Михайло Ходорковський не має наміру звертатися до Володимира Путіна з проханням про помилування. Про це сказав в інтерв'ю Російській службі «Голосу Америки» син опального олігарха Павло Ходорковський, коментуючи недавню заяву президента Росії про готовність розглянути таке прохання, якщо воно буде отримано, «доброзичливо, без кровожерливих настроїв».
«Я не думаю, що навіть якщо мій батько попросить про помилування – а він уже давно не розглядає цей варіант – це прохання буде задоволено, – додав Павло Ходорковський. – Я думаю, що це просто спроба дотиснути опонента, і я впевнений, що вона не увінчається успіхом».
Павло Ходорковський, який заснував у Нью-Йорку Інститут сучасної Росії, дав інтерв'ю «Голосу Америки» після свого виступу в Нью-Йоркському університеті. Цей виступ став початком запланованої серії публічних дискусій з його участю в американських вузах, включаючи Університет Мічигану, Університет Джорджа Вашингтона в американській столиці, Університет Джона Гопкінса, Прінстонський, Стенфордський і інші університети.
«З моменту винесення (другого – М. Г.) вироку моєму батькові пройшло вже майже 2 роки. Ніяких новинних приводів у зв'язку з цією справою сьогодні немає. Я дуже боюся, що про мого батька забудуть. Моє завдання – зробити так, щоб про мого батька не забули. Завдяки тому, що я живу в США, у мене є доступ до коледжів, університетів та інших організацій, які цікавиться Росією і міжнародною політикою США», – пояснив Павло Ходорковський.
У розпал передвиборної кампанії в США Павло Ходорковський не приховує, що в контексті американсько-російських відносин підтримує підхід кандидата від Республіканської партії Мітта Ромні:
«Я вважаю, що так звана «двоколійна політика» (dual track policy), проведена нинішньою адміністрацією США щодо Росії, не працює. Це хороший принцип, на якому можна засновувати відносини з деякими недемократичними режимами, але у випадку з Росією це не працює. Ця політика російським урядом сприймається як слабкість».
«Поки зовсім не видно якогось позитивного впливу цієї політики на ситуацію з правами людини в Росії. Позитивний вплив на дипломатичні відносини між двома країнами є, а впливу на соціальну сферу в Росії – ніякого», – додав Павло Ходорковський.
Співрозмовник «Голосу Америки» особливо виділив роль сенатора Джона Маккейна, який підтримує «законопроект Магнітського» і в той же час «розуміє, що Росія необхідна Заходу, як рівноцінний партнер»:
«Як ви знаєте, «законопроект Магнітського» підтримує і дуже багато представників Демократичної партії США, але, на жаль, люди, які зараз сидять в адміністрації президента США, займають зовсім іншу позицію. Вони заточені на політику «перезавантаження» і отримання максимального результату по конкретних дипломатичних проблемах, які стоять перед США, і ні на що більше».
Особистий конфлікт державного значення
У своєму виступі на юридичному факультеті Нью-Йоркського університету Павло Ходорковський заявив, що його батько поплатився за те, що відмовився прийняти запропонований Володимиром Путіним «соціальний контракт» – «стабільність в обмін на ерозію громадянських прав». Зокрема, Михайло Ходорковський відмовився виконати вимогу Путіна про припинення фінансування опозиції, включаючи Комуністичну партію.
На думку Павла Ходорковського, «показовий процес» над його батьком створив у Росії важливі юридичні прецеденти, що дозволили бюрократам та державним чиновникам в подальшому здійснювати «рейдерські захоплення» приватних компаній. «Справа Ходорковського», вважає син найвідомішого в'язня Росії, також поклала початок згортанню громадянських прав і свобод і призвело до таких подій, як загибель юриста фонду Ермітаж Сергія Магнітського.
Відзначивши далекосяжні наслідки справи свого батька, Павло Ходорковський зупинився також на особистому аспекті конфлікту між ним і Путіним. Заява російського президента про готовність розглянути прохання про помилування він назвав «черговою спробою Путіна перемогти в триваючому його особистому конфлікті з моїм батьком, схиливши свого опонента до якоїсь видимої слабкості».
«Остання заява Путіна про проханні про помилування у справі мого батька – це чергова спроба скласти з себе особисту відповідальність перед вже сформованим суспільством запитом на зміни. Для того, щоб відпустити мого батька на свободу та частково виконати вимогу протестуючих про звільнення політв'язнів, не потрібно прохання про помилування», – вважає він.
