Кримські санкції спрацювали в 2-х напрямках, але не в третьому - експерти США про ефективність санкцій

Цього місяця виповнюється п'ять років з часу, коли Росія розпочала вторгнення до Криму та незаконну анексію півострова.

В липні 2014 року, США, ЄС, Канада та інші союзники продемонстрували єдність у підтримці України і спільно запровадили санкції проти Росії. Це рішення стало першим кроком із введення фактичного ембарго стосовно Криму. Про ефективність та майбутнє кримський санкцій, "Голос Америки" запитав у низки американських експертів.

"Санкції спрацювали у двох напрямках і не спрацювали в третьому" – говорить Деніел Фрід в інтерв'ю журналістці Української служби "Голосу Америки" Оксані Бедратенко.

Санкції, разом з опором українців, змусили Путіна відмовитись від проекту "Новоросія" а також примусили російського президента сісти за стіл переговорів у Мінську, переконаний колишній координатор санкційної політики Держдепартаменту США.

Деніел Фрід, колишній координатор санкційної політики Держдепартаменту США

"По-перше, вони спрацювали у поєднанні з українським опором, який є найбільш важливим. Вони зупинили росіян від подальшого просування. Пам'ятаєте "Новоросcію"? Запити Росії на майже 40% України? Росіяни спробували це і відмовились в основному завдяки тому, що Україна опиралась і частково тому, що опирався Захід і санкції були інструментом цього опору. Це перший частковий успіх.

Другий частковий успіх в тому, що санкції переконали Путіна погодитись на рамкову домовленість у Мінську, яка нічого не робить для Криму, але містить шлях до вирішення питання окупації Донбасу. Тобто Мінськ передбачає поновлення східного кордону України. Можливо це заслуга санкцій. І в поєднанні це досить добре. Провал в тому, що росіяни не втілюють Мінськ", - говорить Фрід.

Загалом, переконаний аналітик, якщо порівняти Мінські домовленості з домовленість про перемир'я в грузинській війні, то Мінські угоди мають значно менше недоліків.

"Санкції проти Росії через агресію в Україні, ймовірно, допомогли стримати напад Росії, стабілізували ситуацію і переконали росіян долучитись до Мінська – не досконалого формату, але набагато кращого, ніж угода про припинення вогню на шість пунктів, який зупинив грузинську війну", - зауважує Фрід.

Кримські санкції змусили Росію платити велику ціну, щоб утримувати півострів в окупації, погоджується Браян Отул, дослідник Atlantic Council, який раніше працював в підрозділі з санкцій Міністерства фінансів США.

"Стосовно Криму, вважаю, що ці санкції з самого початку мали на меті утримати ситуацію до того, як буде вирішено ситуацію на Донбасі. Тобто ідея була в тому, щоб Росія була змушена витрачати багато грошей, щоб утримувати Крим в окупації. Так були налаштовані санкції. Тому їх ефективність в тому, щоб намагатись примусити до досягнення політичного рішення між Росією та Україною після розв'язання ситуації на Донбасі. Такий був задум", - говорить Отул.

Браян Отул

Він також зазначає, що майбутнє санкційної політики невідоме, адже Росія не просувається у Мінських домовленостях.

"Зараз важче побачити, як це може спрацювати, з огляду на те, що Росія не робить рухів стосовно Мінська і кожного дня порушує свої зобов'язання в рамках Мінських домовленостей", - стверджує аналітик.

Загальну заборону на торгівлю з Кримом та інвестиції до півострова підтримало широке коло країн і майбутнє санкцій залежатиме від єдності Заходу. Однак, останнім часом, суперечності між союзниками на Заході та внутрішні суперечності в США стали випробовуванням для режиму санкцій.

Так, під час Мюнхенської конференції раніше цього місяця, США та Європа засвідчили розбіжності у позиціях стосовно низки питань у сфері санкцій, включаючи поновлення санкцій стосовно Ірану. Після виходу з ядерної угоди, США поновлюють санкції стосовно цієї країни, в той час, як європейці підтримують дію угоди, зазначаючи, що вона успішно стримувала Іран від просування ядерної програми.

