"Ми маємо вже нове розстріляне покоління". Ексклюзивне інтерв'ю з міністром Точицьким

Марафон Єдині новини буде тривати доти, поки буде війна, – про це в ексклюзивному інтерв’ю Голосу Америки повідомив Микола Точицький, новий міністр культури та стратегічних комунікацій.

Це перше інтерв’ю Точицького після його призначення на посаду. У вересні Точицький разом з українським президентом відвідав Нью-Йорк та Вашингтон.

Серед тем, які український міністр обговорював у США – це геноцид, який зараз Росія провадить на тимчасово окупованих територіях, у тому числі в контексті культури. Адже, за словами міністра, в результаті російської агресії 124 українських митці вже загинуло. Також були знищені тисячі культурних об’єктів.

Про культурну політику та стратегічні комунікації, які новий міністр та його команда збирається впроваджувати найближчим часом, а також про допомогу американських партнерів, Микола Точицький розповів в інтерв’ю Ірині Соломко.

Розмова була відредагована для ясності та плинності.

Точицький каже, що прийшов на нову посаду з командою та конкретними цілями. "У нас є близько сорока кроків на найближчих сто днів, які ми маємо зреалізувати. І, сподіваюся, нам це вдасться", - повідомив він Голосу Америки

Ірина Соломко, кореспондентка Голосу Америки: Пане Миколо, ви вперше відвідуєте Нью-Йорк у новому статусі міністра і вже зустрілися з кількома знаковими для американської культури фігурами – очільниками опери Метрополітен та Карнегі Голу.

Про що говорили? Чи будуть якісь новини в контексті цих зустрічей?

Микола Точицький, міністр культури та стратегічних комунікацій України: Я вдячний і пану Гілінсону [виконавчий директор Карнегі Голу] і пану Гелбу [генеральний директор опери Метрополітен] за те, що вони від самого початку повномасштабного вторгнення з нами. І за те, що вони здійснюють те основне завдання, яке стоїть перед Україною та українською культурою – повернення нашої ідентичності.

Без цього немає культури, без цього немає сил для боротьби і перемоги. Це те, що, зшиває нас усіх, дає силу, наснагу українцям і тим, хто на полі бою, і тим, хто допомагає у тилу, і тим, хто за кордоном та допомагають тут. Це, власне, є та основа, яка покликана до кінця відтворити нашу суб'єктність.

Ми її зміцнюємо. Навколо нас, навколо України єднаються країни демократичного світу, які усвідомлюють, що наша боротьба – це боротьба їхня, і це боротьба за демократичні принципи, які роками були в основі будь-якої держави, яка прагне миру, верховенства права і дотримання статуту ООН.

І.С.: Але якщо повертатися до мого питання щодо безпосередньо співпраці?

М.Т.: Так, ми обговорювали конкретні проєкти, які вже були започатковані, в першу чергу, першою леді. У нас вже створений проєкт, який називається "Молоді музиканти", який покликаний відтворити все те, що є Україною та українським.

Це формування молодої коаліції музикантів. Цей оркестр складений з виконавців з різних країн, власне, тих, які нам допомагають сьогодні на полі бою. Це в Карнегі Голі, пан Гілісон створює таку команду. Думаю, в кінці осені відбудуться перші концерти.

Одна із виконавиць від України – доброволиця, військова та водночас прекрасна скрипалька. І це буде сильно не лише емоційно. Це ще демонстрація того, що Україна, навіть борючись за свою територіальну цілісність, за свої свободи, не забуває про культуру, про тих людей, які сьогодні на фронті та дають нам можливість створювати такі проєкти.

І.С.: Що планується під час вашого візиту у Вашингтоні?

М.Т.: Моя посада називається міністр культури та стратегічних комунікацій. І ми працюємо з нашими американськими колегами задля того, щоб здійснювати заходи пов'язані з боротьбою з дезінформацією, яку Росія несе не лише в український простор, а й у демократичний світ.

