Європейський банк реконструкції та розвитку є одним із найбільших інституційних інвесторів в Україні. За минулі два роки - 2019-2020 - банк інвестував до українських проектів більше двох мільярдів доларів. В цьому році інвестиції вже перевищили 500 мільйонів. Банк долучається не лише до фінансування проектів в Україні, але і до підтримки реформ.
ЄБРР може ще більше розширити фінансування в Україні, якщо побачить поступ в антикорупційних реформах, розвиткові зелених технологій. Про це Президентка ЄБРР Оділь Рене-Бассо розповіла в інтерв'ю кореспонеднтці Української Служби "Голосу Америки" Оксані Бедратенко. Рене-Бассо застерігла - без зелених технологій Україна може втратити позиції експортера в Європі. А от на тлі посилення авторитаризму в Росі та Білорусі, ЄБРР не планує втілювати там нові проекти.
ЄБРР є найбільшим інституційним інвестором в Україні. Останнім часом міжнародні донори та "Група Семи" піднімають питання стандартів корпоративного управління на держпідприємствах в Україні, також однією із основних проблем, що хвилюють бізнес є корупція. На вашу думку, чи просуваються реформи в Україні у вільному напрямку?
Оділь Рене-Бассо: Я вважаю, що це нелегкий шлях - за прогресом йде крок назад, виникають складнощі. Однак, ми залишаємося відданими роботі з Україною. Важливо, що ми включаємо подолання корупції до конкретних проектів. Наприклад, минулого року у нас був великий проект з "Укравтодором". Нам було відомо про певні проблеми з корупцією в компанії. Ми надали значне фінансування – 450 мільйонів. Однак, умовою позики стало впровадження амбітного плану подолання корупції. Його затверджено і буде виконано.
Це важливий приклад того, як ми пов’язуємо інвестиції з подоланням корупції. Те саме було з фінансуванням для "Укрпошти", де також була подібна проблема.
Стандарти корпоративного управління є ключовими. Ми чітко про це говоримо владі
Стандарти корпоративного управління є ключовими. Ми чітко про це говоримо владі.
Ми також приділяємо багато уваги банківському сектору, бо уряд хоче приватизувати банки. Хоча банківський сектор і відновився після кризи, важливо, щоб він перетворився на клієнтоорієнтовану галузь, де більше приділяється уваги цифровим технологіям.
Чи дослухається українська влада до ваших рекомендацій?
ОРБ: Так. Приймати рішення завжди складно: є різні партії, різні люди говорять різне, але ми ведемо конструктивний діалог. Інколи нам не подобаються певні рішення, зкрема щодо управління у "Нафтогазі" і ми відкрито реагуємо. Загалом же у нас відкрите обгворення і це суттєво, бо Україна є важливим партнером для банку.
Під час зборів Світового банку та МВФ, які днями завершились у Вашингтоні, багато говорили про так зване "зелене відновлення". В Україні економічне відновлення зазвичай означає ріст галузей із значним споживанням вуглецю. Що може переконати Україну втілювати декарбонізацію, навіть якщо це може уповільнити зростання?
ОРБ: Довгострокова конкурентоспроможність. Україна також потерпає від забруднення, особливо великі міста. Однак, інший елемент - це конкуренція, адже решта світу рухається до декарбонізації і має амбітні стратегічні цілі. Фінансові інвестори і банки, можливо, прагнутимуть інвестувати у декарбонізовані товари та галузі.
Якщо ви як країна не проводите декарбонізацію, то за кілька років не зможете продавати товар до Європи.
Якщо ви як країна не проводите декарбонізацію, то за кілька років не зможете продавати товар [до Європи]. Україна є важливим торговельним партнером ЄС, а там думають запровадити так званий "механізм врівноваження вмісту вуглецю", тобто додаткову націнку на товари з країн, що не виконують стратегію зменшення викидів. Це матиме великий вплив на конкурентність українських компаній, які хочуть експортувати до ЄС.
На моє переконання, Україна також має значний потенціал у відновлюваній енергетиці, вітряній та сонячній, а також збільшенні енергоефективності місцевої теплової системи
Тобто Україна може втратити експорт до ЄС, якщо не декорбанізується?
ОРБ: Вона може втратити конкурентоспроможність, не доступ до ринків. Хоча обговорення ще триває, ймовірно, країни, які роблять амбітні кроки з декарбонізації не захочуть, щоб були лазівки для товарів з високим рівнем викиду вуглецю.
Чи буде це питання обговорюватись під час світового кліматичного саміту в Глазго, що відбудеться наприкінці жовтня?
ОРБ: Думаю, в Глазго буде обговорюватись те, наскільки амбітні цілі поставлені учасниками Паризької угоди.
Важливо, що в Глазго Україна представить вищі цілі
Ми раді, що Україна видала нові державні зобов’язання в сфері клімату. Ми багато співпрацювали з країною над розробкою стратегії. Важливо, що в Глазго Україна представить вищі цілі. Там здебільшого говоритимуть про амбітні цілі, фінансову підтримку бідних країн та моніторинг виконання зобов’язань.
А от щодо сусідніх країн - ми бачимо збільшення авторитарних тенденцій в Білорусі та Росії. Яку роль ЄБРР може відігравати для підтримки демократії в цих країнах?
ОРБ: Ми підтримуємо країни, які послідовно втілюють демократичні принципи. В Білорусі ми призупинили всі програми в державному секторі з серпня 2020 року. В Росії з 2014 року, після [незаконної анексії] Криму, ми призупинили все фінансування.
Щоб просувати демократію ми застосовуєму тут підхід "більше за більше і менше за менше" - більше фінансування за більше реформ і менше фінансування, якщо йде відкат в демократії.
В Білорусі ми наразі не плануємо жодних нових інвестицій в державний сектор, центральну чи місцеву владу. Ми все ще інвестуємо до приватного сектору - малих і середніх підприємств і дуже чітко оцінюємо те, хто є бенефіціарами, або нашими партнерами, чи мають вони зв'язки з режимом.
А як щодо України - чи плануєте ви збільшити інвестиційний портфель?
ОРБ: Наразі обсяг інвестицій великий. Фінансування залежить від реформ. Ми могли б робити більше. Для цього потрібно просувати реформи та втілення стандартів корпоративного управління а також зелені технології.
Дивіться також: Все, що потрібно знати про візит міністра оборони США до України. Відео
Your browser doesn’t support HTML5