Українець очолив Марсіанську дослідницьку станцію в пустелі Юти

Штат Юта. Пустеля Сан-Рафаель. Численні долини, каньйони, ущелини, височини з глинистих сланців, вапняку та піску, які сформувались тут багато мільйонів років тому схожі на неземні пейзажі. Саме тут від початку нульових розташована Марсіанська пустельна дослідницька станція. Тут проводять геологічні та соціальні дослідження, симулюючи можливе життя астронавтів на поверхні Червоної планети.

"Ми приймаємо різні групи з усього світу, які проводять експерименти або тестують обладнання. І ця марсіанська станція класифікується як геологічний аналог, тому що геологія навколишньої пустелі, вона близька до геології Марса наскільки це можливо", - розповідає в інтерв'ю Голосу Америки Сергій Якимов, український інженер, який віднедавна став керівником станції.

Симуляція експедиції на Марс

Ротація дослідницьких груп триває від двох тижнів. Вони живуть у спеціальних модулях. Харчуються овочами і фруктами з "марсіанської" теплиці. Назовні виходять лише у скафандрах.

Марсіанська пустельна дослідницька станція в Хенксвіллі, штат Юта. 18 квітня 2015. Фото AP/Rick Bowmer

Сергій також був учасником кількох таких експедицій. Каже, що найважче в ізоляції впоратись з нудьгою. За 20 років було проведено багато досліджень із взаємодії людей в таких умовах.

"Найновіші результати досліджень, які були проведені групою з Європи, встановили, що найкращий екіпаж, який полетить на Марс, має складатися з повністю жінок", - розповідає Якимов.

Подібні дослідження, які проводяться ще з середини минулого століття, зазвичай вказують на те, що жінки порівняно з чоловіками споживають менше ресурсу – повітря, води, їжі, яких обмаль в космосі.

Як стати астронавтом

Сергій Якимов розповідає, що сам мріє стати астронавтом і потрапити на Марс. Він закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю "системи керування літальними апаратами".

Вісім років тому він став відомим в українських медіа, коли його відібрали у сотню претендентів для майбутнього польоту на Червону планету. Цю місію організовувала компанія з Нідерландів Mars One. Зрештою вона збанкрутувала. Та Сергій своєї мрії не покинув.

Новообраний керівник Марсіанської дослідницької станції українець Сергій Якимов. Фото з Facebook

"Я все життя йду до цієї мрії. Але треба робити якісь кроки. Можна звичайно просто сидіти на дивані і казати, що я хочу стати астронавтом. Проживаючи в Америці вже декілька років, я працював інженером в маленькій компанії, але працювати там у сфері польотів людини в космос я все ще не міг. І тут була така можливість долучитися до цієї справи на станції", – розповідає Якимов.

Українець очолив Марсіанську дослідницьку станцію у пустелі штату Юта. Відео

Коли політ на Марс?

Марсіанська пустельна дослідницька станція створена громадською організацією – "Марсіанським товариством", яке фінансується різними донорами. Серед них мільярдери Джеф Безос та Ілон Маск.

"Поки що це цікаво тільки Ілону Маску з комерційної точки зору (політ на Марс - ред.), але він тільки робить транспортний засіб для того, щоб перевести людей із Землі на Марс. Треба ще знайти когось, хто там побудує інфраструктуру для того, щоб люди могли там жити та підготувати людей", – каже Якимов.

Члени екіпажу дослідницької станції в Юті подорожують на квадроциклах, імітуючи місію на Марсі. 18 квітня 2015 року. Фото AP/Rick Bowmer

Політ на Марс наразі далека перспектива, каже український інженер. Але впевнений, що дослідження, які проводять на марсіанській станції можуть поки стати корисними і на Землі.

"Наприклад, дослідження з вирощування їжі, якихось рослин, яке можна зробити ефективним і дешевим. Їжа може стати доступнішою для багатьох регіонів на Землі, які зараз потерпають від нестачі ресурсів", – каже Якимов.

Наступним етапом у своїй кар'єрі Сергій бачить роботу в НАСА у Космічний центр в Г'юстоні (Техас), який, зокрема, займається підготовкою астронавтів, але для цього спершу потрібно отримати громадянство США.

"Працювати в аерокосмічній сфері без громадянства дуже складно, тому що багато навіть приватних компаній працюють на багато державних замовлень або замовлень з інших держав, і вони всі підпадають під секретність", – пояснює Сергій Якимов.