Завершився майже тижневий візит до Сполучених Штатів віце-прем’єр-міністра, міністра інфраструктури Бориса Колесникова. У п’ятницю міністр зустрівся з керівником компанії Боїнг у приміщенні Посольства України у Вашингтоні, після чого там же була проведена прес-конференція.
Колесников поділився з журналістами тим, що у Вашингтоні його команда провела успішні переговори в Міністерстві транспорту США та з іншими американськими відомствами, що займаються питаннями перевезень та інфраструктури. Головною темою поїздки, підсумував він, була авіація. На його думку, Україна впритул наблизилася до підписання документа «Відкрите небо» зі Сполученими Штатами, що може статися вже до кінця цього року. У такому разі українські авіакомпанії зможуть літати в будь-яке американське місто без обмежень, а американські авіакомпанії зможуть здійснювати авіаперевезення в Україні.
Також міністр заявив, що протягом 10 днів вони очікують надходження пропозиції від Боїнга щодо двох комп’ютерних панелей для підготовки пілотів, які будуть встановлені у приміщеннях київського Національного авіаційного університету та Донецького національного технічного університету. Також найближчим часом надійде пропозиція від Боїнга щодо продажу симулятора польотів, який дасть змогу студентам вчитися літати в умовах, наближених до реальних. Він буде встановлений в окремому спеціально збудованому для цього центрі.
Вартість комп’ютерних панелей, за його словами, становитиме близько 500 тисяч доларів, а симулятор коштуватиме значно дорожче – між 8 та 25 мільйонами доларів. При чому Колесников, як було зрозуміло з його слів, не розраховує купувати дешевший варіант. На відміну від США, де навчальних центрів підготовки пілотів багато, в Україні з таким обладнанням він буде всього один, пояснив міністр, а отже «для України важливо купити повний імітатор польотів для Боїнгів нового покоління, щоб студенти навчалися на найсучасніший техніці, тут економити не можна». Частково цей стимулятор буде проплачений з державних коштів, під що планується взяти позичку в американському банку.
Кореспондент «Голосу Америки» задала міністру питання, чи не будуть таким чином профінансовані не бідні іноземні авіакомпанії за рахунок коштів українських платників податків – адже, не виключено, що більшість випускників цього центру піде працювати саме до них. Борис Колесников бачить це дещо по-іншому:
«Якщо в них залишиться українській паспорт, то важливо те, що вони матимуть високі прибутки. Усі авіапрацівники, інженери, техніки – це дефіцитні спеціальності. У світі на них величезний попит і він тільки зростатиме. Українські компанії в інших сферах – на металургійному ринку, будівничому, в харчовій промисловості, сільському господарстві – успішно працюють в умовах світової конкуренції. То чому ми маємо захищати українські авіакомпанії? Усі інженери, техніки і пілоти без роботи не залишаться. А чи будуть вони працювати в українських компаніях в Україні, чи в західних компаніях в Україні – для нас це не важливо. Для нас головне, аби вони добре заробляли».
Після прес-конференції кореспондент «Голосу Америки» взяла у Бориса Колесникова невелике інтерв’ю.
Тетяна Ворожко: Скажіть, будь ласка, зі всього побаченого та почутого американського досвіду в системі транспорту, що Ви вважаєте найцікавішим для запровадження в Україні?
Борис Колесников: Безумовно, це – технології, також діяльність компаній, які спеціалізуються на контролі за якістю будівництва залізничних колій. Підтверджується наш правильний вибір щодо будівництва наземного метро – нам показали, як тут таким чином будується лінія до аеропорту Даллес. Дуже успішний проект. Набагато економніше будувати наземне, ніж підземне метро. Система підготовки пілотів у США – на дуже успішному рівні. Система організації залізничних перевезень також потребує вивчення.
Т.В.: Будівництво наземного метро в США, а напевно і в Україні, викликає чимало питань щодо відшкодування власникам, через територію житла чи землю яких проходить нова лінія метро. Чи дозволяє українська законодавча база це робити?
Б.К.: Зараз вже дозволяє. Був прийнятий закон про стратегічну необхідність. Буде компенсація, все необхідне.
Т.В.: Ви напевно вже втомилися говорити про потяги Хюндай. Існує чимало критики, як в Інтернеті, так і в звичайних розмовах…
Б.К.: Я ще не бачив жодного пасажира, який би скаржився. Це кампанія, організована за гроші певних осіб, імена яких я не хочу називати. Усі, хто їздять в потягах Хюндай, 99% з них, – задоволені.
