В адміністрації Барака Обами за підтримку України відповідав віце-президент США Джозеф Байден. Однак тепер офіційний Київ занепокоєний можливістю, що наступний господар Білого дому вже так не захищатиме країну як «дядечко Джо», а Путін, тим часом, готується посилювати свій тиск на Україну.
Про це пишуть на сторінках американського журналу Foreign Policy Dan De Luce та Reid Standish.
Ніхто в уряді США не володів більшим впливом на Україну, ніж віце-президент Джозеф Байден. У ролі головного радника в адміністрації Обами з питань України, він закликав до підтримки офіційного Києва перед лицем російської військової інтервенції та виплекав особисті зв’язки з українськими лідерами. Проте він іноді застосовував і жорсткий підхід до України, неодноразово відтермінувавши виділення фінансової допомоги Києву через стурбованість поширеною корупцією.
Перебування Байдена на посаді віце-президента США добігає кінця. Наступний президент США повинен буде вирішити, хто впорається з унікальною роботою головного «покровителя», відповідального за Україну, яку виконував Джозеф Байден.
Перехід влади у США відбувається у вирішальні моменти війни в Україні, в період коли суперництво між Америкою і Росією стає дедалі напруженішим, а в Європі зростає втома від безперервної корупції в Україні.
Новий президент і головнокомандувач США складе присягу 20 січня 2017 року на тлі занепокоєння Державного департаменту, Міністерства юстиції та Конгресу поведінкою Росії в Україні та інших регіонах. Починаючи з неперебірливого бомбардування російськими силами сирійського Алеппо до хакерських атак на комп’ютери Національного комітету Демократичної партії і закінчуючи підтримкою озброєних сепаратистів на сході України і ядерним шантажем, американські дипломати, військове командування та законодавці дедалі голосніше закликають до агресивнішого курсу щодо Москви.
Загально вважається, що кандидат у президенти від демократів Гілларі Клінтон готова вести жорсткішу політику щодо Росії, ніж адміністрація Обами. У той же час, пишуть журналісти Dan De Luce та Reid Standish, українські чиновники вкрай побоюються її суперника - республіканця Дональда Трампа, який «тепло» висловлюється про президента Росії Володимира Путіна.
Навіть президент-демократ Барак Обама вагався повністю взяти на себе тягар проблем України, частково побоюючись прямої конфронтації з Москвою. У 2014 році після анексії Росією Криму і розміщення російських військових на Донбасі для підтримки сепаратистів, Обама відкинув поради Байдена і більшості його радників та вирішив не озброювати українських вояків.
Натомість, Обама домагався економічних санкцій проти Росії і погодився на те, щоб Німеччина і Франція очолювали дипломатичні зусилля з Києвом та Москвою задля вирішення конфлікту.
Уряд України в значній мірі покладався на прямий шлях спілкування з віце-президентом США, і відхід Байдена залишить велику діру в американській політиці стосовно України.
Вплив Байдена багато в чому пояснюється особистими якостями політика, підтримкою з боку Обами і тривалою історією відстоювання ідеї зміцнення позицій США в Східній Європі – від підтримки розширення НАТО до просування військового втручання Америки на Балкани в 1990-х роках.
На думку авторів, якщо Гілларі Клінтон переможе на виборах, нагляд за українсько-американськими зв’язками може перейти назад до Державного департаменту. Втім, Клінтон може і сама зайнятися цим завданням, оскільки, за словами колишніх і нинішніх чиновників Білого дому, вона проявляє сильний інтерес до України.
Крім цього, зовсім можливо, що Джозеф Байден працюватиме в адміністрції президента Клінтон. За повідомленням видання Politico, у команді Клінтон розмірковують над тим, щоб - у разі перемоги на виборах - запропонувати Байдену посаду державного секретаря.
Так, чи інакше, зовсім ясно, що наступний президент матиме окрему людину, відповідальну за Україну – чи то в Білому домі чи в Держдепартаменті, - сказав один з американських високопоставлених чиновників.
Байден розмовляє по телефону два-три рази на місяць з українськими лідерами, - зазначив він. Байден дуже цікавиться майбутнім України, - додав чиновник.
Українські посадовці також з похвалою висловлюються про роботу Байдена.
«Роль Джо була унікальною та цінною і його замінити буде важко», - сказала екс-міністр фінансів України Наталія Яресько, яка тепер займає посаду в аналітичному центрі Atlantic Council.
Президент США Барак Обама і Джозеф Байден розділили обов'язки з врегулювання кризи в Україні. Президент зосередився на зміцненні підтримки збереження санкцій щодо Росії у своїх переговорах з канцлером Німеччини Анґелою Меркель та іншими європейськими лідерами. У свою чергу, Байден стежив, щоб Україна не порушувала Мінських домовленостей і боролася з корупцією у себе вдома.
Дивлячись у майбутнє – Україна і Мінські угоди надалі залишатимуться пріоритетом для наступного президента США з уваги на центральну роль, яку вони відіграють у напружених відносинах Вашингтона і Москви. Влада в Києві прихильно ставиться до можливого президентства Клінтон і покладає велику надію на те, що потреби України будуть взяті до уваги.
«Гілларі є захисником України. Вона все знає про Україну», - наголосив колишній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
На відміну від Гілларі, Дональд Трамп висловив мало симпатії до проблем України, і його погляди щодо певних подій перегукуються з версією Росії.
За лаштунками Генеральної Асамблеї ООН у вересні, Клінтон зустрілася з президентом Порошенком. За повідомленням прес-служби українського президента, співрозмовники погодилися, що солідарність з Україною є важливим фактором у протидії російській агресії.
Петро Порошенко також звернувся до Дональда Трампа, проте зустріч з мільярдером таки не відбулася. У той час, речник адміністрації Порошенка повідомив, що передвиборна кампанії республіканського кандидата ніколи не дала ясної відповіді про можливість відбуття такої зустрічі, - пишуть журналісти Dan De Luce та Reid Standish у виданні Foreign Policy.
Дивіться також: Андрій Юраш: Є багато невідповідностей в Україні між кількістю релігійних організацій та реальними симпатіями населення
Your browser doesn’t support HTML5
Андрій Юраш: Є багато невідповідностей в Україні між кількістю релігійних організацій та реальними симпатіями населення. Відео