дельфіни просто були дезорієнтовані, і викидалися на берег. Понад сто випадків тільки на нашому узбережжі, але по усій акваторії Чорного моря – це більше тисячі випадків.

Ми вже ведемо переговори про створення центру реабілітації дельфінів. Цьому виду точно треба допомогти вижити. Але ще раз підкреслюю, є такі території, які жодні кошти у світі не повернуть.