Військовий трибунал, чи цивільний суд? У США точаться дискусії хто має судити терористів

Адміністрація президента США нещодавно переглянула своє рішення щодо того, в якому місці судитимуть організатора терактів 11-го вересня 2001-го року Халіда Шейха Мохаммеда. Згідно з останнім рішенням, його і ще чотирьох співучасників судитиме військовий трибунал у в’язниці Ґвантанамо, що на Кубі, а не цивільний американський федеральний суд, як це мало бути. Таке рішення Адміністрації Обами відразу викликало чимало запитань щодо того, яким чином воно було досягнуте і якими можуть бути правові наслідки?

Генеральний прокуро США Ерік Голдер виступав проти того, аби Халіда Шейха Мохаммеда судив військовий трибунал. Втім, врешті, він погодився, з огляду на те, що Конгрес виступив проти того, аби справу слухали у федеральному суді.

«Я знаю цю справу з того боку, з якого не знають її конгресмени. Я бачив документи, говорив зі стороною обвинувачення. Я поважаю їх право не погодитися зі мною, але я думаю, що вони повинні враховувати факт, що такі питання належать до функції виконавчої гілки влади», – зазначав Голдер.

У січні законодавці ухвалили закон, який забороняє перевозити в’язнів з Ґвантанамо у США за кошти федерального бюджету. Ерік Голдер погодився, що Адміністрація не може зволікати з початком судових засідань, яких вже майже десять років чекають родичі тих, хто загинув у терактах 2001-го року. Александр Сантора – батько пожежника Крістофера Сантори, який загинув 11-го вересня:

«Ми повинні бути на стадії винесення вироку і закриття справи. А ми зараз лиш стоїмо на початку розгляду справи. Це просто не вкладається в моїй голові».

Критики кажуть, що якраз військовий трибунал може стати причиною, чому встановлення правосуддя затягнеться. Гіна Шамсі – директор проекту національної безпеки в американській спілці захисту громадянських свобод говорить, що військові трибунали працюють за нижчими стандартами:

«Оскільки у них менші стандарти щодо отримання секретних свідчень, а деякі зізнання могли бути отримані шляхом, який не цілком відповідає букві закону, то легітимність цих свідчень може бути поставлена під питання і оскаржена».

У разі винесення обвинувачувального вироку, засуджені мають право на апеляцію аж навіть до Верховного суду. Цей процес може тягтися роками. Професор права Фордгемського університету Аннемарі Макавой говорить, що деякі громадські процедури не можна виконати, коли слухаються справи пов’язані з тероризмом:

«У США ви маєте право на адвоката. Як ви можете доставити адвоката в Афганістан, де ведеться війна, за годину чи навіть за день? Ви не можете. Особливо коли йдеться про адвоката, який добре знає правову процедуру у США і, разом з тим, може розмовляти мовою, якою говорить підсудний.

Вона додає, що на відміну від цивільних слухань, військові трибунали, в цілях захисту джерела інформації, можуть представляти докази вини. не кажучи підозрюваному, якими методами ці докази були отримані. Аннемарі Макавой зазначає:

«Проблема цивільного судового процесу у США полягає в тому, що тут ви маєте право доступу до всієї інформації без винятку, навіть якщо ця інформація пов’язана з питаннями національної безпеки. А це може завдати шкоди всім нам».

Професор Макавой каже, що судове засідання у справі тероризму, у разі проведення у Нью-Йорку, ставить місто під загрозу. Втім, представниця Американської спілки захисту громадянських свобод Гіна Шамсі не погоджується:

«Сотні терористичних справ слухалися у федеральних судах і не складали жодної загрози національній безпеці. Навпаки, досвід цих справ показує, що американська судова система і система захисту знають як вирішувати такі питання».

Мер Нью-Йорка Майкл Блумберг неодноразово говорив, що судові засідання у справі тероризму потребують підвищення заходів безпеки в його місті. Але на противагу цьому Гіна Шамсі каже, що існування Ґвантанамо псує імідж США на міжнародній арені, адже президент Обама свого часу обіцяв закрити цю в’язницю. Тим часом генеральний прокурор США Ерік Голдер заявив, що наразі невідомо, чи може бути винесений смертний вирок Халіду Шейху Мохаммеду та чотирьом його подільникам у випадку, якщо військовий трибунал визнає їх винними.