Переговори в Мілані не привели до прориву у вирішенні української кризи

Переговори в Мілані

ПАРИЖ - Російські і європейські лідери охарактеризували складні переговори в Мілані на саміті «ЄС-Азія», мета яких - врегулювати кризу в Україні, що призвела до найсерйознішого охолодження в міжнародних відносинах за останні кілька років. Відбулася перша зустріч - з серпня цього року - між президентами України та Росії, і перша - з червня - між президентом Росії і лідерами Євросоюзу.

За словами російських і європейських лідерів, були досягнуті певні домовленості. При цьому канцлер Німеччини Анґела Меркель зазначила, що ці домовленості не можна охарактеризувати як прорив, а представник Кремля, в свою чергу, описав процес переговорів як повний непорозуміння і розбіжностей.

Тим не менш, прем'єр-міністр Великобританії Дейвид Камерон був налаштований оптимістично, зазначивши, при цьому, що потрібні конкретні результати:

«Ця зустріч була позитивною, оскільки в ній взяли участь обидва президенти - Росії та України. Президент Володимир Путін чітко сказав, що не хоче замороженого конфлікту, не хоче поділу України. І якщо це дійсно так, то Росія повинна виконати те, про що вже досягли згоди: відвести російські війська і важке озброєння та поважати всі досягнуті домовленості. І визнавати тільки одні легітимні вибори в Україні».

За словами Камерона, якщо цього не відбудеться, то Європейський Союз буде змушений продовжувати чинити тиск на Москву, зберігаючи запроваджені санкції.

Європейський Союз і Сполучені Штати ввели низку санкцій проти Росії за її анксію Криму і підтримку бойовиків у Східній Україні. Москва заперечує свою причетність до підтримки сепаратистів, ввівши пакет відплатних санкцій, націлених на аграрний сектор європейської економіки.

ЄС закликає до виконання так званих «мінських угод», які зобов'язують обидві сторони припинити військові дії, вивести війська і техніку з прикордонних районів.

Європа також домагається, щоб Росія визнала призначені на 26 жовтня парламентські вибори в Україні і засудила вибори, плановані сепаратистами на Донбасі.

Французький президент Франсуа Олланд заявив, що Франція і Німеччина запропонували надати безпілотники Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) для перевірки відводу з прикордонної зони військ і техніки. Росія наполягає на тому, щоб і її безпілотники були задіяні у моніторингу.

Наступного тижня український, російський і європейські лідери мають зустрітися в Брюсселі на переговорах, покликаних вирішити суперечки про ціну на газ, які ставлять під загрозу постачання російського газу в Україну і Євросоюз у зимовий період.

Дивіться також: Скепсис - головний результат зустрічі у Мілані