Відповідаючи на запитання «Голосу Америки» про конфлікт між двома сильними вольовими людьми, кожен з яких не хоче «втратити обличчя» в контексті державної політики, Павло Ходорковський відзначив, що «державний чиновник не може втратити обличчя, якщо він діє у відповідності з законом» . «Мій батько може боятися втратити обличчя, якщо він буде розглядати варіант з проханням про помилування – хоча я впевнений, що це вже пройдений етап і цього не відбудеться – тому що він приватна особа. Для вищого чиновника, представника держави боязнь втратити обличчя не може бути одним з чинників прийняття раціонального рішення», – сказав син Михайла Ходорковського.
«Конфлікт між суспільством і державою полягає в тому, що суспільство розуміє, що держава перешкоджає розвитку країни, а держава розуміє, що способів вийти з цієї ситуації, як ви кажете, «зберігши обличчя», фактично немає. Чиновники, які представляють державу, не можуть піти на який-небудь договір або погодитися на перехідний період, тому що всі їх особисті інтереси зав'язані саме на збереження влади. Путін думає, що звільнення однієї людини означає падіння з Олімпу іншого, і тому поступки суспільству і здійснення тих реформ, на які вже сформований суспільний запит, означають загибель цієї держави», –заявив Павло Ходорковський кореспонденту «Голосу Америки», пояснивши, що в основі цього конфлікту лежить корупція, рівень якої в російській економіці досягає 80%.
«Кремлівський в'язень»
У своєму виступі Павло Ходорковський заявив навіть, що Путін не може піти, тому що «є кремлівським в'язнем». За його словами, оточення Путіна побоюється, що Михайло Ходорковський, опинившись на волі, «заново спробує відіграти в арбітражних судах справи, відкриті в рамках атаки на ЮКОС, і спробувати повернути компанію». «Однак, на сьогоднішній день це практично неможливо. А по-друге, мій батько вже давно передав акції компанії ЮКОС, які йому належали, іншим партнерам, і вони зараз займаються отриманням компенсації від російського уряду в абсолютно інших судах, за межами Росії. Тому цей страх не обгрунтований», – продовжив син опального олігарха.
Син ув`язненого впевнений, що Путін як і раніше побоюється його батька, якого не вдалося зломити тривалим тюремним строком, ще й тому, що, опинившись на волі, той може об'єднати і очолити роз'єднану російську опозицію. За словами Павла Ходорковського, таких планів у його батька на сьогодні немає, однак «певні дії моральних лідерів суспільства» часто призводять до «непередбачених для них самих наслідків». «Вацлав Гавел не вірив, що він стане президентом (Чеської республіки - М. Г.), і у нього не було таких планів. Але історія повернулася інакше. Точно також, зараз мій батько не вірить у те, що він коли-небудь може стати політичним лідером. Виходячи з цих міркувань, він бачить свою ефективність і здатність позитивно вплинути на розвиток своєї країни через той же рід діяльності, якою займався заснований ним фонд «Відкрита Росія». Але, знову ж таки, історія може обернутися зовсім по-іншому, і знання цієї історії підживлює страх Путіна», – нагадав Павло Ходорковський.
У той же час, на думку Павла Ходорковського, в Кремлі існує два табори – «силовики» на чолі з Сергієм Івановим і Сєчиним, імовірно зіграв ключову роль в «справі ЮКОСа», і «ліберали», сгруппировавшиеся навколо Дмитра Медведєва, Ігоря Шувалова і Аркадія Дворковича. І якщо «силовики» заточені на «стару економічну модель», засновану на видобутку й експорті нафти і корисних копалин, то ділові інтереси «лібералів» пов'язані з інноваційною моделлю економіки, доступом до міжнародних ринків, залученням західних інвестицій і встановленням верховенства закону. Син Михайла Ходорковського вважає, що табір «лібералів» «об'єктивно» зацікавлений у звільнення його батька.
Ходорковський «переріс імідж олігарха»
Під час дискусії, яка зав'язалася після виступу Павла Ходорковського, дискусії професор юриспруденції Нью-Йоркського університету Стівен Голмс назвав «сумнівною з моральної точки зору» проведену при Борисі Єльцині приватизацію і зазначив, що спочатку Володимиру Путіну була відведена роль захисника її результатів і російського олігархічного капіталізму. Всупереч поширеній на Заході думці, професор Голмс вважає, що «при Єльцині було не так вже багато демократії», а «вільна преса» насправді була не стільки вільною, скільки інструментом боротьби між різними олігархічними кланами. При цьому, зазначив він, «еліта, яка нікому не підкоряється, в більшості своїй, дійсно, збереглася» при Путіні.
