«На засідання міської ради повинно бути просто зайти, це звичайна практика. Це сприяє демократизації, бо присутність тих людей, чиї інтереси може бути порушено чи задоволено – це необхідний елемент», – сказав Голосу Америки учасник акції під КМДА Ігор Луценко.
У четвер представники громадських організацій та опозиційних сил штурмували будівлю КМДА. Одна з перших вимог учасників протесту – дозволити громадянам заходити в Київраду і слухати, як там вирішується, на що підуть гроші платників податків. Особливо актуальною така вимога була в четвер, коли депутати планували прийняти місцевий бюджет. У зв’язку зі штурмом – голосування за головний фінансовий документ столиці перенесли на п’ятницю.
Тому в п’ятницю, з протестом прихильників опозиційних сил за вікном і з 10 представниками громадськості у залі, було прийнято бюджет столиці на 2013 рік. Він передбачає 18,5 мільярда доходної частини і 18,24 мільярда витрат.
Голова Київської міськради Олександр Попов сказав, що після переговорів з Кабміном було вирішено збільшити доходну частину бюджету на 2 мільярди гривень.
«Прийнявши бюджет в новій редакції, ми зможемо збільшити на 300-360 гривень зарплату вчителям, лікарям, працівникам комунальних служб... Ми зможемо продовжити реалізацію програм соціального захисту ветеранів і пенсіонерів з низькими доходами, продовжимо розвивати транспорт, будувати дитсадки та школи, облаштовувати догори і двори», – йдеться в заяві Попова, розміщеній на сайті КМДА.
У результаті, Київ отримає у цьому році на два мільярди гривень більше, ніж в 2012 та 2011 роках, коли прибутки столиці були на рівні 16,4 мільярда, проте це майже на 5,6 мільярда менше, ніж було у 2008 році.
Утім, деякі активісти громадських організацій, які ще в четвер під стінами КМДА намагалися отримати доступ до зали засідань та мали цілий список інших вимог, говорять, що такий протест був загалом малоефективний.
«Не бачу успіхів, бо список вимог киян не обмежується популістськими закликами, які лунали. Робочої групи не створено. Результат – обмежена кількість активістів невідомо за якими критеріями сьогодні присутні на засіданні. Що з того?» – сказав Голосу Америки один з учасників протесту біля КМДА Вадим Торопов.
Депутати опозиційних політичних сил говорять, що буде продовження. За словами представника партії «Батьківщина» Олександра Бригинця, столичний бюджет використовується державною владою у своїх інтересах. Як приклад він говорить, що на відміну від усіх інших міст, які залишають у місцевому бюджеті усі зароблені гроші, Київ свої віддає, а потім отримує, скільки буде виділено на національному рівні.
«Раніше також додавали грошей з національного бюджету на виконання функцій столиці. Зараз цього немає», – сказав Голосу Америки Бригинець. «Також, за нинішніми нормами державні установи не платять податку за землю. А тепер порахуємо скільки територій займають адміністрація президента та Верховна рада з усіма структурами. Якби це все сплачувалося, Київ мав би додаткові вісім мільярдів».
Секретар Київради Галина Гергера сказала, що ті гроші, які столиця має отримати після затвердження бюджету, все одно не влаштують Київ.
«Ми і надалі будемо вести перемовини з Мінфіном, будемо звертатись до уряду про збільшення фінансування. І найголовніше, ми не відступаємо від своєї позиції щодо повернення 100% податку на доходи фізичних осіб», – підкреслила Гергера.
Окрім бюджету, Київрада прийняла і програму соціально-економічного розвиту. У цьому році на потреби міста такого характеру планують витратити 1,2 мільярда гривень. Під час обговорення заступник голови КМДА Руслан Крамаренко сказав, що з урядом вже проведено переговори про те, щоб столиця отримала більше грошей на капітальні вкладення, як на приклад будівництво метро.
У минулому році на програми соціально-економічного розвитку Києва планували витратити 3,9 мільярда гривень.
