Кріс Голзен: США завжди спостерігатимуть за тим, що відбувається в Україні

Керівник представництва Міжнародного республіканського інституту в Києві Кріс Голзен

В інтерв’ю українській службі Голосу Америки керівник представництва Міжнародного республіканського інституту в Києві Кріс Голзен розповів про своє ставлення до нових правил виборів до Верховної ради та участь спостерігачів із США за виборчою кампанією.

ГА: Міжнародний республіканський інститут в числі інших організацій був запрошений працювати над новими правилами проведення виборів. Але незабаром заявив про вихід з робочої групи. Нині, коли закон ухвалений, ви не жалкуєте, що не брали участі в його розробці?

Кріс Голзен: Кілька днів після місцевих виборів у жовтні 2010 року, які Сполучені Штати і багато інших країн назвали кроком назад і такими, що не відповідали міжнародним демократичним стандартам, президент Янукович видав указ, яким сформував групу для розробки виборчого кодексу. Нас запросили взяти участь у роботі цієї групи. Вона мала завдання розробити виборчий кодекс. Незабаром після того, як ця група зібралася, ми зрозуміли, що фокус трохи змістився, і ця група відходить від розробки виборчого кодексу, що ми всіляко вітали. Ми побачили, що залишилась мета створити новий закон про парламентські вибори. Ми погодилися. Але після двох нарад, зрозуміли, що ця група – це лише інструмент президентської адміністрації, щоб імітувати участь у розробці закону громадськості. Тоді ми просто залишили цю групу і не брали ніякої участі в її роботі.

ГА: Ті опозиційні сили, які підтримали новий закон, кажуть, що це компроміс із владою. Мовляв, новий закон дозволяє перекрити більшість шпаринок для фальсифікацій. Чи дійсно це так?

Кріс Голзен: Я гадаю, що опозиція отримала певні інструменти для контролю за чесністю виборів. Але питання не стільки у законах. Справа у тому, як діятимуть ті, хто проводить ці вибори. Можна мати прекрасний закон і при цьому нечесні вибори. Все залежить від волі і дій тих, хто ці закони виконує.

ГА: Далеко не всі українські політичні сили залишилися задоволеними новим законом. В партіях Віталія Кличка, Анатолія Гриценка, Олега Тягнибока назвали його ледь не шахрайським. Чому?

Кріс Голзен: Деякі опозиційні сили підтримали цей закон, деякі – ні. За закон проголосували потужні партії. Менші, особливо ті, які не мають представництва в парламенті, були проти. Якщо подивитися на закон, я би сказав, що він в інтересах великих політичних гравців. Невеликі партії, нині не представлені в Раді, сприймають його як бар’єр, який не дозволить їм потрапити до нового складу парламенту. Цей закон розсварив лідерів опозиційних партій.

ГА: Чи дійсно була необхідність змінювати правила гри?

Кріс Голзен: Президент видав указ про те, що має бути ухвалено виборчий кодекс. Це пояснювали проблемами, які були під час місцевих виборів 2010 року. Ніхто не говорив, що були якісь серйозні проблеми із двома минулими парламентськими виборами. Але раптом українська влада переключила свій фокус на закон про вибори до Верховної ради. Хоча ніхто досі не пояснив, чому виникла така необхідність, що саме було не так під час попередніх виборів. Я би підкреслив, що правляча нині партія отримала тоді непоганий результат.

ГА: Як ви оцінюєте зміст цього закону? Чи варто було опозиції своєю підтримкою фактично легітимізувати результати наступних виборів?

Кріс Голзен: Якби я був громадянином України, я б запитав: чому президент Янукович у лютому 2009 року на програмі Савіка Шустера заявив про підтримку голосування за відкритими списками і пропорційною системою? Юлія Тимошенко заявляла, що підтримує відкриті партійні списки. Арсеній Яценюк казав, що так само за пропорційну систему із виборчими списками. Більшість українців також підтримують саме цю виборчу систему. Вона означає – коли люди голосують, вони обирають не тільки партію, а й людину із партійного списку. І це система, про підтримку якої заявляли чи не всі українські партії, до неї схвально ставиться суспільство. Але все це не знайшло відображення в ухваленому Радою законі. Гадаю, це дуже прикро. Це б дозволило за результатами виборів сформувати в Україні парламент, який би краще представляв українське суспільство. Він був би значно кориснішим для євроінтеграційних зусиль країни.

ГА: Чи планує Міжнародний республіканський інститут надсилати на ці вибори своїх спостерігачів?

Кріс Голзен: Ми дуже зацікавлені продовжити цю практику. Дуже важливо, щоб міжнародне співтовариство підтвердило, що вибори до Верховної ради відповідали прийнятим у світі стандартам. Так як це, на нашу думку, було із минулими президентськими виборами та двома попередніми парламентськими кампаніями. Якщо ж ці стандарти не будуть дотримані, як вибори до місцевих рад минулого жовтня, міжнародній спільноті також дуже важливо констатувати цей факт. Тому присутність на виборах міжнародних спостерігачів є ключовою. Так само як і робота українських спостерігачів. Неурядові і студентські організації, журналісти мають слідкувати за виборами не тільки в день голосування, а перед ним. Тому наш інститут обов’язково матиме спостерігачів так само, як і під час усіх кампаній, починаючи з проголошення незалежності України.

ГА: Українська парламентська кампанія практично співпаде у часі із виборами президента Сполучених Штатів. Чи не стане це причиною меншої уваги Вашингтона до подій в Україні? Чи варто сподіватися українській владі, що можливі фальсифікації на виборах, яких побоюється опозиція, пройдуть повз увагу Америки?


Кріс Голзен: Я б дивився на це під іншим кутом. По-перше, Сполучені Штати завжди ретельно спостерігатимуть за тим, що відбувається в Україні. Ми завжди слідкуватимемо за українськими виборами. Я думаю, що близькість в часі президентських виборів у США із українською парламентською кампанією ніяк не позначиться на рівні зацікавленості Україною наших дипломатів і професійних організацій. Хоча звичайно, це трохи відволіче увагу американських політиків від подій тут. Але, з іншого боку, це можливість для української діаспори, різних українських організацій ставити запитання про Україну кандидатам у президенти, вимагати від них відповідей. Кандидати у президенти будуть змушені говорити про своє ставлення до подій в Україні. Тому факт співпадіння у часі виборчих кампаній скоріше буде позитивним.