Павло Ходорковський визнав, що «те, що у нас було в 1990-ті роки, не було демократією, але це була хороша відправна точка на шляху до неї». «Те, що у нас є сьогодні – не авторитаризм, але хороша відправна точка на шляху до нього», – додав він.
Син Михайла Ходорковського також визнав, що багато росіян ненавиділи і продовжують ненавидіти «олігархів». Але при цьому, навіть незважаючи на те, що протестний рух в Росії в останні місяці істотно «полівішав», Павло Ходорковський пов'язує можливість звільнення свого батька саме зі зростанням цього руху.
«Я вважаю, що мій батько вже і морально, і фактично переріс той імідж олігарха, який у нього був на момент його арешту в 2003 році. Результати опитувань показують, що більшість населення в Росії вже не розглядає його, як олігарха, якого справедливо посадили за те, що він обікрав російську державу. Більше 63% вважають, що він був засуджений незаконно і його потрібно негайно звільнити без всяких прохань про помилування. Лише близько 14-15% вважають, що він отримав заслужений строк, і з нашим правосуддям все гаразд», – сказав він.
За словами Павла Ходорковського, «Путін в певній мірі правий», коли говорить, що не знає, з ким із представників опозиції він міг би сісти за стіл переговорів. «Жодна з фігур, задіяних в політичному житті сьогодні, не представляє на сто відсотків опозиційно налаштовану частину суспільства, – визнав він. – З іншого боку, неможливо розраховувати на появу лідера в країні, в якій 12 років фактично діяла заборона на політичну діяльність».
Павло Ходорковський пов'язує певні надії з виборами в Координаційну раду опозиції, в організації яких в США бере участь очолюваний ним Інститут сучасної Росії:
«Я не впевнений, що це буде на сто відсотків позитивний досвід, але я впевнений, що цей досвід є необхідним для формування системи справедливих альтернативних виборів».
«Я не думаю, що навіть якщо мій батько попросить про помилування – а він уже давно не розглядає цей варіант – це прохання буде задоволено, – додав Павло Ходорковський. – Я думаю, що це просто спроба дотиснути опонента, і я впевнений, що вона не увінчається успіхом».
Павло Ходорковський, який заснував у Нью-Йорку Інститут сучасної Росії, дав інтерв'ю «Голосу Америки» після свого виступу в Нью-Йоркському університеті. Цей виступ став початком запланованої серії публічних дискусій з його участю в американських вузах, включаючи Університет Мічигану, Університет Джорджа Вашингтона в американській столиці, Університет Джона Гопкінса, Прінстонський, Стенфордський і інші університети.
«З моменту винесення (другого – М. Г.) вироку моєму батькові пройшло вже майже 2 роки. Ніяких новинних приводів у зв'язку з цією справою сьогодні немає. Я дуже боюся, що про мого батька забудуть. Моє завдання – зробити так, щоб про мого батька не забули. Завдяки тому, що я живу в США, у мене є доступ до коледжів, університетів та інших організацій, які цікавиться Росією і міжнародною політикою США», – пояснив Павло Ходорковський.
У розпал передвиборної кампанії в США Павло Ходорковський не приховує, що в контексті американсько-російських відносин підтримує підхід кандидата від Республіканської партії Мітта Ромні:
«Я вважаю, що так звана «двоколійна політика» (dual track policy), проведена нинішньою адміністрацією США щодо Росії, не працює. Це хороший принцип, на якому можна засновувати відносини з деякими недемократичними режимами, але у випадку з Росією це не працює. Ця політика російським урядом сприймається як слабкість».
«Поки зовсім не видно якогось позитивного впливу цієї політики на ситуацію з правами людини в Росії. Позитивний вплив на дипломатичні відносини між двома країнами є, а впливу на соціальну сферу в Росії – ніякого», – додав Павло Ходорковський.
