Спочатку заборонили фото-, аудіо- та відеозапис судового процесу, потім усунули самого Луценка за порушення дисципліни. Наприкінець у залі суду вимкнули світло. В таких умовах пройшло чергове судове засідання в Печерському суді по справі екс-міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка.
Пряму трансляцію суддя Сергій Вовк заборонив, щоб «не спричинити тиск на свідків». Тепер українці побачать суд над Луценком лише в момент проголошення остаточного рішення. На присутності камер наполягав підсудний, зазначивши, що із журналістами cуд лусне «як мильна бульбашка». Пізніше журналістів пустили до зали, дозволивши користуватись тільки диктофонами.
Заборону трансляції суду над Луценком прокоментувала фракція «БЮТ-Батьківщина». Депутати надіслали відкритого листа Віктору Януковичу, висловивши побоювання, що відеокамери зникнуть і на слуханнях у справі Юлії Тимошенко. Разом з тим бютівці закликали гаранта дотриматися обіцянок перед європейською спільнотою щодо забезпечення відкритості cудових процесів.
«Однак тепер ви нищите не лише власну репутацію, а й репутацію країни, оскільки відкритість процесів ви гарантували перед європейською спільнотою», – йдеться у заяві депутатів.
Після того, як телекамери зникли із зали суду, Юрій Луценко спробував зробити заяву про порушення його конституційних прав. Екс-міністр навів у приклад 8 клопотань, які були відхилені судом. Про це журналістам повідомив народний депутат України Олесь Доній. Після оголошення Луценком заяви, суддя Сергій Вовк постановив вивести підсудного «через порушення судового процесу».
Обвинувальний висновок, який розмістився на 320 аркушах, прокурори зачитували вже за відсутності Юрія Луценка. Планували засідання скоротити, проте в залі вимкнули світло, і суд вирішив його перенести на вівторок, 19 липня. Луценка ж повернули до Лук'янівського СІЗО.
Проти задовгого тримання Юрія Луценка під арештом висловився і депутат Європейського парламенту, польський політик Марек Сівець. Депутат надіслав листа до Печерського суду, в якому висловив занепокоєння щодо довготривалого тримання політика під вартою. Марек Сівець навів у приклад декілька справ Європейського суду з прав людини (Ягчі та Сархін проти Туреччини, 1995; Шіссер проти Швейцарії, 1979; Ірландія проти Великої Британії, 1978), які показують, що обрання такого запобіжного заходу іноді стає порушенням прав підозрюваного.
Нагадаємо, що екс-міністра з внутрішніх справ Юрія Луценка звинувачують у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, у перевищенні влади або службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків, та у зловживанні владою, скоєне працівником правоохоронного органу.
