США зосереджені на тому, щоб найшвидше доставляти Україні зброю, якої вона потребує. Про це в інтерв'ю журналісту Албанської служби Голосу Америки Арманде Меро сказала заступниця Держсекретаря США Карен Донфрід. Вона додала, що зараз багато уваги приділяється поставкам важкої техніки, зокрема танків, а також наданню артилерійських систем та боєприпасів.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Арманд Меро: Що світ вивчив за цей час, коли ми наближаємося до річниці вторгнення Росії до України?
Карен Донфрід: Вражає, що до річниці війни Росії проти України залишилося менше місяця. Я б зазначила три уроки [які ми отримали]. По-перше, ми багато дізналися про Україну. І я думаю, що всіх нас надихнула хоробрість і стійкість українців, які протистояли цьому неспровокованому та жорстокому вторгненню Росії. Вони надихнули всіх нас.
По-друге, ми дізналися більше про Росію. Ми бачили її підходи раніше в Грузії, в Україні у 2014 році. Але побачити, що Росія робить зі своїм сусідом, не тільки на полі бою, але цими атаками проти української цивільної інфраструктури, енергетичної інфраструктури, намагаючись занурити країну із 44 мільйонів громадян у темряву і холод в люту зиму – це просто невимовний жах.
І третій урок – те, що ми дізналися про нас самих, про єдність союзників і партнерів, коли ми разом долаємо цей виклик. Ми, американці, албанці, інші члени НАТО, ЄС, Японія, Південна Корея, список країн можна продовжувати і продовжувати - усі ми сказали: “Це неправильно! І ми допоможемо Україні захиститися від жорстокої агресії Росії”.
Your browser doesn’t support HTML5
Помічниця держсекретаря США: «Я б сказала Росії - будьте дуже обережні». Відео
А.М.: Чи це вторгнення повертає світ до ери "холодної війни"?
К.Д.: Це не "холодна війна". Це не конкуренція мі США і Росією. Президент Байден прямо сказав це, а також наголосив, що це не змагання і не війна між Росією і НАТО. Я думаю, що ми повинні бути дуже чіткими щодо того, що сталося в Україні. 24 лютого Путін прийняв рішення розпочати повномасштабне вторгнення до свого більш слабкого суверенного сусіда та спробував захопити всю країну. Завдяки хоробрості українців і їх вмінню дуже ефективно використовувати зброю, яку багато хто з нас постачав їм, вони зуміли протистояти російському вторгненню і відтиснути Росію назад. Зараз ми бачимо, що бойові дії зосереджені на південному сході країни.
Одна людина розпочала цю війну, і ця одна людина – Володимир Путін – може вирішити закінчити її завтра
Але насправді йдеться про те, що Україна захищає саме своє існування, а також про те, що ми всі підтримуємо Україну в цьому та відстоюємо цінності, у які ми віримо, цінності, закріплені в Статуті ООН, зокрема, повагу до суверенітету та територіальної цілісності.
Одна людина розпочала цю війну, і ця одна людина – Володимир Путін – може вирішити закінчити її завтра. Але пам'ятаймо, якщо Росія припинить воювати - не буде війни, а (як часто каже мій керівник, держсекретар Блінкен) якщо Україна припинить воювати - не буде України.
А.М.: Майже всі війни закінчуються перемовинами. Чи є зараз можливості для цього або що повинно для цього статися?
К.Д.: Я б побилася об заклад, що немає на світі країни, яка була б більш зацікавлена в мирі в Україні, ніж сама Україна. І ми бачили, як президент України Зеленський “поклав на стіл” свій план миру. З іншого боку, ми чули від президента Путіна, що він може бути готовий до переговорів, коли Україна визнає “територіальні реалії”. Немає ознак того, що президент Путін зацікавлений у щирих переговорах. І президент Зеленський дуже красномовно говорить про необхідність справедливого і міцного миру в Україні. Як ми казали - нічого про Україну без України. Тож ми поділяємо прагнення України до справедливого та міцного миру та намагаємось забезпечити її нашою безпековою допомогою, щоб Україна була в найсильнішій позиції, коли сідатиме за стіл переговорів.
А.М.: Українські військові кажуть, що їм потрібно понад 200 танків. Чи США і партнери готові надати таку кількість танків Україні і коли вони можуть надійти?
К.Д.: Так багато країн допомагають Україні захищатися - це дуже важливо. Тому що замість зацікавленості Москви у мирних переговорах ми чуємо, на жаль, що Росія планує новий наступ. І тому ви бачите ці зусилля щонайменше 50 країн у допомозі Україні захиститися. І ви бачили упродовж останнього року як змінилася безпекова допомога, щоб допомогти Україні впоратися з викликами, що стоять перед нею. Коли Росія розпочала обстріл цивільної інфраструктури, ми намагалися посилити постачання в Україну засобів ППО.