Співрозмовник «Голосу Америки» особливо виділив роль сенатора Джона Маккейна, який підтримує «законопроект Магнітського» і в той же час «розуміє, що Росія необхідна Заходу, як рівноцінний партнер»:
«Як ви знаєте, «законопроект Магнітського» підтримує і дуже багато представників Демократичної партії США, але, на жаль, люди, які зараз сидять в адміністрації президента США, займають зовсім іншу позицію. Вони заточені на політику «перезавантаження» і отримання максимального результату по конкретних дипломатичних проблемах, які стоять перед США, і ні на що більше».
Особистий конфлікт державного значення
У своєму виступі на юридичному факультеті Нью-Йоркського університету Павло Ходорковський заявив, що його батько поплатився за те, що відмовився прийняти запропонований Володимиром Путіним «соціальний контракт» – «стабільність в обмін на ерозію громадянських прав». Зокрема, Михайло Ходорковський відмовився виконати вимогу Путіна про припинення фінансування опозиції, включаючи Комуністичну партію.
На думку Павла Ходорковського, «показовий процес» над його батьком створив у Росії важливі юридичні прецеденти, що дозволили бюрократам та державним чиновникам в подальшому здійснювати «рейдерські захоплення» приватних компаній. «Справа Ходорковського», вважає син найвідомішого в'язня Росії, також поклала початок згортанню громадянських прав і свобод і призвело до таких подій, як загибель юриста фонду Ермітаж Сергія Магнітського.
Відзначивши далекосяжні наслідки справи свого батька, Павло Ходорковський зупинився також на особистому аспекті конфлікту між ним і Путіним. Заява російського президента про готовність розглянути прохання про помилування він назвав «черговою спробою Путіна перемогти в триваючому його особистому конфлікті з моїм батьком, схиливши свого опонента до якоїсь видимої слабкості».
«Остання заява Путіна про проханні про помилування у справі мого батька – це чергова спроба скласти з себе особисту відповідальність перед вже сформованим суспільством запитом на зміни. Для того, щоб відпустити мого батька на свободу та частково виконати вимогу протестуючих про звільнення політв'язнів, не потрібно прохання про помилування», – вважає він.
Відповідаючи на запитання «Голосу Америки» про конфлікт між двома сильними вольовими людьми, кожен з яких не хоче «втратити обличчя» в контексті державної політики, Павло Ходорковський відзначив, що «державний чиновник не може втратити обличчя, якщо він діє у відповідності з законом» . «Мій батько може боятися втратити обличчя, якщо він буде розглядати варіант з проханням про помилування – хоча я впевнений, що це вже пройдений етап і цього не відбудеться – тому що він приватна особа. Для вищого чиновника, представника держави боязнь втратити обличчя не може бути одним з чинників прийняття раціонального рішення», – сказав син Михайла Ходорковського.
Михайло Ходорковський
На думку Павла Ходорковського, існує «банальний» зв'язок між «конфліктом двох чоловіків» і конфліктом між державою і суспільством. «У справі мого батька особистісний конфлікт полягає в усвідомленні того, що його звільнення може призвести до політичної загибелі Путіна. Іншими словами, це може стати стимулом для опозиційного руху і вилитися в якийсь неконтрольований протест. На сьогоднішній день уряд намагається контролювати протест, і я б сказав, що в деякому розумінні вони домагаються успіху. Той факт, що за прийняттям низки законів не послідувало більш сильної реакції суспільства, свідчить про те, що у системи ще є певний запас міцності», – заявив він.«Конфлікт між суспільством і державою полягає в тому, що суспільство розуміє, що держава перешкоджає розвитку країни, а держава розуміє, що способів вийти з цієї ситуації, як ви кажете, «зберігши обличчя», фактично немає. Чиновники, які представляють державу, не можуть піти на який-небудь договір або погодитися на перехідний період, тому що всі їх особисті інтереси зав'язані саме на збереження влади. Путін думає, що звільнення однієї людини означає падіння з Олімпу іншого, і тому поступки суспільству і здійснення тих реформ, на які вже сформований суспільний запит, означають загибель цієї держави», –заявив Павло Ходорковський кореспонденту «Голосу Америки», пояснивши, що в основі цього конфлікту лежить корупція, рівень якої в російській економіці досягає 80%.
«Кремлівський в'язень»
У своєму виступі Павло Ходорковський заявив навіть, що Путін не може піти, тому що «є кремлівським в'язнем». За його словами, оточення Путіна побоюється, що Михайло Ходорковський, опинившись на волі, «заново спробує відіграти в арбітражних судах справи, відкриті в рамках атаки на ЮКОС, і спробувати повернути компанію». «Однак, на сьогоднішній день це практично неможливо. А по-друге, мій батько вже давно передав акції компанії ЮКОС, які йому належали, іншим партнерам, і вони зараз займаються отриманням компенсації від російського уряду в абсолютно інших судах, за межами Росії. Тому цей страх не обгрунтований», – продовжив син опального олігарха.
