Вперше шість українських офіцерів взяли участь у навчальній програмі, присвяченій збереженню культурної спадщини під час військових дій, яку Міністерство оборони США проводить у співпраці зі Смітсонівським Інститутом та іншими партнерами. Випускна церемонія з нагоди завершення навчання відбулася минулої п'ятниці, 25 серпня, у Музеї корінних американців у Вашингтоні, після чого учасники програми мали ще кілька днів на індивідуальні зустрічі перед поверненням додому.
Ця програма відносно нова. Лише наприкінці 2019-го року Смітсонівська культурно-рятувальна ініціатива та Командування цивільних справ і психологічних операцій армії США у Форт-Бреггу, штат Північна Кароліна, підписали угоду про співпрацю у навчанні американських солдатів, аби підготувати їх до проведення військових операцій так, щоб вони не пошкоджували і не знищували культурні цінності.
Програма швидко розширилася, до неї приєдналися учасники з інших країн - парнерів, які підписали Гаазьку конвенцію 1954-го року про захист культурної спадщини. Разом з українцями навчалися військовослужбовці зі США, Великої Британії, Франції та Польщі.
«Шкода, завдана культурним цінностям кожного народу, є шкодою для культурної спадщини всього людства, оскільки кожен народ робить свій внесок у світову культуру», - йдеться у преамбулі Гаазької конвенції 1954-го року. Понад 80 країн світу, які підписали цю конвенцію, зобов’язалися докладати зусиль для охорони культурних об'єктів під час веденння військових дій. Україна та Росія підписали конвенцію ще у складі Радянського Союзу у 1957-му році, а США – у 2009-му.
Дивіться також: "Кіно потрібне, щоб ми не забували про війну. І світ не забував про війну". Інтерв'ю з Мариною Ер Горбач, режисеркою фільму "Клондайк"Дін Томпсон, генерал резерву Армії США, поділився із Голосом Америки деталями навчання. Один з її елементів – створення так званих списків «об’єктів, заборонених для ударів» (no-strike list).
«Це території, які мають культурну цінність, і ми, як військові, не хочемо їх знищити. Це було б останнє, що ми б зробили. Вони повинні навчитися створювати список та користуватися ним, визначати історичну цінність локацій, культурне значення для країни», – казав Томпсон під час випускної церемонії у п'ятницю.
Захист культурних пам’яток та повернення пограбованих цінностей
Цим, за його словами, завдання військових не вичерпуються, бо військові також можуть інформувати інших своїх колег, якщо ті працюють у певній місцевості й натрапляють на культурні цінності, які треба не лише захистити, але і повернути законним власникам.
“Якщо щось знищено чи сталося щось на зразок мародерства, то їх вчать, як подбати про це – як допомогти відстежити ці цінності та повернути”, - додав генерал у відставці.
Офіцери, які беруть участь у програмі, мають юридичну освіту, досвід в охороні культурних пам’яток та володіють англійською.
Полковник Скотт Деджессі, який безпосередньо працював із цим випуском, розповідає, що від участі українців у програмі виграла не лише Україна, а й інші учасники. Чимало елементів навчання базувалося саме на прикладах в Україні.
“Ми можемо дивитися онлайн на вебсайт, на геопросторові платформи і насправді не знати специфічного контексту. А вони розуміють навколишнє середовище краще, ніж ми. Вони можуть застосувати свій досвід до практичних дій замість абстрактної, академічної розмови”, - сказав він. Полковник додав, що наявність таких партнерів як українці, підвищує й рівень американських експертів.
Дивіться також: У Вашингтоні розглядають багато сценаріїв щодо майбутнього Росії. Марі Йованович – про політику США в регіоні від Бейкера до БлінкенаЗа його словами, він сподівається, що головне, що українські офіцери зможуть винести з цієї програми, це розуміння того, що в них є партнери у США та в інших країнах, а самі вони тепер стали ланкою міжнародної мережі фахівців із захисту культурної спадщини.
«Це війна проти нашої української національної ідентичності»
Але для України ця програма має особливе значення через сутність цієї війни. Від початку повномасштабного вторгнення, за даними Міністерства культури, російські війська зруйнували або пошкодили півтори тисячі об’єктів культурної інфраструктури та 600 пам’яток культури й історії.
Серед них - музей Григорія Сковороди на Харківщині, Спасо-Преображенський собор в Одесі, драмтеатр у Маріуполі, де під руїнами загинули, за оцінками, близько 600 осіб, чимало з них – діти.
“Ми ж розуміємо, що сьогодні Росія не тільки вбиває українців, не тільки руйнує наші домівки, міста, але націлено атакує наші культурні надбання, наші музеї, наші театри. І робить це вона не просто випадково, вона робить саме тому, що ця війна - це війна проти нашої української національної ідентичності”, - наголосила посолка України у США Оксана Маркарова в інтерв'ю Голосу Америки.
Цю програму підготовки офіцерів у Пентагоні охрестили «Люди пам’ятників» за назвою міжнародної групи, яка була створена у 1943-му році. Її офіційна назва - «Пам’ятники, образотворче мистецтво та архіви».
Мережа із американських та британських директорів музеїв, кураторів, істориків мистецтва та інших співпрацювала з командуванням союзників та місцевою владою, аби порятувати об’єкти культурної спадщини від знищення та пограбувань нацистами під час Другої світової війни. Їхня робота продовжилася й після війни - вони знаходили предмети мистецтва та архіви, вивезені німецькими військами, та допомагали в їхньому поверненні.
Роберт Ідзел– співавтор популярної книги “Люди пам'ятників: герої серед союзників, нацистські злодії та найбільше полювання за скарбами в історії”, яка була екранізована 2014-му році.
“Ми відчуваємо надзвичайну вдячність щодо українців за те, що вони беруть участь у цій боротьбі, що американські солдати там не воюють, ми підтримуємо країну іншими способами. І один зі способів – це допомога в реалізації ідеї збереження їхніх культурних скарбів», – сказав Ідзел в інтерв'ю Голосу Америки.
Він каже, що «страшно бачити церкви, вражені ракетами, бачити знищені та викрадені скульптури та картини». Але втрата художніх цінностей не може зрівнятися з найвищою цінністю – втратою людського життя.
«Ці речі настільки ж важливі, наскільки вони незначні в порівнянні із втратами життів, невинних життів”, - додав історик мистецтва.
Дивіться також: Культурний геноцид: як Україна та світ захищають культурну спадщину під час військових дій