Міністр закордонних справ Латвії: Фальшиві референдуми - знак страху Росії перед українським контрнаступом

Фальшиві «референдуми» і заяви Росії про незаконну анексію окупованих територій - свідчення страху Росії перед успіхом українського контрнаступу. Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в ексклюзивному інтервʼю журналістці Грузинської служби Голосу Америки Екатеріне Маґалдадзе. Рінкевичс наголошує, що Росія - небезпечна для всього світу країна, погрози якої не відрізняються від вчинків терористів.

Про відповідь Заходу на псевдореферендуми, заяви про анексію і ядерні погрози, визнання Росії державою-спонсором тероризму та європейську єдність - в інтервʼю.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Екатеріне Маґалдадзе: Росія через оголошення анексії окупованих в Україні територій до подальшої ескалації із Заходом, погрожуючи ядерною зброєю та продовжуючи бойові дії навколо Запорізької АЕС. Чому, на Вашу думку, Росія провела ці псевдореферендуми самe зараз?

Едгарс Рінкевичс: Ці фальшиві «референдуми», а тепер поспішне рішення про приєднання цих частин України до Росії відбуваються тому, що деякі з посланих Росією бандитів на місцях вимагали цього і це є свідченням того, що Росія боїться українського наступу, українського успіху. Росія тепер розуміє - якщо українські Збройні Сили будуть такими ж успішними як це було декілька днів і тижнів тому, то українці звільнять частини окупованих територій і Росія вже не зможе претендувати на ці території. Що насправді вражає, те що Росія претендує навіть на ті території, які вони не контролюють, вони вибрали таку агресивну позицію для довгострокової війни.

З цієї точки зору, незаконні референдуми в кількох областях України, я думаю, були проведені лише тому, що Росія відчула, що втрачає ті частини України і Україна їх успішно звільняє. По-друге, я думаю, що вони не так сильно бояться подальшої ескалації із Заходом. Я б не виключав, що хтось у Кремлі розраховує також на якесь застосування тактичної ядерної зброї. В такому випадку, думаю, що позиція мусить бути чіткою із боку Заходу. Якщо хтось у XXI столітті використовує тактичну ядерну зброю в Україні, чому хтось у НАТО чи Європейському Союзі настільки впевнений, що він не стане наступною мішенню ядерної війни? Саме тому я виступаю за дуже жорстку відповідь. Ми зараз обговорюємо, якою була б правильна відповідь. Але я не вважаю, що ще один раунд санкцій чи щось схоже – належна відповідь.

Е.М.: Росія незаконно анексує українські землі і сподівається, що це дасть їй формальне обґрунтування для використання для використання принципу самооборони. Чи вважаєте ви, що це - ще один прорахунок Росії?

Е.Р.: Росіяни знають, що це рішення – сміття, тому що міжнародна спільнота і міжнародне право не визнають, що це їхня територія. Це українська територія. Таким чином, використання ядерної зброї в цьому випадку суперечило б міжнародному праву, навіть певною мірою суперечило б законодавству в Росії, тому що можна дискутувати про те, наскільки юридично правильно вони діють навіть відповідно до власних законів. Заяви Росії – свого роду димова завіса на всі випадки життя. Ми говоримо про тактичну ядерну зброю, але давайте не будемо забувати і про хімічну зброю, наприклад, тому що це теж не виключено. Ми бачили, що її неодноразово використовували в Сирії. Росія – справді небезпечна країна і це чітка та реальна небезпека для всього світу.

Е.М.: Парламент Латвії в серпні оголосив Росію державою-спонсором тероризму за навмисні напади на мирних жителів в Україні, а також закликав інші країни прийняти відповідне рішення. Що ця декларація означає дипломатично та чи мусять інші країни наслідувати приклад Латвії?

Е.Р.: Цю декларацію ініціював парламент. Депутати вважали, що поведінка Росії, яка вторглась в Україну в лютому, всі звірства та геноцид проти українського населення, катування військовополонених, Буча та Ірпінь - усі ті приклади, які ми бачили, російські погрози про застосування ядерної зброї, погрози країнам НАТО і ЄС насправді схожі на те як вчиняють терористи.

По-друге, в Європейському законодавстві, оголошення когось державою-спонсором тероризму не має жодних правових наслідків. Але політично це надсилає чітке повідомлення про те, що люди Латвії думають про Росію. Це прокладає шлях наперед, і ми вважаємо, що нам також потрібно працювати на європейському рівні, щоб розглянути подальші заходи щодо заборони громадянам Росії в’їжджати до Європейського Союзу. Ви знаєте, що ми встановили певні обмеження для власників короткострокових шенгенських віз, а також ми повинні вжити заходів щодо конфіскації активів російського уряду, які ми заморозили з початку війни. Це потрібно, щоб допомогти Україні у її зусиллях з відновлення. Отже, з цієї точки зору, хоча ця політична декларація не має жодних правових наслідків, це шлях вперед також і для країн ЄС. Є велика різниця у подібних заявах від США – бо у Сполучених Штатах така декларація мала б дуже чіткі правові наслідки, а в Європі – це більше політична заява.

