http://www.youtube.com/embed/Eya9d7xbqEg
У народженої у Великобританії Рейчел Ллойд було досить нещасливе дитинство. У 17 років вона почала заробляти, продаючи своє тіло, тричі намагалась покінчити життя самогубством, двічі ледве не загинула від рук сутинера. Порятунок Рейчел знайшла в американській церкві у Німеччині. Згодом опинилась у США, де вирішила змінити не лише своє життя, а й допомагати іншим молодим дівчатам, які опинилися у подібній ситуації.
До проституції підлітків штовхають різні причини. Сімейні проблеми грають велику роль, але, за словами Рейчел Ллойд, – це далеко не єдиний фактор:
«Буває, що в родині роблять усе можливе для нормального життя, але з підлітком сталось якесь нещастя поза стінами власного дому. Ризик збільшується, коли підлітки тікають з дому та живуть на вулиці, адже там більше шансів стати жертвою збочених дорослих».
У 1998-му році Рейчел вирішила боротися з проблемою, яка ледь не зруйнувала її власне життя. Ллойд заснувала Службу допомоги та наставництва для дівчат у місті Нью-Йорк. Ця неприбуткова організація, перед тим як переїхати в офісне приміщення з 20-му штатними працівниками, працювала у її власному маленькому помешканні. У 2008-му році про роботу Служби був знятий документальний фільм «Дуже молоді дівчата».
«Основа нашої роботи полягає у безпосередній допомозі молодим дівчатам та жінкам. Ми працюємо з ними на вулицях, у центрах тимчасового утримування, гуртожитках, усюди, де існує ризик для молоді», – зазначає Рейчел.
Служба надає не лише притулок та харчі, але і проводить професійні курси, освітні програми та загалом надає повну та беззастережну підтримку.
Щоб побороти проблему підліткової проституції, на думку Ллойд, потрібно активізувати громаду та змінити ставлення суспільства до цього явища:
«Якщо вони будуть думати,що родина, громада, працедавець завжди будуть бачити в них колишніх проституток, зухвало до них ставитись, тоді який сенс їм припиняти цим займатись і рухатись уперед?»
Представники служби відвідують конференції, школи та церкви, де діляться своїм досвідом. А сама Рейчел поділилась історією свого життя у мемуарах «Дівчата як ми».
Її організація також займається лобіюванням законодавчих органів. Так, у 2008-му році їм вдалося домогтись прийняття важливого закону у штаті Нью-Йорк.
«Ми прийняли перший такий закон в країні. Закон «Про захист експлуатованої молоді», який не дозволяє притягувати до кримінальної відповідальності за проституцію підлітків, молодше 16-ти років. Замість того, щоб затримувати неповнолітніх, ми надаємо їм захист», – пояснює Рейчел Ллойд.
Робота Рейчел Ллойд була неодноразово відзначена, поміж іншого, Нагородою за захист прав людини від компанії «Рібок».
Рейчел каже, що ця нагорода, напевно, перше публічне визнанням того факту, що сексуальна експлуатація у нашій країні – проблема захисту прав людини.
Рейчел зазначає, що більше ніж будь-яка нагорода її втішають історії успіху її підопічних, коли молоді дівчата залишають вулицю, отримують освіту, знаходять роботу та починають нове життя.