"Працювали навіть у часи холодної війни". Le Monde позбавили акредитації в Росії, Франція погрожує відповіддю

Уперше за майже 70 років відоме французьке видання Le Monde позбавили дозволу на роботу в Росії. Журналісту Бенжамену Кенелю, який висвітлював події в РФ протягом понад 20 років, анулювали акредитацію після призупинення її на чотири місяці, повідомили у виданні Le Monde.

У французькому МЗС назвали рішення російської влади "необґрунтованим та свавільним" і закликали його переглянути.

Париж заявив, що ситуація може отримати "відповідну реакцію", не уточнивши, про що саме йдеться.

"Необґрунтоване свавільне рішення російської влади є ще однією перешкодою для свободи надання інформації в той час, коли умови роботи незалежних російських та іноземних журналістів у Росії значно погіршилися, а свобода преси не дотримується", - заявили в МЗС Франції 6-го лютого.

Тим часом в МЗС Росії назвали заборону відповіддю на відмову Франції в дозволах на роботу "журналістам газети "Комсомольська правда".

"Безпрецедентна заборона на журналістську діяльність"

"Уперше з 1957 року газеті Le Monde заборонено мати власного кореспондента у Москві... Фактично це повністю забороняє йому виконувати свої професійні обов'язки не тільки в Москві, а й на всій території країни", - прокоментували ситуацію у виданні Le Monde.

У Le Monde наголосили на абсурдності пояснень МЗС Росії про те, що позбавлення акредитації є відповіддю на невидачу Парижем прес-візи для "Комсомольської правди", зазначивши, що її представники не були журналістами:

"За даними французького МЗС, запропоновані Москвою кандидатури не були журналістами, а були агентами російських спецслужб".

Французька газета опублікувала звернення до читачів англійською та російською мовами, в якому її директор Le Monde Жером Феноліо назвав позбавлення акредитації "прихованою висилкою".

"Для нашого видання ця заборона на журналістську діяльність безпрецедентна: навіть у найнапруженіші моменти холодної війни Le Monde продовжував свою роботу в Москві та інших містах країни, проводячи розслідування, репортажі та пояснюючи читачам складну реальність цієї країни-континенту".

У виданні назвали це "свавільним рішенням" і черговим обмеженням свободи преси в країні, та закликали відновити журналісту дозвіл на роботу:

"Працювати в країні і розумітися на її внутрішньому житті - непросте, але необхідне завдання. Це дозволяє зрозуміти, як влаштовано російське суспільство, які його стосунки з владою Володимира Путіна та які альянси він вибудовує на міжнародній арені. Вже кілька років іноземним журналістам доводиться працювати в умовах дедалі більших обмежень..."

"Випав жереб". Пояснення Росії

Натомість у російському МЗС назвали звернення-лист французької газети "дивовижним".

Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва була змушена вжити заходів у відповідь, адже посольство Франції в Росії двічі поспіль відмовило у видачі візи для роботи в Парижі "журналісту-міжнароднику" "Комсомольської правди" Олександру Куделі.

Вибір французького журналіста був випадковим, написала Захарова в Telegram-каналі:

"Жереб випав на постійного кореспондента Le Monde у Росії Кенеля, акредитація якого саме вимагала технічного продовження – жодного політичного підтексту у цьому виборі не було".

У Москві закликали французьку владу "переглянути своє рішення про невидачу візи" представнику "Комсомольської правди".

"Як тільки це буде зроблено, відразу ж переглянемо заходи у відповідь щодо французького журналіста".

Дипломати та журналісти кажуть, що зараз Росія для них є більш складним середовищем для роботи, ніж будь-коли щонайменше з часів керівництва Радянським Союзом Микити Хрущова, коментує ситуацію агенція Reuters.

Після вторгнення в Україну у 2022 році Росія посилила контроль над медіа, оголосивши багатьох журналістів та активістів "іноземними агентами".

Тому, що багато західних інформаційних агентств залишили Москву, ще більше посприяв арешт кореспондента Wall Street Journal Евана Гершковича у 2023 році.

Як повідомляв Голос Америки, під час обміну ув’язненими 1 серпня 2024 року Росія звільнила Евана Гершковича, який провів за гратами понад рік, а також журналістку Радіо Свобода Алсу Курмашеву після дев’яти місяців ув'язнення в Росії.

Наприкінці листопада 2024 року після репортажу зі звинуваченнями в бік українських та західних спецслужб Німеччина вислала двох працівників "Першого каналу" Росії, а Москва у відповідь позбавила акредитації двох кореспондентів ARD – Асоціації суспільних мовників Німеччини.

Дивіться також:

Молитовний сніданок. Виступ Трампа. Головне з події. ЧАС-TIME