Однак, саме в питанні санкцій, запроваджених через агресію Росії в Криму та на Донбасі, єдність залишається непохитною, вважають американські експерти.

"Кримські санкції залишаться в силі, сказала голова підрозділу санкцій США міжнародного банку Barclays Керрі-Енн Бент, відповідаючи на питання "Голосу Америки" під час події в Atlantic Council. - Це була одна з цілей, яка мала глобальну підтримку, тому ми мали підтримку в ЄС а також в США. У нас спільне бачення стосовно кримської програми".

Керрі-Енн Брент

"Якщо ж США розроблятимуть інші інтереси і цілі стосовно Росії, там ми бачитимемо відхилення від світової спільноти, що стосується Росії", - говорить Бент.

Такої ж думки дотримується і Девід Мортлок, партнер юридичної компанії Willkie Farr & Gallagher. "Один аспект антиросійських санкцій, де ми бачимо найпотужніший рівень співпраці та координації з Європою – це там, де вони стосуються Криму і втручання Росії до Східної України.

Очевидно, зараз США запровадили санкції через кібервтручання та російського втручання до Сирії і втручання до виборів". В цих сферах, вважає експерт, США варто більш чітко вирізнити на що саме спрямовано ті чи інші санкції, подібно до того наскільки чітко сформульовані кримські санкції.

"Ми знаємо, що указ президента від 2014 року з ембарго стосується Криму. Якщо Путін завтра втілить Мінськ, то, за задумом, багато санкцій буде знято – санкції запроваджені на основі Директив, галузеві санкції, координовані з Європою. Кримське ембарго, як я очікую, залишиться в силі як з боку Європи, так і з боку, так і США, якщо Росія продовжить окупацію Криму".

Загальна солідарність Заходу послабилась, але це не торкнеться кримських санкцій, переконаний Деніел Фрід.

"Не думаю, що є ризик для санкцій. Вважаю, справжня проблема тут і ми це бачили на Мюнхенській конференції безпеки, де був присутній президент Порошенко, загальна солідарність на Заході послабилась, ми переживаємо складний період. Я цього не схвалюю і тут провина не України взагалі. Провина у всіх західних країнах по обидва боки Атлантики, що ми втратили віру у власні інституції, як це періодично відбувається.

Цікаво, що українці на Майдані п'ять років тому більше вірили в нас, ніж, можливо, ми самі вірили в себе. Потрібно це пам'ятати", - наголосив експерт.

"Ми, Америка, взяли паузу і копирсаємось у власноруч створеному болоті ... але ми повернемось", - додав Фрід.

Він закликав Україну не зупиняти реформи.

"Що може зробити Україна? Це робити, те що потрібно – реформуйте вашу країну, вирішіть проблеми, використайте цей час, який ваші солдати і український народ вам дали, щоб це зробити, а ми повернемось", - наголосив він.

Фрід закликав уважно поставитись до нового законопроекту, представленого в Сенаті, який посилює санкційний тиск на Росію і, на думку експерта, є свідченням того, що, навіть коли уряд США можливо не вживає достатніх заходів, щоб посилити санкції проти Росії, Конгрес не припиняє цих зусиль.

Цей законопроект "має свої недоліки, однак, він набагато кращий, набагато більш продуманий, ніж його попередня версія, представлена в минулому складі Конгресу. Там міститься низка положень, які, якщо будуть втілені в життя будуть болючими і створять тиск на економіку Росії. Було б краще, якби адміністрація Трампа сама без законодавства робила б деякі з цих речей, але якщо так не відбувається, то Конгрес виконає їх роботу", - наголошує Фрід.

Дивіться також: ​Час-Тайм. 30 локомотивів General Electric вже в Україні - подробиці

Час-Тайм. 30 локомотивів General Electric вже в Україні - подробиці