Іран після загибелі президента Раїсі. Чи можлива зміна антизахідного курсу?

Загибель президента Ірану Ебрагіма Раїсі у вертолітній катастрофі означатиме період підвищеної нестабільності у відносинах з Іраном, але значних змін у зовнішній політиці Ірану, міжнародні оглядачі не передбачають.

На думку дослідників, Іран швидше за все, збереже нинішній курс – він поглиблюватиме зв’язки з Китаєм і Росією, підтримуватиме ХАМАС та інші регіональні групи і продовжуватиме свою ядерну програму.

Весь регіон перебуває в надзвичайно нестабільному стані, говорить у розмові з Російською службою Голосу Америки дослідниця Центру Стімсона Барбара Славін. Вона нагадує, що загибель іранського високопосадовця відбувається на тлі безпрецедентного обміну ударами між Іраном та Ізраїлем. Також складною є ситуація в самому Ірані.

«Режим вкрай непопулярний. Уряд вважався дуже репресивним і водночас некомпетентним. Економіка перебуває в поганому стані – високий рівень безробіття, багато спеціалістів залишають Іран у пошуках кращої роботи за кордоном», ­– зауважує дослідниця.

Питання зовнішньої політики вирішує не президент, а аятола Хаменеї

Разом з тим, експерти звертають увагу на те, що Раїсі, хоч він і був президентом, не був тією особою, яка ухвалювала ключові рішення.

«З точки зору зовнішньої політики Ірану, ми повинні мати на увазі, що президент не відповідає за розробку стратегічної політики Ірану в регіоні чи на міжнародному рівні. Стратегічні рішення в країні ухвалює верховний лідер, він формулює зовнішню політику, вирішує оборонні питання, питання ядерної зброї, тощо», – говорить в інтерв’ю Голосу Америки Сіна Азоді, дослідник з Інституту близькосхідних досліджень Університету Джорджа Вашингтона.

Він додає, що такі питання, як операції Ірану в Лівані, Сирії, поточний конфлікт у Газі насправді не визначаються президентом, а верховним лідером аятолою Алі Хаменеї, а виконавча влада – президент, Корпус вартових ісламської революції (КВІР) виконують рішення аятоли.

Славін вважає, що ключовим питанням є те, чи зміняться основні принципи Ісламської Республіки – її ворожість до Сполучених Штатів, ворожість до Ізраїлю, орієнтацію на Росію та Китай.

«Очевидно, поки що немає жодних ознак того, що ці базові речі зміняться», – вважає дослідниця.

На думку Славін, деякі зміни відбудуться у верхівці, де багато ключових військових фігур було вбито останнім часом в результаті дій Ізраїлю, США, чи екстремістських груп, що протистоять Ірану.

«Я думаю про всіх іранських генералів, які були вбиті ізраїльським вогнем за останні місяці, зокрема після 7 жовтня (день нападу палестинського угруповання ХАМАС на Ізраїль, – ред.), були випадки внутрішнього тероризму. Був жахливий вибух, який приписують ІДІЛ, під час похоронної церемонії за Касемом Сулеймані, покійним керівником сил Кудс, якого вбили Сполучені Штати у 2020 році», – нагадує дослідниця.

Але необхідність змін серед керівників другого ряду не може відвернути увагу дослідників від головного питання щодо зміни лідерства – хто очолить Іран після відходу аятоли Хомейні.

«Ми не знаємо головного – хто замінить справжнього лідера Ірану, верховного лідера Ірану, аятоллу Хомейні, якому 85», – каже Славін.

Верховний лідер є ключовою особою в керівництві Ірану, яка може переглянути фетву, видану в 2003 році проти використання зброї масового знищення, а це питання є ключовим для сусідів Ірану та західних урядів.

Ядерні розробки Ірану – головне занепокоєння західних урядів

Як зауважує газета The Wall Street Journal, імовірність того, що Іран може наблизитися до ядерної зброї, викликає чи не найбільше занепокоєння серед західних чиновників, адже останніми місяцями іранські офіційні особи припустили, що вони близькі до здатності створювати ядерну зброю.

Як кажуть експерти, з якими говорили кореспонденти газети, ядерна програма Ірану значно просунулася за останні роки, і наразі Тегеран накопичив достатньо розщеплюваного матеріалу приблизно для трьох одиниць ядерної зброї.

Іран заперечує, що він коли-небудь працював над ядерною зброєю, заявляючи, що атомні розробки потрібні для енергетики країни. При цьому офіційні особи США кажуть, що вони не мають доказів того, що Іран намагається створити ядерну зброю.

Переговори про відновлення ядерної угоди 2015 року, яка скасувала більшість міжнародних санкцій проти Тегерана в обмін на жорсткі, але тимчасові обмеження ядерної діяльності Ірану, провалилися в 2022 році, нагадує газета.

Після безпілотників Іран може постачати Росії і балістичні ракети для війни з Україною

Як пише газета The Wall Street Journal, найбільш значущі рішення Ірану стосувалися постачання безпілотників і безпілотних технологій до Росії для забезпечення її війни в Україні.

Офіційні особи США побоюються, що незабаром Тегеран надішле до Росії і балістичні ракети. Цей крок спричинить залп спільних санкцій Заходу проти Тегерана, що поховає надії на покращення стосунків із Заходом, каже в інтерв’ю газеті Майкл Сінгх, колишній чиновник Ради національної безпеки, який зараз працює в дослідницькому центрі Вашингтонський інститут.

«Я думаю, що рішення стратегічно об’єднатися з Кремлем, а також з Пекіном… відверто стає міцнішим з кожним роком», — сказав Сінгх.

Максим Адамс, журналіст Російської служби Голосу Америки, долучився до роботи над цією статтею.