До того ж треба розуміти, що за квиток в плацкартному вагоні «Укрзалізниця» доплачує кожному пасажиру 70% його вартості. А в купейному – 85%. Тому, порівнюючи з ціною за квиток на потяг Київ-Львів у 80 гривень, ціна в 250 гривень вже здається некомфортною. Але чудес не буває. Рано чи пізно це закінчиться.
Тут у США є спальні вагони, де в купе є душ, туалет, спальне місце. Але ви не можете купити одне спальне місце, а тільки одразу купе. І це величезні гроші. Це 300-400 доларів на таку відстань, як між Києвом і Львовом.
Ми щодня перевозимо більше і більше пасажирів. На лінії Київ-Харків у нас продається 85% квитків. І це враховуючи те, що пройшло тільки три місяці з моменту пуску цього проекту. 45% – на лінії Київ – Донецьк. 32-37% – Київ-Львів. Ми розраховували вийти на показник 85% продажів квитків за рік, але наші результати перевищили очікування.
Т.В.: Україна подає заявку на проведення Зимової Олімпіади – 2022. Навіщо Україні цей коштовний проект? Від греків можна почути, що саме проведення Літньої Олімпіади в Афінах у 2004-му році стало поштовхом до набуття величезного дефіциту бюджету і, кілька років потому, – практично дефолту країни. Чи не є це засторогою для країн, що не мають великих фінансових резервів?
Б.К.: В Україні, на відміну від Греції, живе 46 мільйонів людей. Через 10 років, коли буде Олімпіада – дай Бог ми виграємо заявку – українці зароблятимуть значно більше. В рази більше. Навіть для внутрішнього туризму побудована в Карпатах інфраструктура принесе великий прибуток. Десятки тисяч людей з України, а незабаром вже будуть сотні тисяч, катаються на лижах в Альпах. Вони їдуть в Австрію, Францію, Німеччину. Навіть Туреччина відкрила гірськолижний курорт. А от після побудови гірськолижної інфраструктури та готелів вони зможуть натомість поїхати кататися на лижах в Карпати. В Україні не буде нічого незатребуваного.
Звичайно, що будуть деякі нетуристичні об’єкти – гірськолижні трампліни, бобслей і тріатлон. Але це завжди знадобиться нашим спортсменам. А що стосується туристичних об’єктів – підйомники і все інше, пов’язане з лижами, – то все це обов’язково буде затребуване. Будуть побудовані два олімпійські села – одне в горах, інше – у Львові. Обидва будуть потім розпродані як квартири. До того ж літня Олімпіада в Афінах набагато складніша. Ви не забувайте, про західну інфраструктуру. Вона вже є, і для Олімпіади греки додатково витратили гроші. А у нас інфраструктури, м’яко кажучи, зайвої немає. Якщо б не Євро-2012, то хто б побудував аеропорти такого рівня у Львові та Донецьку?
Т.В.: Чи піднімалися під час Ваших переговорів у Вашингтоні політичні питання?
Б.К.: Ні, усі зустрічі були вузько спеціалізованими.
Т.В.: Ви про це прекрасно знаєте – подальші відносини між США та Україною залежатимуть від того, наскільки чесно і відкрито будуть проведені вибори. Чи зможе влада забезпечити чесні вибори?
Б.К.: Усі опитування, у тому числі західні, показують семивідсоткову перевагу Партії регіонів. Партія регіонів найбільш зацікавлена, щоб усе пройшло чесно.
До того ж ви зможете зі свого офісу в США дивиться веб-трансляцію з будь-якої дільниці. Вперше в українській історії кожний учасник процесу отримує повну відео-доказову базу і, в разі потреби, зможе звернутися до суду. Як в нас раніше відбувалося? Мешканці Східної України говорили, що на Заході всі працюють за кордоном і вони приходять з десятьма паспортами і голосують за тих, кого немає. На Західній Україні говорили, що то на Сході всі працюють в Росії і кидають бюлетені за тих, кого немає. А от на цей раз вже не вкинеш жодного зайвого бюлетня. Дивіться, спостерігайте. Головне, аби люди активно брали участь у виборах. Чим більше прийде українців на вибори, тим чеснішими вони будуть.
Т.В.: Заяви про підкуп та тиск на виборців лунають вже зараз. Зокрема сьогодні в «Українській правді» вийшла стаття про знайому вам людину – першого проректора НАУ Максима Луцького, якого, як пише журналістка, «просувають у депутати силами авіаційного університету», тиснуть на студентів, викладачів…
Б.К.: Ви ж знаєте наших студентів. На них сильно не натиснеш.
Т.В.: А на професорів, працівників Університету?
