Якою б суперечливою не була постать Муаммара Каддафі, експерти погоджуються - понад сорок років його правління мали великий вплив на розвиток регіону Африки на південь від Сахари. Герман Коен, колишній заступник Державного секретаря США з питань відносин з Африкою, каже, що в активі Каддафі є кілька позитивних досягнень.
«Він витратив багато грошей на підтримку Нельсона Мандели та Національного Африканського Конгресу та підтримував їх у тяжкі часи апартеїду. Інший позитивний момент у тому, що Лівія інвестувала значні кошти у розвиток африканського бізнесу: готелів, громадського транспорту, банківської системи», – каже колишній заступник Держсекретаря США Герман Коен.
Втім дослідник Університету Джонса Гопкінса Деньєл Cервер каже, що за щедрістю Каддафі завжди стояли його власні корисливі міркування.
«Він насправді простягнув руку допомоги суб-сахарській Африці, втім ця рука тримала пачку доларів для таких автократів, як він сам. Це не був жест доброї волі, він намагався купити підтримку», – стверджує політолог.
Каддафі мріяв побудувати Сполучені Штати Африки, але цим планам не судилося здійснитися.
«Я не бачу великого прогресу на шляху об’єднання Африки», – говорить Деньєл Cервер.
Професор африканознавства Університету Говарда Сулейман Ньянґ каже, що віра Каддафі в уніфікацію Африки була щирою.
«Він обрав шлях, яким свого часу шли Дюбуа, Гарві, Кваме Нкрума та інші діячі, які виступали за об’єднання Африки. Щодо цього питання, він рухався у правильному напрямку», – вважає Сулейман Ньянґ.
Втім, каже науковець, спадщина Каддафі завжди залишатиметься неоднозначною.
«З одного боку прихильники уніфікації Африки стверджуватимуть, що він витратив більше грошей на потреби Африки, ніж будь-який лідер арабського світу, у тому числі і Нассер. Одні африканці обожнюватимуть його з тих чи інших причин, інші – ненавидітимуть», – говорить Ньянґ.
Коен каже, що Каддафі завжди критикуватимуть за ту роль, яку він відігравав у ряді внутрішніх конфліктів в Африці:
«Між 1970 та 1986 роками, він вклав багато грошей у розпалювання революцій. Так, він фінансував лідера Ліберії Чарльза Тейлора, і та війна тривала сім років».
І на цьому перелік гріхів Каддафі не закінчується, додає Коен:
«Він надіслав війська окупувати Чад. Відтак, його війська вигнали місцеві повстанці, очолені Хіссеном Хабре. Він мав вплив на події у Буркіна-Фасо. Він сприяв приходу до влади Томаса Санкари, а відтак допоміг Компаоре позбутися Санкари».
Каддафі був президентом Африканського Союзу з 2009 до 2010 року, та був замінений на посаді президентом Малаві Бінґу Ва Мутаріка. Під час останніх подій у Лівії він втратив підтримку своїх найстаріших союзників. Хоча багато африканських лідерів утримались від висловлення своєї позиції, президент Сенегалу Абдулайе Ваде під час відвідин осередку лівійської опозиції у Бенгазі закликав Каддафі піти у відставку.
