1 липня 2024 року на 92-му році життя відійшов у вічність професор Тарас Гунчак, визначний український історик, політолог і громадський діяч.
Він зробив чималий вклад у розвиток історичної науки, був активним громадським діячем в українській громаді, "його наукові пошуки мали значний розголос в академічному середовищі на Заході, руйнуючи усталену росієцентричну схему історії Східної Європи", пише Наукове товариство ім. Шевченка США.
Професор Тарас Гунчак народився 13 березня 1932 року в сім'ї Марії та Григорія Гунчаків у Старому Місті, що в передмісті Підгайців, Тернопільської області, Україна.
Під час Другої світової війни родина Гунчаків влітку 1944 року виїхала до Німеччини, де вони оселилися в Вільсбібургу, неподалік Мюнхена.
У травні 1949 року Гунчаки емігрували до Сполучених Штатів. У США Тарас Гунчак здобув ступінь бакалавра та магістра у Фордгамському університеті в Нью-Йорку.
Дивіться також: "Це просто моя батьківщина". Українські в'єтнамці, які залишились воювати за Україну, жити в нійУ студентські роки Тарас Гунчак брав активну участь в житті української громади. Він був спортивним ентузіастом, учасником хору "Думка" та активним членом різних громадських дискусійних клубів. Однак, служба в армії США на 18 місяців перервала його студентське життя.
У 1958 році він продовжив навчання у Віденському університеті, де спочатку спеціалізувався на історії та слов'янській філології. Проте через незгоду з професором щодо необхідності розділення Московії та Росії від Русі та України, він залишив кафедру слов'янської філології і перейшов на кафедру новітньої європейської історії.
У травні 1960 року Тарас Гунчак здобув докторський ступінь з історії Східної Європи. Після повернення до США він обійняв посаду в Університеті Ратґерс у Нью-Джерсі, де став директором програми Східноєвропейських і радянських досліджень та завідувачем кафедри історії.
Після здобуття Україною незалежності у 1991 році Тарас Гунчак прийняв посаду професора в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а у 2013 році отримав звання почесного доктора Національного університету "Києво-Могилянська академія".
Дивіться також: "Перемога та існування України як незалежної держави - це частина ширших історичних процесів. Я в це вірю". Інтерв'ю з Сергієм ПлохіємЙого наукові праці були зосереджені на українській історії ХХ століття, включаючи дослідження російського імперіалізму, Голодомору та інших трагічних подій. Він був головним редактором журналу "Сучасність", що став провідним виданням у галузі української літератури, мистецтва, історії та політики.
Тарас Гунчак був також активним учасником Українського конґресового комітету Америки (УККА) і Пласту в Нью-Йорку. Його діяльність була спрямована на підтримку політичних українських дисидентів та популяризацію української культури. Професор Гунчак відіграв ключову роль у створенні Фонду допомоги дітям Чорнобиля після катастрофи у квітні 1986 року.
Він активно підтримував Рух за незалежність України та залишив свої спостереження про ці історичні події у мемуарах "Мої спогади; Життєвий шлях Другої світової війни та різноманітні історичні події ХХІ століття".
Тарас Гунчак був ушанований багатьма нагородами, включаючи нагороду Пилипа Орлика за сприяння розвиткові української демократії, звання Заслуженого діяча науки й техніки України, та Орден "За заслуги" від Президента Віктора Ющенка у 2008 році.
Дивіться також: У США помер Любомир Романків, винахідник, меценат, пластун. Без його винаходу Apple могло б і не бути