Мавп'яча віспа: що це таке, як не заразитись і чи є вакцина 

На цій ілюстрації, зробленій 23 травня 2022 року, видно пробірки з позначкою «позитивний на вірус віспи мавп». REUTERS/Dado Ruvic/Illustration

Мавпяча віспа – це вірус, що походить від диких тварин, як то гризуни та примати, іноді поширюється на людей. Більшість випадків зараження людей виявлено у центральній та західній Африці, де захворювання вважається ендемічним.

Хворобу вперше зафіксували вчені в 1958 році, коли виявили два спалахи «віспоподібної» хвороби у піддослідних мавп, саме тому хворобу назвали “мавпяча віспа”. Перше зараження людини було підтверджено у 1970 році, коли “мавпячою віспою” захворів 9-річний хлопчик у віддаленій частині Конго.

Симптоми

Мавпяча віспа належить до тієї ж родини вірусів, що і віспа, але викликає легші симптоми.

У випадку зараження цим вірусом більшість пацієнтів відчувають лихоманку, біль в тілі, озноб і втому. У людей із більш серйозним захворюванням може з’явитися висип і ураження на обличчі та руках, що можуть поширюватися на інші частини тіла.

Інкубаційний період - від зараження до появи перших симптомів - становить від п’яти днів до трьох тижнів. Більшість людей одужують за 2-4 тижні без потреби шпиталізації.

Один із десяти випадків зараження мавпячою віспою може бути смертельним. Діти переносять цю хворобу важче за дорослих.

Способи зараження

За даними Центрів із контролю та профілактики хвороб США, мавпяча віспа може передаватися людині від тварини, від іншої людини, а також від речей, які містять вірус.

Вірус проникає в організм через пошкоджену шкіру, дихальні шляхи, слизові оболонки (очі, ніс або рот).

Передача від тварини до людини може відбуватися через укус або подряпину та через споживання м'яса дичини.

Від людини до людини вірус передається через дихальні краплини, брудний одяг чи білизну.

Дивіться також: ВООЗ збирає докази військових злочинів Росії, спрямованих на заклади охорони здоров’я в Україні

Через секс мавпяча віспа прямо не передається, втім можлива передача цього вірусу через постіль, білизну чи контакт із рідиною, яка містить вірус.

Лікування. Вакцинація

Людям, зараженим цим вірусом, часто вводять одну з кількох вакцин проти віспи. Часто ця вакцина допомагає проти мавпячої віспи. Наразі також розробляються противірусні препарати.

На даний момент існує дві вакцини, які використовують проти мавпячої віспи.

Одна з них - виготовлена компанією Bavarian Nordic (BAVA.CO) із Данії, компанія має торгові марки Jynneos, Imvamune або Imvanex. Цей препарат у США схвалений для лікування як віспи, так і мавп’ячої віспи. У Європі він схвалений для лікування віспи. Побічні ефекти після цієї вакцини можуть бути біль і набряк у місці ін’єкції, головний біль і втома.

Друга вакцина - старіша, яку зараз виробляє компанія Emergent Biosolutions (EBS.N). Препарат називається ACAM2000.

Серед побічних ефектів цієї вакцини - біль у руці та втома, а також можливі серйозні ускладнення, як то запалення серця, сліпота чи навіть смерть. Цей препарат не рекомендують певним групам людей, наприклад, хто має слабку імунну систему.

ACAM2000 схвалений у США для використання людям із високим ризиком зараження віспою. У ЄС цей препарат не схвалений.

Американська компанія "Модерна" також заявила, що "ми досліджуємо потенційні вакцини проти мавп'ячої віспи на доклінічному рівні".

Поширення у світі

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку в десятках африканських країн фіксують тисячі випадків захворювання на мавп’ячу віспу. Більшість випадків припадає на Республіку Конго - країну в центральній Африці, де щороку виявляють близько 6 тисяч випадків цієї хвороби, а також Нігерію, де в рік реєструється близько 3 тисяч випадків.

Втім, за оцінками експертів, реальна кількість інфікованих в Африці може бути значно вищою, тому на континенті нестабільно проводиться моніторинг ситуації в системі охорони здоров’я.

Напередодні фахівці Всесвітньої організації охорони здоров'я заявили, що з початку травня виявили понад 200 випадків заражень людей цим вірусом у 19-ти країнах світу, зокрема у США, Канаді, Австралії, Іспанії, Португалії, Великій Британії.

Профілактика

Європейський центр профілактики та контролю захворювань рекомендує ізолювати людей, в яких підозрюються випадки цього захворювання.

Центри із контролю та профілактики хвороб США також оприлюднили низку рекомендованих заходів, які можуть сприяти запобіганню зараження вірусом мавп’ячої віспи.

  • Уникати контакту з тваринами, які можуть мати вірус
  • Уникати контакту з будь-якими матеріалами, як то постіль чи речі, які були у контактакті із хворою твариною
  • Ізолювати інфікованих пацієнтів
  • Дотримуйтесь гігієни рук після контакту з інфікованими тваринами або людьми, мити руки водою з милом або використовувати дезінфікуючий засіб на спиртовій основі
  • Користуватись засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) під час догляду за пацієнтами.

    Your browser doesn’t support HTML5

    «Я не вірила, що ця хвороба існує»: госпіталізовані українці шкодують, що не вакцинувалися. Відео