Е.М.: Цього вересня виповнюється 83 роки з дня нападу нацистської Німеччини на Польщу. Зараз Росія веде війну проти України. Після 7 місяців війни, як, на вашу думку, змінилася безпекова ситуація та загальні оцінки загроз у країнах Балтії та в Європі загалом?

Е.Р.: Якщо говорити про розуміння того, що відбувається, то Європа, країни-члени Європейського Союзу, такі країни як Грузія і Молдова або країни Західних Балкан розуміють всю серйозність ситуації. Звісно, ми всі розуміємо, що все ще є проблеми, які потрібно вирішити і одна із них – енергетична безпека.

Є країни, які, скажімо, досі не можуть домовитись про повномасштабні санкції проти Росії, коли йдеться про газ і нафту, тому що існує певна залежність. Ми все ще працюємо над підготовкою до зимового сезону. Ми все ще намагаємося знайти довгострокові рішення, коли справа доходить до енергетики – як нафти, так і газу, а також електроенергії. Отже, з цієї точки зору, я вважаю, що ми всі повинні мати те, що я називаю стратегічною витривалістю. Тому що ми повинні розуміти, що війна не закінчиться через тиждень. На жаль, Росія робить наступні кроки, намагаючись приєднати українські землі. Кремль демонструє, що війна затягнеться, конфлікт триватиме довго. Але я також вірю, що незважаючи на деяке занепокоєння, ми зможемо зберегти нашу європейську єдність.

Е.М.: Чи вважаєте ви, що випробування європейської єдності спрацювало проти Росії і вона не отримала того, що очікувала? Що, на вашу думку, потрібно Україні зараз і в чому країни Заходу могли б робити більше?

Е.Р.: Я справді вважаю, що відповіддю номер один є надсилання Україні більше зброї, допомога Україні у військовому, фінансовому, політичному плані, допомога з біженцями. Українська армія воює і їй потрібна зброя. Потрібні всі види зброї. Важкі танки, артилерійські системи, літаки. Ми повинні давати Україні стільки зброї, скільки зможемо.

Е.М.: Труби газопроводів «Північного потоку» пошкоджені після того як Москва загрожувала Європі припиненням газопостачання. Ви назвали це «саботажем» та «найсерйознішим інцидентом у сфері безпеки та навколишнього середовища в Балтійському морі», який вимагає серйозної відповіді. Що сталось, на вашу думку та якою буде реакція НАТО та ЄС?

Е.Р.: Розслідування все ще триває. Втім, з того, що я почув із моїх розмов зі шведськими, данськими та фінськими колегами, дискусій, які ми мали також на рівні НАТО, дискусіями послів - ми можемо сказати зі стовідсотковою впевненістю, що ці три вибухи були навмисними. Це було тим, що називають навмисними нападами чи диверсіями.

Е.М.: Ще до пошкодження газопроводу «Північного потоку», Росія на різних підставах припиняла газопостачання країнам Європи. Як ви вважаєте, чи сподівається Кремль, що використовуючи енергетику як зброю, вони зможуть підірвати допомогу Заходу Україні?

Е.Р.: Тепер, коли ми побачили що для Росії і Білорусі майже все – зброя - енергетика, міграція, інструменти цифрової пропаганди, нам потрібно бути готовими до того, що вони намагатимуться зробити багато неприємних речей, щоб вплинути на думку громадськості, на наш спосіб життя та, звичайно, зима – завжди чудова можливість для цього. Принаймні в цій частині Європи іноді буває холодно, випадає сніг. Безперечно, думаю, що в Росії все ще є надія, що якщо вони використовуватимуть пропаганду в поєднанні з усіма цими енергетичними атаками проти Європи, то вони якимось чином впливатимуть на громадську думку європейських країн на свою користь. Я маю сумніви, що ця стратегія буде успішною. Я думаю, що вони недооцінили європейську рішучість і єдність у лютому та березні. Вони недооцінили готовність України до боротьби. Вони переоцінили власний військовий потенціал, тому я вважаю, що це досить довгий список прорахунків з боку Росії.

Дивіться також: Сенатори – про реакцію США на ядерні погрози РФ. СТУДІЯ ВАШИНГТОН

Сенатори – про реакцію США на ядерні погрози РФ. СТУДІЯ ВАШИНГТОН