3 травня відзначають Всесвітній день свободи преси. До цієї дати Україна підійшла на 107-й позиції в рейтингу свободи слова, який щороку публікує міжнародна організація «Репортери без кордонів». Поруч з Україною в цьому списку опинились Гвінея, Еквадор, Непал та Чорногорія. Кількома днями раніше в Києві журналісти, політики та громадські активісти заявили про створення «Комітету порятунку свободи слова». Причиною появи організації, пояснюють учасники, є тиск на журналістів та медіа.
Ініціатором створення комітету став телеведучий Савік Шустер. В об’єднанні вимагають від президента припинити тиск на канал «3s.tv» та дозволити Шустеру продовжити роботу в Україні. 26 квітня стало відомо, що журналісту анулювали дозвіл на роботу.
Журналісти, завжди є найбільш вразливою ланкою суспільства. Особливо, коли влада починає втрачати свої рейтинги, починає втрачати популярністьСавік Шустер
«Те що з нами відбулось – це сигнал. Тому що ми, журналісти, завжди є найбільш вразливою ланкою суспільства. Особливо, коли влада починає втрачати свої рейтинги, починає втрачати популярність. Ми всі це бачили вже багато разів і в Україні, і в Росії. Якщо вчасно не відреагувати на ті сигнали, які посилає влада, то потім вже буде пізно», – вважає ведучий.
У Державній службі зайнятості пояснили, що дозвіл на роботу в Україні було анульовано через порушене проти Шустера кримінальне провадження. Стурбованість з приводу ситуації довкола журналіста одразу висловила представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович, а президент України Петро Порошенко заявив, що сподівається на якнайшвидше врегулювання ситуації. І вже за два дні рішення призупинили.
Нацраду звинувачують у тиску на ЗМІ через боротьбу з російською пропагандою – Герасим’юк
Ще один конфлікт між державною структурою та медіа трапився 28 квітня. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення призначила позапланову перевірку «Радио Вести». У висловлюваннях екс-прем’єр-міністра України Миколи Азарова, які той озвучив в інтерв’ю в ефірі радіостанції, вгледіли ознаки сепаратизму.
Заступник голови Нацради Ольга Герасим’юк не вважає цей випадок проявом цензури чи втручанням в роботу ЗМІ. Запевняє натомість, що це традиційна процедура, яка не означає, що до медіа вживатимуться санкції. Заступник голови Національної ради у коментарі Радіо Свобода поскаржилась, що доволі часто їхню діяльність, спрямовану проти російської пропаганди, називають утисками свободи слова. Хоча, насправді, переконана Герасим’юк, відповідні дії в умовах інформаційної війни є вкрай потрібними.
Інформаційна війна підготувала Донбас і КримОльга Герасим’юк
«Це надзвичайно важливо, тому що ми жили ще до початку кривавих подій десятиліття, коли планомірно оброблялася свідомість людей через російські продукти, через російські канали, не тільки через їхні інформаційні сервіси, а й через телесеріальну продукцію, через кіно. І таким чином інформаційна війна підготувала Донбас і Крим», – вважає перший заступник голови Національної ради.
Влада не має політичної волі, щоб доводити до кінця справи про порушення прав журналістів – експерт
Загалом з початку року, за даними Інституту масової інформації, в Україні понад шістдесят разів порушувались права журналістів. Найрозповсюдженіші – це перешкоджання журналістській діяльності, погрози та залякування, а також напади та побиття журналістів.
«Порушення щодо прав журналістів продовжуються, тому що ніхто за це не несе покарання. Наша влада, якби мала політичну волю, могла б спокійно доводити до кінця справи щодо порушень прав журналістів. Ті, хто нападають, розуміють – я не понесу за це ніякої відповідальності. То я можу спокійно тобі розбити камеру, вдарити тебе, погрожувати», – пояснює експерт ІМІ Катерина Дячук.
За даними моніторингу Інституту масової інформації, найчастіше права журналістів в 2016 році порушували цивільні особи, органи місцевої влади та депутати, а також правоохоронці.
Дивіться також («Голос Америки»): «Громадське радіо» - спосіб не грати за правилами режиму
Your browser doesn’t support HTML5
«Громадське радіо» - спосіб не грати за правилами режиму. Відео.