Ми маємо декілька серйозних проєктів, як працювати не лише для того, щоб розбивати ці наративи, а спільно з колегами пробувати використовувати нові технології, щоб створювати правдиві наративи довкола відтворення історичної справедливості і правди.

Важливо пояснювати: те, що зараз здійснює Росія стосовно України, це – геноцид. На сьогодні ми маємо вже нове розстріляне покоління. У нас 124 митці уже загинули від цієї агресії. Тисячі будинків культури та інформаційного простору знищені та втрачені назавжди.

Є ще один елемент – це збереження нашої ідентичності і спадщини. Ми працюємо над проєктом спільно з нашими партнерами у частині оцифрування всієї спадщини. А вона – чимала.

Лише на сьогодні ми маємо 1,7 млн артефактів, які перебувають на окупованих територіях. І вони під ризиком того, що Російська Федерація вивезе їх не просто до Росії, а за кордон. І тут ми з нашими американськими колегами працюємо над тим, щоби виявити і повернути їх.

Кілька днів тому відбулось таке повернення. Це були шаблі часів Київської Русі, за оцінками американських та українських фахівців, тобто кінець IX початок XIII сторіччя. Це той спадок, який демонструє, що ми є частиною великої європейської історії.

І.С.: І як вони потрапили до Сполучених Штатів?

М.Т.: Вони надійшли поштою, де було написано, що це знаряддя для барбекю. І американські колеги відчули, що це щось не те і прибули з всією командою, і коли відкрили, то побачили ці мечі.

Це уже третя така знахідка наших американських колег і третє повернення. Тому ми теж будемо працювати над тим, як виявляти, зберігати та повертати викрадені українські артефакти.

Станом на сьогодні нові технології дозволяють нам чітко оцифрувати кожен артефакт, щоб потім відслідковувати його подальшу долю та мати додаткові докази у міжнародних судах. Бо коли ми говоримо, що Росія має заплатити, ми не забуваємо, що вона має заплатити за знищення культурної спадщини України.

І.С.: Ви - професійні дипломат, як вас прийняла культурна спільнота?

М.Т.: Це потрібно запитати у культурної спільноти, хоча я активно з ними з перших днів спілкуюся. Попри те, що я уже 32-й рік у дипломатії, я завжди вважав культуру важливим інструментом донесення до своїх закордонних колег, що є Україна та українці. Культура – той майданчик, за допомогою якого ти можеш набагато ефективніше це зробити.

І.С.: Культурна дипломатія – це культура чи дипломатія? Бо довгий час культурна дипломатія була пріоритетом Міністерством закордонних справ. Чи можна очікувати, що з вашим приходом на посаду міністра культури, цей напрямок стане пріоритетним і для вже вашого міністерства?

М.Т.: Я би так не ділив, бо це завдання кожного з нас. Моє завдання – це створювати партнерство для мистецтва та культури. Ми маємо бути партнерами, щоби культура українська була впізнавана та чітко ідентифікована.

Ви прекрасно знаєте, що зараз в Українському музеї тут у Нью-Йорку відбувається виставка Олександри Екстер. І якщо ви зайдете в Вікіпедію, там буде написано, що вона – російська та французька художниця та ілюстраторка.

Насправді, Олександра значний період життя прожила в Києві. Я повз її будинок їжджу кожен день на роботу. І це, очевидно, є величезною несправедливістю називати її російською та французькою художницею. Можна назвати багато інших прізвищ.

І.С.: Росіяни дуже багато коштів вкладають у поширення російської культури. Вона є частиною їхньої пропаганди. Робиться це системно через інституції. Чи планує Україна посилювати свою присутність у США, наприклад, відкрити тут філію Українського інституту?

М.Т.: Це важливе стратегічне завдання, воно – на поверхні. Але не слід забувати, що партнерами культурних інституцій, як, наприклад, Французький інститут чи Ґете інститут, є бізнес. Тому одним із завдань міністерства станом на сьогодні є створення партнерств між державою та приватним бізнесом.