Б.К.: Я думаю, що це з галузі фантастики. Чим більше хтось тисне, тим більше йому треба очікувати зворотного результату. А Максиму Луцькому я би порекомендував все-таки звернути увагу на свій ВНЗ, в якому з 24 тисяч студентів тільки 2 тисячі навчаються за авіаційними спеціальностями. А нам хотілося б, щоб усі 20 тисяч навчалися за авіаційними спеціальностями, отримали престижну роботу і високу зарплату. Так що Луцький нехай займеться не політикою, а освітою.
Колесников поділився з журналістами тим, що у Вашингтоні його команда провела успішні переговори в Міністерстві транспорту США та з іншими американськими відомствами, що займаються питаннями перевезень та інфраструктури. Головною темою поїздки, підсумував він, була авіація. На його думку, Україна впритул наблизилася до підписання документа «Відкрите небо» зі Сполученими Штатами, що може статися вже до кінця цього року. У такому разі українські авіакомпанії зможуть літати в будь-яке американське місто без обмежень, а американські авіакомпанії зможуть здійснювати авіаперевезення в Україні.
"Усі опитування, у тому числі західні, показують семивідсоткову перевагу Партії регіонів. Партія регіонів найбільш зацікавлена, щоб усе пройшло чесно".
Вартість комп’ютерних панелей, за його словами, становитиме близько 500 тисяч доларів, а симулятор коштуватиме значно дорожче – між 8 та 25 мільйонами доларів. При чому Колесников, як було зрозуміло з його слів, не розраховує купувати дешевший варіант. На відміну від США, де навчальних центрів підготовки пілотів багато, в Україні з таким обладнанням він буде всього один, пояснив міністр, а отже «для України важливо купити повний імітатор польотів для Боїнгів нового покоління, щоб студенти навчалися на найсучасніший техніці, тут економити не можна». Частково цей стимулятор буде проплачений з державних коштів, під що планується взяти позичку в американському банку.
Кореспондент «Голосу Америки» задала міністру питання, чи не будуть таким чином профінансовані не бідні іноземні авіакомпанії за рахунок коштів українських платників податків – адже, не виключено, що більшість випускників цього центру піде працювати саме до них. Борис Колесников бачить це дещо по-іншому:
«Якщо в них залишиться українській паспорт, то важливо те, що вони матимуть високі прибутки. Усі авіапрацівники, інженери, техніки – це дефіцитні спеціальності. У світі на них величезний попит і він тільки зростатиме. Українські компанії в інших сферах – на металургійному ринку, будівничому, в харчовій промисловості, сільському господарстві – успішно працюють в умовах світової конкуренції. То чому ми маємо захищати українські авіакомпанії? Усі інженери, техніки і пілоти без роботи не залишаться. А чи будуть вони працювати в українських компаніях в Україні, чи в західних компаніях в Україні – для нас це не важливо. Для нас головне, аби вони добре заробляли».
Після прес-конференції кореспондент «Голосу Америки» взяла у Бориса Колесникова невелике інтерв’ю.
Тетяна Ворожко: Скажіть, будь ласка, зі всього побаченого та почутого американського досвіду в системі транспорту, що Ви вважаєте найцікавішим для запровадження в Україні?
Борис Колесников: Безумовно, це – технології, також діяльність компаній, які спеціалізуються на контролі за якістю будівництва залізничних колій. Підтверджується наш правильний вибір щодо будівництва наземного метро – нам показали, як тут таким чином будується лінія до аеропорту Даллес. Дуже успішний проект. Набагато економніше будувати наземне, ніж підземне метро. Система підготовки пілотів у США – на дуже успішному рівні. Система організації залізничних перевезень також потребує вивчення.
Т.В.: Будівництво наземного метро в США, а напевно і в Україні, викликає чимало питань щодо відшкодування власникам, через територію житла чи землю яких проходить нова лінія метро. Чи дозволяє українська законодавча база це робити?
Б.К.: Зараз вже дозволяє. Був прийнятий закон про стратегічну необхідність. Буде компенсація, все необхідне.
Т.В.: Ви напевно вже втомилися говорити про потяги Хюндай. Існує чимало критики, як в Інтернеті, так і в звичайних розмовах…
Б.К.: Я ще не бачив жодного пасажира, який би скаржився. Це кампанія, організована за гроші певних осіб, імена яких я не хочу називати. Усі, хто їздять в потягах Хюндай, 99% з них, – задоволені.
До того ж треба розуміти, що за квиток в плацкартному вагоні «Укрзалізниця» доплачує кожному пасажиру 70% його вартості. А в купейному – 85%. Тому, порівнюючи з ціною за квиток на потяг Київ-Львів у 80 гривень, ціна в 250 гривень вже здається некомфортною. Але чудес не буває. Рано чи пізно це закінчиться.