Син ув`язненого впевнений, що Путін як і раніше побоюється його батька, якого не вдалося зломити тривалим тюремним строком, ще й тому, що, опинившись на волі, той може об'єднати і очолити роз'єднану російську опозицію. За словами Павла Ходорковського, таких планів у його батька на сьогодні немає, однак «певні дії моральних лідерів суспільства» часто призводять до «непередбачених для них самих наслідків». «Вацлав Гавел не вірив, що він стане президентом (Чеської республіки - М. Г.), і у нього не було таких планів. Але історія повернулася інакше. Точно також, зараз мій батько не вірить у те, що він коли-небудь може стати політичним лідером. Виходячи з цих міркувань, він бачить свою ефективність і здатність позитивно вплинути на розвиток своєї країни через той же рід діяльності, якою займався заснований ним фонд «Відкрита Росія». Але, знову ж таки, історія може обернутися зовсім по-іншому, і знання цієї історії підживлює страх Путіна», – нагадав Павло Ходорковський.
У той же час, на думку Павла Ходорковського, в Кремлі існує два табори – «силовики» на чолі з Сергієм Івановим і Сєчиним, імовірно зіграв ключову роль в «справі ЮКОСа», і «ліберали», сгруппировавшиеся навколо Дмитра Медведєва, Ігоря Шувалова і Аркадія Дворковича. І якщо «силовики» заточені на «стару економічну модель», засновану на видобутку й експорті нафти і корисних копалин, то ділові інтереси «лібералів» пов'язані з інноваційною моделлю економіки, доступом до міжнародних ринків, залученням західних інвестицій і встановленням верховенства закону. Син Михайла Ходорковського вважає, що табір «лібералів» «об'єктивно» зацікавлений у звільнення його батька.
Ходорковський «переріс імідж олігарха»
Під час дискусії, яка зав'язалася після виступу Павла Ходорковського, дискусії професор юриспруденції Нью-Йоркського університету Стівен Голмс назвав «сумнівною з моральної точки зору» проведену при Борисі Єльцині приватизацію і зазначив, що спочатку Володимиру Путіну була відведена роль захисника її результатів і російського олігархічного капіталізму. Всупереч поширеній на Заході думці, професор Голмс вважає, що «при Єльцині було не так вже багато демократії», а «вільна преса» насправді була не стільки вільною, скільки інструментом боротьби між різними олігархічними кланами. При цьому, зазначив він, «еліта, яка нікому не підкоряється, в більшості своїй, дійсно, збереглася» при Путіні.
Син Михайла Ходорковського також визнав, що багато росіян ненавиділи і продовжують ненавидіти «олігархів». Але при цьому, навіть незважаючи на те, що протестний рух в Росії в останні місяці істотно «полівішав», Павло Ходорковський пов'язує можливість звільнення свого батька саме зі зростанням цього руху.
«Я вважаю, що мій батько вже і морально, і фактично переріс той імідж олігарха, який у нього був на момент його арешту в 2003 році. Результати опитувань показують, що більшість населення в Росії вже не розглядає його, як олігарха, якого справедливо посадили за те, що він обікрав російську державу. Більше 63% вважають, що він був засуджений незаконно і його потрібно негайно звільнити без всяких прохань про помилування. Лише близько 14-15% вважають, що він отримав заслужений строк, і з нашим правосуддям все гаразд», – сказав він.
За словами Павла Ходорковського, «Путін в певній мірі правий», коли говорить, що не знає, з ким із представників опозиції він міг би сісти за стіл переговорів. «Жодна з фігур, задіяних в політичному житті сьогодні, не представляє на сто відсотків опозиційно налаштовану частину суспільства, – визнав він. – З іншого боку, неможливо розраховувати на появу лідера в країні, в якій 12 років фактично діяла заборона на політичну діяльність».
Павло Ходорковський пов'язує певні надії з виборами в Координаційну раду опозиції, в організації яких в США бере участь очолюваний ним Інститут сучасної Росії:
«Я не впевнений, що це буде на сто відсотків позитивний досвід, але я впевнений, що цей досвід є необхідним для формування системи справедливих альтернативних виборів».