Коли ми думаємо про міцний мир в Україні, то також хочемо переконатися, що українці матимуть можливість захищати себе і в майбутньому
Ви також бачите це довгострокове зобов’язання перед Україною щодо допомоги у сфері безпеки. Свідченням цього є рішення США надати Україні системи Patriot у грудні. Бо коли ми думаємо про міцний мир в Україні, то також хочемо переконатися, що українці матимуть можливість захищати себе і в майбутньому. Тож я вважаю, що комплекс безпекової допомоги є дійсно важливим, бо відображає, як змінюється війна. Це й надалі буде відчутно. Протягом усього минулого року було докладено суттєвих зусиль, щоб якомога швидше доставити обладнання в Україну. І це правда, що Росія планує подальший наступ. Тож я думаю, що протягом минулого року ви побачили стійку відданість [інтересам захисту України], і це актуально й надалі.
А.М.: Ми бачимо прогрес у перемовинах щодо постачання винищувачів до України. Чи можете підтвердити, що США розглядають таку можливість?
К.Д.: Як я вже зазначила, зброя, поставлена в Україну, справді мала відповідати бойовим завданням, які були актуальними на той момент. На початку конфлікту ми надсилали багато “Джавелінів” і протитанкової зброї. І ця допомога розвивалася з часом. Зараз увага зосереджена на важкій зброї, як от танки, а також ми досі зосереджені на артилерії та боєприпасах. Якщо ви проаналізуєте допомогу, яка була надана минулої п’ятниці під час зустрічі контактної групи з оборони України, то зможете добре зрозуміти, яку зброю просить Україна у своїх партнерів, щоб якнайкраще підготуватися до наступного етапу на полі бою.
А.М.: За вашою інформацією, Росія планує ще більше інтенсифікувати воєнні дії?
Кожен український воїн і населення в цілому – це надзвичайна сила! Я думаю, що Росія мусить брати це до уваги.
К.Д.: Так. Спираючись на заяви Росії, ми очікуємо російського наступу, і це безпосередньо пов’язано з тим, чому ми так зосереджені на якомога швидшій поставці зброї, яку зараз надаємо, на поле бою. Знову ж таки, хочемо переконатися, що Україна має найкращі позиції для захисту себе та захисту своєї суверенної території. Ми бачили, як протягом року Україна ефективно використовувала надану нами зброю. Разом із постачанням наступної техніки триває і навчання українських військових. І я думаю, що поєднання зброї та тренувань є безцінним. Додайте до цього хоробрість і стійкість українців, і я б сказала Росії: будьте обережні! Ця країна бореться за захист власного існування, а тутешній моральний дух вражає. Кожен український воїн і населення в цілому – це надзвичайна сила! Я думаю, що Росія мусить брати це до уваги.
А.М.: Вторгнення Росії в Україну було у топі пріоритетів для США упродовж року і зараз. Є й інші конфлікти, які вимагають уваги, наприклад, Косово та Сербія. Чи не здійснює США занадто сильний тиск на пошук рішень у цьому регіоні?
К.Д.: Дякую за це запитання, тому що насправді війна Росії проти України та ситуація на західних Балканах та в Албанії – усе це пов’язано. Імовірно, на початку я мала згадати ще один урок цієї війни – наскільки відчутною стала невідкладність ситуацій. Іноді ми думаємо, що час на нашому боці. Часом важкі рішення, які ми повинні прийняти, відкладаємо “на завтра”. Що ж, зараз ми бачимо, що іноді трапляються речі, яких ми не очікуємо.
Якби мене перед нинішньою посадою спитали, чи думаю я, що Росія здійснить повномасштабне вторгнення в Україну, я б сказала – ні, не думаю, що це станеться. І я б помилилася. Отже, важко передбачити майбутнє. Для країн Західних Балкан я бачу зараз можливість суттєво просунутися вперед на шляху євроатлантичної інтеграції. Така можливість є для Сербії та Косова. Обидві є суверенними країнами. Ви знаєте, США та ЄС не можуть нав’язувати їм рішення. Ми намагаємося бути силою добра. Глибоко вірю, що громадяни Косова та громадяни Сербії бачать своє майбутнє у євроатлантичній спільноті. ЄС роками веде відповідний діалог і США підтримують цей діалог, тому що ми віримо, що є шлях для Косово та Сербії стати повноправними членами євроатлантичної спільноти. Чи Косово і Сербія повинні прийняти важкі рішення? Абсолютно. Чи будемо ми поруч, щоб підтримати їх, коли вони прийматимуть ці важкі рішення? Абсолютно. Але ми не можемо нав’язати це їм, вони повинні самі бажати такого майбутнього. І бути готовими виконувати важку роботу та приймати рішення, які часом можуть здатися болючими – якщо це майбутнє, якого вони хочуть. І, знову ж таки, ми будемо поруч з ними, щоб допомогти на цьому шляху. Але Косово та Сербія повинні самі виконати цю важку роботу.