Першого січня Литва стала дев’ятнадцятим членом зони євро. Національна валюта Литовської Республіки – літ – знаходилася в обігу двічі. Вперше літ був введений в 1922 році і замінений рублем дев’ятнадцять років потому внаслідок анексії Литви Радянським Союзом. Після розпаду СРСР близько двох років в Литві мали ходіння так звані «загальні талони», але влітку 1993 року в обіг знову був випущений літ.
Тоді ж литовська валюта була прив’язана до долара США у співвідношенні 4:1, а з лютого 2002 року – до євро в співвідношенні 3,45:1. Це дало нині чинному міністру фінансів Литви Рімантасу Шаджюсу в кінці грудня минулого року заявити: «По суті, євро у нас був уже більше 12 років, тільки він називався літом». Ця фраза була виголошена незабаром після того, як президент країни Даля Грібаускайте підписала державний бюджет на 2015 рік в євро.
Побоювання скептиків і впевненість оптимістів
Увечері 31 грудня на будівлі мерії у Вільнюсі загорівся величезний знак євро. А після опівночі перші банкноти в єдиній європейській валюті взяв з банкомату в центрі литовської столиці прем’єр-міністр Альгірдас Буткявічюс.
Литва стала останньою з трьох країн Балтії, що вступила в зону єдиної європейської валюти. Першою цей крок зробила Естонія, замінила національну крону на євро чотири роки тому. А 1 січня минулого року Латвія розпрощалася зі своїм латом. В обох випадках населення спочатку з підозрою поставився до переходу на євро, побоюючись значного зростання цін. Але, згідно з опитуваннями громадської думки, жителі Естонії вже звикли до розрахунків у євро, в цілому успішно відбувається адаптація до нової валюти і в Латвії.
Що ж стосується Литви, то тут, за даними соціологічних досліджень, в даний час введення євро схвалюють трохи більше половини жителів країни. Головні побоювання пов’язані з тим, що при переході з літів на євро ціни зростуть, а внески до стабілізаційного фонду Єврозони збільшать державний борг.
У свою чергу, євро-оптимісти вказують, що вступ до зони єдиної європейської валюти означає глибшу інтеграцію в ЄС, а отже зменшує тривогу, пов'язану з діями Росії на пострадянському просторі.
«Коли рука тягнеться до гаманця»
У бесіді з кореспондентом «Голосу Америки» завідувач кафедри соціальної та політичної теорії Каунаського університету Вітаутаса Великого Гінтаутас Мажейкіс відзначив дві особливості, що супроводжували, за його спостереженнями, новорічні свята: «По-перше, люди трішки більше витрачали, ніж у минулі роки. Втім, не надто – литовці не такі люди, щоб тринькати гроші, – підкреслив Гінтаутас Мажейкіс. І продовжив: А по-друге, подекуди відчувалася якась ностальгія по національній валюті, з якою люди звикли пов’язувати свою незалежність».
У той же час, молоді литовці, за свідченням професора Мажейкіса, щиро раділи і поспішали здати літи і придбати євро. При цьому з обміном можна не поспішати, оскільки в магазинах літи будуть приймати до оплати протягом двох тижнів після 1 січня. Крім того, у всіх банках країни обміняти валюту можна буде до 30 березня, а в ряді банків – до 30 грудня 2015 року. Після цього терміну обмін літа на євро буде робити тільки Банк Литви.
Гінтаутас Мажейкіс помітив ще одну особливість. За його словами, перед новим роком на бензозаправних станціях в останні числа грудня шикувалися великі черги, оскільки багато водіїв побоювалися, що після 1 січня ціни на пальне помітно виростуть. «Але після Нового року нічого не змінилося, і ціни в перекладі з літа залишилися рівно такими ж, тільки в євро. І тепер бензоколонки майже порожні», – свідчить Гінтаутас Мажейкіс».
Що ж стосується дещо збільшеного обсягу продажів у магазинах, то експерт пояснює це психологічним фактором: «Люди бачать ціни в три рази меншими звичної, і у них рука відразу тягнеться до гаманця, оскільки здається, що товари помітно подешевшали. А в принципі, по цінниках нічого не змінилося», – зазначає професор Мажейкіс.
«З бізнесом проводилася робота»
Вільнюський політолог Вадим Воловий, коментуючи для «Голосу Америки» перехід Литви на єдину європейську валюту, підкреслює, що підготовчий період пройшов вельми гладко:
«Держава приділяло велику увагу цьому, і населення повністю інформувалося про те, як все буде відбуватися. І, на мій погляд, влада надавалиа великого значення тому, щоб заспокоїти людей з приводу можливого зростання цін та інших негативних аспектів у зв’язку із заміною літа на євро. Тобто, все було досить виважено і збалансовано», – вважає Вадим Воловий.
Експерт зазначає, що успішному переходу на євро сприяла фінансова дисципліна: «Тут, у нас, проводилася робота з бізнесом. Представники уряду постійно зустрічалися з бізнесменами, розмовляли з ними, переконували, щоб не було ніяких стрибків цін».
При цьому Вадим Воловий пропонує простежити за подальшим розвитком ситуації: «Наскільки я чув, створений спеціальний центр, який буде реєструвати порушення і відхилення, пов’язані з переходом на євро. Але поки немає ніяких ознак, щоб турбуватися з приводу заміни валюти», – зазначає він.
В кінці розмови Вадим Воловий зауважив, що він, мабуть, збереже кілька монет: «Все-таки, стільки часу літ був нашою платіжною одиницею. Треба залишити якусь дрібницю на пам’ять».
А Гінтаутас Мажейкіс спеціально залишати нічого не збирається. І ось чому:
«Я впевнений, що після закінчення обміну я буду знаходити літи у себе в кишенях, або в книгах як закладку. І ще довгий час я не розлучуся з літами, навіть сам того не бажаючи», – упевнений завідувач кафедри соціальної та політичної теорії університету Вітаутаса Великого Гінтаутас Мажейкіс.