У четвер представники громадських організацій та опозиційних сил штурмували будівлю КМДА. Одна з перших вимог учасників протесту – дозволити громадянам заходити в Київраду і слухати, як там вирішується, на що підуть гроші платників податків. Особливо актуальною така вимога була в четвер, коли депутати планували прийняти місцевий бюджет. У зв’язку зі штурмом – голосування за головний фінансовий документ столиці перенесли на п’ятницю.
Тому в п’ятницю, з протестом прихильників опозиційних сил за вікном і з 10 представниками громадськості у залі, було прийнято бюджет столиці на 2013 рік. Він передбачає 18,5 мільярда доходної частини і 18,24 мільярда витрат.
Голова Київської міськради Олександр Попов сказав, що після переговорів з Кабміном було вирішено збільшити доходну частину бюджету на 2 мільярди гривень.
«Прийнявши бюджет в новій редакції, ми зможемо збільшити на 300-360 гривень зарплату вчителям, лікарям, працівникам комунальних служб... Ми зможемо продовжити реалізацію програм соціального захисту ветеранів і пенсіонерів з низькими доходами, продовжимо розвивати транспорт, будувати дитсадки та школи, облаштовувати догори і двори», – йдеться в заяві Попова, розміщеній на сайті КМДА.
У результаті, Київ отримає у цьому році на два мільярди гривень більше, ніж в 2012 та 2011 роках, коли прибутки столиці були на рівні 16,4 мільярда, проте це майже на 5,6 мільярда менше, ніж було у 2008 році.
Утім, деякі активісти громадських організацій, які ще в четвер під стінами КМДА намагалися отримати доступ до зали засідань та мали цілий список інших вимог, говорять, що такий протест був загалом малоефективний.
«Не бачу успіхів, бо список вимог киян не обмежується популістськими закликами, які лунали. Робочої групи не створено. Результат – обмежена кількість активістів невідомо за якими критеріями сьогодні присутні на засіданні. Що з того?» – сказав Голосу Америки один з учасників протесту біля КМДА Вадим Торопов.
«Ми і надалі будемо вести перемовини з Мінфіном, будемо звертатись до уряду про збільшення фінансування. І найголовніше, ми не відступаємо від своєї позиції щодо повернення 100% податку на доходи фізичних осіб».Галина Гергера
Депутати опозиційних політичних сил говорять, що буде продовження. За словами представника партії «Батьківщина» Олександра Бригинця, столичний бюджет використовується державною владою у своїх інтересах. Як приклад він говорить, що на відміну від усіх інших міст, які залишають у місцевому бюджеті усі зароблені гроші, Київ свої віддає, а потім отримує, скільки буде виділено на національному рівні.
«Раніше також додавали грошей з національного бюджету на виконання функцій столиці. Зараз цього немає», – сказав Голосу Америки Бригинець. «Також, за нинішніми нормами державні установи не платять податку за землю. А тепер порахуємо скільки територій займають адміністрація президента та Верховна рада з усіма структурами. Якби це все сплачувалося, Київ мав би додаткові вісім мільярдів».
Секретар Київради Галина Гергера сказала, що ті гроші, які столиця має отримати після затвердження бюджету, все одно не влаштують Київ.
«Ми і надалі будемо вести перемовини з Мінфіном, будемо звертатись до уряду про збільшення фінансування. І найголовніше, ми не відступаємо від своєї позиції щодо повернення 100% податку на доходи фізичних осіб», – підкреслила Гергера.
Окрім бюджету, Київрада прийняла і програму соціально-економічного розвиту. У цьому році на потреби міста такого характеру планують витратити 1,2 мільярда гривень. Під час обговорення заступник голови КМДА Руслан Крамаренко сказав, що з урядом вже проведено переговори про те, щоб столиця отримала більше грошей на капітальні вкладення, як на приклад будівництво метро.
У минулому році на програми соціально-економічного розвитку Києва планували витратити 3,9 мільярда гривень.