Нова книга відкриває секрети древньої історії рок-н-ролу

Крістофер Ноулз: «Таємна історія рок-н-ролу»

Рок-н-рол набув популярності в США та поширився по всьому світі після Другої світової війни. У новій книзі Крістофер Ноулз припускає, що цей жанр є частиною загальнолюдської історії й датований древніми культурами – 2000, 4000 навіть 10000 років тому назад.

На думку Ноулза рок-н-рол бере свої витоки з містичних культів древнього світу.

“Містичні культи були реакцією на холодну й нелюдську природу офіційних культів”, каже письменник. “У Греції цим культом звичайно був Зевс. У Римі ми мали Юпітера, а в Єгипті -Амор-Ра. Офіційний статус цих культів був чужим для людей, проте всі формалізовані культи залишилися непохитними.

Натомість містичні культи створювалися навколо богів родючості, де все оберталося навколо ідеї плодючості, сезонів та циклів життя. Люди дійсно відчували велику потребу зв’язку з чимось набагато більшим за них самих”.

Музика, яку вони виконували під час церемоній та ритуалів цих культів була швидкою, гучною та дикою – дуже подібною до рок-н-ролу.

“Древні єгиптяни мали у храмах своїх поп-дів, які свого часу ставали поп-зірками”. пояснює він. У них були фестивалі, де всі збиралися випити пива та послухати музику. Вони мали свої гурти важкої металіки. У них там були свої хлопці, одягнуті у шкіряний одяг, котрі тріскотіли мечами та щитами й горлали на всі легені”.

Подібно до сучасних рокенрольщиків, каже Ноулз, древній культ музики забезпечував таку необхідну для людей втечу від реальності:

“Людське існування потребує чогось захоплюючого. Їм потрібно відпочивати та відчувати катарсис. Всюди у світі одне і те ж. Це не тільки в рок-н-ролі чи антично-містичних культах. Ми спостерігаємо ці культи повсюди. Це дуже важлива й необхідна частина людського існування – час від часу порушувати правила, відпочивати від ординарності та рутини. Культура може змінити зовнішній вигляд, але матиме лінії продовження, що проходять крізь час і простір, адже вони відповідають за основні людські потреби”.

В античному та сучасному світі, додає він, нові напрямки розпочинаються як додаток до основної культурної течії:

“Спочатку це сприймалося не дуже жваво. Містичні культи виглядали на вітрині культури якнайкраще, а жадоба влади – найгірше, зокрема у Римі. Люди зустрічалися таємно, зазвичай за необхідності, адже їх офіційно не визнавали. Піч час цього процесу вони зникали з культурних вітрин й подавалися у підпілля, хоча з часом ставали прийнятними. Яскравим прикладом такого процесу є звичайно рок-н-рол. Після його появи в медіа було багато контроверсійних історій, проте незабаром він став прийнятним. На мою думку, це цікавий процес, який повторюється протягом історії”.

В його книзі “Таємна історія рок-н-ролу” Ноулз прослідковує еволюцію рок-н-ролу: від музики як способу самовираження молоді до символу американської культури.

“Це насправді захопливий процес, тому що все починалося з ритмів та блюзу”, додає він. “РнБ поєднується з кантрі, а потім набуває рокабільності й переливається в рок-н-рол. Згодом, ми бачимо душу музики. Нею став психоделічний рок 1960 року. Це свого роду відкриття скриньки Пандори, з якої все безконтрольно виходить. Ми спостерігаємо появу тяжкого металу, панку. Але найцікавіша річ, коли, оглянувшись на древні цивілізації, знаходимо в них свої рок-гурти”.

Чи подібні між собою сучасні та античні рок-зірки? Ноулз каже:

“Треба починати з Елвіса. Цікава річ щодо Елвіса -- він добре усвідомлював цей процес. Він представив себе у ролі Аполона, одягаючись як супергерой з накидкою. Бітлз стали богами самі по собі. Джон Леннон свого роду рок-н-рольний мученик. Кожна релігія потребує мучеників. Елвіс Преслі помер молодим. У першій хвилі рок-н-ролу маємо багато мучеників. Бадді Галлі, Джим Моррісон, Едді Кокран – ціла кагорта тих, хто ‘жив швидко і помер молодим’ – тип мучеників рок-н-ролу. Джим Моррісон знав все про ці культи і часто говорив про них. Щоправда, я дуже сумніваюся, що ті люди, які зараз мають причетність до тяжкого панку щось тямлять в культах”.

До того ж, стверджує Ноулз, рок-н-рол нині вже не той, яким був колись:

“Золотий вік рок-н-ролу розпочався 1965 року з альбому Бітлз “Резинова душа”, де рок-н-рол виокремився як окрема мистецька форма, а не просто інший вид музики. Цей музичний жанр розвинувся на МТВ у вісімдесятих. Рок-н-рол був усюди куди б ти не пішов у вісімдесятих: у музиці та відео-кліпах. Нині музика направду заповнює весь простір. Рок-н-рол теж повсюди. Він у рекламі та у всіх дитячих програмах, але вже не такий важливий для молодого слухача, як був до того”.

Автор книги “Таємні історії рок-н-ролу” наголошує на тому, що музика – це циклічний процес, тому ще буде новий “золотий вік” рок-н-ролу. Він каже, що музика завжди була і буде з нами.