Ми маємо створити правові передумови та рамки, щоб бізнесу, який цікавиться та готовий допомагати, було це вигідно. Це має бути партнерське ставлення. Тобто якщо ти інвестуєш у культуру, в тебе мають бути, як варіант, якісь пільги в частині оподаткування. Або ж частина податку має йти на українську культуру.

Повертаючись до вашого запитання, це – недешеве задоволення. У нас недостатньо коштів, щоб виключно самим створювати такі продукти. Тому я бачу вихід у створенні коаліцій.

Нещодавно я був уже на засіданні "Групи семи" та України на рівні міністрів культури. Ми там почали процес формування так званої "Неапольської коаліції", тих країн, які будуть допомагати спільно нам творити цей контент, у тому числі із залученням видатних особистостей, таких як, наприклад, Андреа Бочеллі (італійський оперний співак, – ред.).

І тут, у Сполучених Штатах, у нас серйозні амбасадори нашої культури. Важливо, що ми не замикаємося лише у своєму просторі, а ми йдемо далі, створюємо багатонаціональний контент, який є суттю цієї країни.

І.С.: Давайте поговоримо про другу складову роботи вашого міністерства – стратегічні комунікації. Вони є зовнішні та внутрішні. Щодо останніх та, зокрема, марафону Єдині новини лунає багато критики, що він, наприклад, вже віджив своє.

Яким ви бачите розвиток цього напрямку, та як довго Єдиний марафон ще буде існувати?

М.Т.: У нас була одна із перших зустрічей з колегами з різних каналів, які допомагають нам боротися з дезінформацією, яка досі подекуди проникає.

Тому, я казав і кажу, що поки є війна, нам потрібен Єдиний марафон. Він потрібен для того, щоб ми робили єдині підходи, які будуть розбивати пропаганду, яку робить Російська Федерація стосовно нас.

Інший елемент, який важливий, до чого ми прийшли у спілкування з нашими колегами, що це має бути проєкт більш освітнього характеру, де ми будемо більше пояснювати, наприклад, що є українська культура, що ми плануємо робити, щоб її зберегти.

Я вважаю, що Єдині новини можуть бути тією платформою, де ми це все це можемо проговорювати та позбавлятися тих російських ворожих наративів, які були закладені в різні періоди розвитку України.

І.С.: Ви, напевно, розумієте, що західні партнери, дуже чутливі, коли мова йде про цензуру? Вони можуть багато чого пробачити, але не обмеження свободи слова.

М.Т.: Я не знаю про яку цензуру йдеться. У будь-яких повідомленнях, які продукує міністерство, ви маєте зворотню адресу та завжди можете написати і сказати, що вам це не подобається, або ви вважаєте по-іншому.

Якщо в тих самих Єдиних новинах відбувається, скажімо, розмова з тим чи іншим гостем, я не бачу і не пам'ятаю, щоб хтось спеціально запрошував або ж не запрошував того чи іншого спікера.

У своїй роботі я від початку спілкуюся як з більшістю у політиці, так і з меншістю. Але я сказав і буду продовжувати говорити, поки йде війна, Єдині новини будуть. Але ми повинні, як і в усьому, робити більш якісний продукт, щоб це було цікаво.

Нам дуже важливо створити справді стратегічній комунікації сьогодення, не лише для зовнішнього світу, а й всередині. І без реального обговорення процесів, які відбуваються, буде доволі складно виграти цю війну. Ми маємо всі бути переконані, що робимо все заради перемоги. І не лише нашої з вами, а й перемоги усього демократичного світу.

У мене є команда та цілі. У нас є близько сорока кроків на найближчих сто днів, які ми маємо зреалізувати. І, сподіваюся, нам це вдасться.

"Культура має стати частиною нашого опору": ексклюзивне інтерв’ю з Миколою Точицьким, міністром культури та стратегічних комунікацій. Відео