Тут у США є спальні вагони, де в купе є душ, туалет, спальне місце. Але ви не можете купити одне спальне місце, а тільки одразу купе. І це величезні гроші. Це 300-400 доларів на таку відстань, як між Києвом і Львовом.
Ми щодня перевозимо більше і більше пасажирів. На лінії Київ-Харків у нас продається 85% квитків. І це враховуючи те, що пройшло тільки три місяці з моменту пуску цього проекту. 45% – на лінії Київ – Донецьк. 32-37% – Київ-Львів. Ми розраховували вийти на показник 85% продажів квитків за рік, але наші результати перевищили очікування.
Т.В.: Україна подає заявку на проведення Зимової Олімпіади – 2022. Навіщо Україні цей коштовний проект? Від греків можна почути, що саме проведення Літньої Олімпіади в Афінах у 2004-му році стало поштовхом до набуття величезного дефіциту бюджету і, кілька років потому, – практично дефолту країни. Чи не є це засторогою для країн, що не мають великих фінансових резервів?
Б.К.: В Україні, на відміну від Греції, живе 46 мільйонів людей. Через 10 років, коли буде Олімпіада – дай Бог ми виграємо заявку – українці зароблятимуть значно більше. В рази більше. Навіть для внутрішнього туризму побудована в Карпатах інфраструктура принесе великий прибуток. Десятки тисяч людей з України, а незабаром вже будуть сотні тисяч, катаються на лижах в Альпах. Вони їдуть в Австрію, Францію, Німеччину. Навіть Туреччина відкрила гірськолижний курорт. А от після побудови гірськолижної інфраструктури та готелів вони зможуть натомість поїхати кататися на лижах в Карпати. В Україні не буде нічого незатребуваного.
Звичайно, що будуть деякі нетуристичні об’єкти – гірськолижні трампліни, бобслей і тріатлон. Але це завжди знадобиться нашим спортсменам. А що стосується туристичних об’єктів – підйомники і все інше, пов’язане з лижами, – то все це обов’язково буде затребуване. Будуть побудовані два олімпійські села – одне в горах, інше – у Львові. Обидва будуть потім розпродані як квартири. До того ж літня Олімпіада в Афінах набагато складніша. Ви не забувайте, про західну інфраструктуру. Вона вже є, і для Олімпіади греки додатково витратили гроші. А у нас інфраструктури, м’яко кажучи, зайвої немає. Якщо б не Євро-2012, то хто б побудував аеропорти такого рівня у Львові та Донецьку?
Т.В.: Чи піднімалися під час Ваших переговорів у Вашингтоні політичні питання?
Б.К.: Ні, усі зустрічі були вузько спеціалізованими.
Т.В.: Ви про це прекрасно знаєте – подальші відносини між США та Україною залежатимуть від того, наскільки чесно і відкрито будуть проведені вибори. Чи зможе влада забезпечити чесні вибори?
Б.К.: Усі опитування, у тому числі західні, показують семивідсоткову перевагу Партії регіонів. Партія регіонів найбільш зацікавлена, щоб усе пройшло чесно.
До того ж ви зможете зі свого офісу в США дивиться веб-трансляцію з будь-якої дільниці. Вперше в українській історії кожний учасник процесу отримує повну відео-доказову базу і, в разі потреби, зможе звернутися до суду. Як в нас раніше відбувалося? Мешканці Східної України говорили, що на Заході всі працюють за кордоном і вони приходять з десятьма паспортами і голосують за тих, кого немає. На Західній Україні говорили, що то на Сході всі працюють в Росії і кидають бюлетені за тих, кого немає. А от на цей раз вже не вкинеш жодного зайвого бюлетня. Дивіться, спостерігайте. Головне, аби люди активно брали участь у виборах. Чим більше прийде українців на вибори, тим чеснішими вони будуть.
Т.В.: Заяви про підкуп та тиск на виборців лунають вже зараз. Зокрема сьогодні в «Українській правді» вийшла стаття про знайому вам людину – першого проректора НАУ Максима Луцького, якого, як пише журналістка, «просувають у депутати силами авіаційного університету», тиснуть на студентів, викладачів…
Б.К.: Ви ж знаєте наших студентів. На них сильно не натиснеш.
Т.В.: А на професорів, працівників Університету?
Б.К.: Я думаю, що це з галузі фантастики. Чим більше хтось тисне, тим більше йому треба очікувати зворотного результату. А Максиму Луцькому я би порекомендував все-таки звернути увагу на свій ВНЗ, в якому з 24 тисяч студентів тільки 2 тисячі навчаються за авіаційними спеціальностями. А нам хотілося б, щоб усі 20 тисяч навчалися за авіаційними спеціальностями, отримали престижну роботу і високу зарплату. Так що Луцький нехай займеться не політикою, а освітою.