Країни Балтії і Польща повинні інвестувати у військову інфраструктуру з тим, щоб у разі кризи вони могли стати базою для навчання підрозділів з інших країн-членів НАТО. Про це в п’ятницю заявив міністр оборони Латвії.
Російська анексія Криму і конфлікт у Східній Україні насторожили Латвію, Естонію і Литву – колишні радянські республіки з російськомовною меншиною, як і Україна.
Очікується, що на саміті в Уельсі 4-5 вересня двадцять вісім лідерів НАТО обговорять плани з надання більших гарантій Польщі та країнам Балтії. Канцлер Німеччини Анґела Меркель в ході короткочасного візиту до Латвії в понеділок пообіцяла, що НАТО захистить балтійські країни, хоча не відправлятиме туди постійного військового контингенту.
«Будь-яка країна, включаючи країни Балтії, а також Польщу, повинна посилити свою інфраструктуру, щоб бути здатною прийняти додаткові війська для навчання і в разі виникнення критичних ситуацій», – заявив міністр оборони Латвії Реймондс Вейоніс агентству Reuters.
У випадку Латвії це означатиме інвестиції в базу Адазі для наземних військ, військово-повітряну базу Лієлварде і військово-морську базу Лієпая, сказав міністр, додаючи, що сподівається в цьому питанні на фінансову допомогу НАТО.
Латвія і Литва витрачають на оборону відповідно лише 0,9 і 0,8 відсотків від свого ВВП, однак обіцяли досягти намічену альянсом мету в 2,0 відсотки ВВП до 2020 року.
«На даний момент не існує прямої військової загрози, проте нам необхідно розвивати збройні сили, створювати інфраструктуру, бути готовим до прийняття та розміщення представників НАТО на випадок несподіваної військової агресії», – сказав міністр. Він додав, що його країна не може не відреагувати на «агресивні військові навчання», що проводяться Росією поблизу кордонів Латвії.
