Нафта є найбільшим предметом експорту в Іраку та основним джерелом бюджетних надходжень для країни. Нафта затьмарює всі інші сектори економіки країни, та саме на її видобуток та переробку покладаються основні надії щодо майбутнього збагачення нації.
«Оцінюється, що протягом наступних років іракська економіка зростатиме швидшими темпами, ніж економіка Китаю чи Індії», - заявив Президент США Барак Обама під час зустрічі з іракським прем’єр-міністром Нурі аль Малікі.
Ірак займає друге місце в світі за обсягом розвіданих покладів нафти. Але більша частина потенційного багатства все ще знаходиться під землею.
«Ірак потребує досвіду та експертизи США та інших країн для того, аби ми змогли найкращим чином скористатися власним потенціалом», - говорить Нурі аль Малікі.
Іноземні нафтові компанії вже працюють в Іраку. Але вони не поспішають вкладати значні інвестиції у нафтовидобуток та переробку до того моменту, поки Багдад та місцевий уряд Курдистану не домовляться щодо законодавства в цьому секторі. Вже кілька років триває суперечка про те, хто має право схвалювати контракти з іноземними компаніями. Бен Ландо очолює вебсайт «Відомості нафти Іраку»:
«Це - частина фундаментальної суперечки про те, якою буде майбутня держава, і нафта грає в цьому центральну роль».
Іракська економіка повільно відновлюється після війни та міжнародних санкцій проти уряду Саддама Гуссейна. В певний момент національний прибуток на душу населення в Іраку становив всього 800 доларів. Зараз – він складає три тисячі доларів. Але ця цифра все одно менша, ніж вона була у сімдесятих. Безробіття сягає 18 відсотків. А з модернізацією та збільшенням ефективності виробництва потреба в працівниках стає все меншою.
«У 70-х на одному нафтопереробному заводі працювала тисяча працівників. Зараз - всього 10. З автоматизацією виробництва люди більше не потрібні», - говорить експерт Інституту економіки Петерсона Мосін Хан.
Але іракцям потрібна робота. Близько чверті з 32 мільйонів мешканців країни живе у злиднях.
